Нацменшини країн-членів ЄС варто зрівняти у правах з корінними народами України, – аналітик Тужанський

Про це у коментарі "Еспресо.Захід" заявив директор Інституту центральноєвропейської стратегії Дмитро Тужанський.

"Дискусія навколо українського закону про освіту з угорцями дуже політична. Насправді цей закон стосується близько 13 тисяч осіб (а може тепер і менше), які навчаються (чи хочуть навчатись рідною мовою). Тобто йдеться не про усю угорську нацменшину Закарпаття, до якої належать 100 чи 150 тисяч осіб. Ні, йдеться лише про 13 тисяч осіб. Моя особиста думка, що варто їм юридично дозволити навчатись тією мовою, якою вони хочуть, – каже Дмитро Тужанський. –  У нас зараз у законі про нацменшини є три категорії: корінні народи України (караїми, кримчаки та кримські татари), є нацменшини країн-членів Євросоюзу та всі решта, тобто йдеться насамперед росіян. Гадаю, нам варто прирівняти права нацменшин країн-членів ЄС до прав корінних народів. Це був би добрий месидж для ЄС. Водночас ми заберемо цей подразнюючий момент, коли меншини заявляють, що у нас щось не відповідає нормам ЄС, десь їхні права утискають. Будьмо відверті, наше законодавство таки не усім нормам і практиці ЄС відповідає".

За словами аналітика, якщо надати нацменшинам країн-членів ЄС такі ж права, як і корінним народам, вони самі б визначали, якою мовою їм навчатись з першого до якогось там класу. Але при цьому варто залишити ЗНО українською. 

Я був в одному з угорських сіл в Україні. Там є угорські діти, але нема угорськомовних вчителів. Туди приїздять україномовні вчителі, і уявіть, яке у них навчання у першому класі, коли діти не розмовляють українською, а вчитель не розмовляє угорською. Далі ця ситуація ставатиме масовою. І Будапешт, аби заохотити угорців залишатись в Україні, буде спонукати їх вчити українську.

"Це змусить Будапешт змінити свою політику. Бо вони хочуть, аби угорці залишались в Україні на своїх етнічних землях. Але без знання української, вони тут не залишаться, вони емігрують. Це вже відбувається, – каже Дмитро Тужанський. – До речі Словаччина, Румунія, Угорщини ухвалили відповідні зміни до законодавства у 90-хх. Скажімо, зараз українці там юридично мають право навчатись з першого по якийсь останній клас українською мовою. Насправді втілити це право дуже складно, бо нема вчителів, нема шкіл, нема запиту. Угорська нацменшина в Україні йде тим же шляхом. Я був в одному з угорських сіл в Україні. Там є угорські діти, але нема угорськомовних вчителів. Туди приїздять україномовні вчителі, і уявіть, яке у них навчання у першому класі, коли діти не розмовляють українською, а вчитель не розмовляє угорською. Далі ця ситуація ставатиме масовою. І Будапешт, аби заохотити угорців залишатись в Україні, буде спонукати їх вчити українську. Тут уже питання, захочуть вони зберігати цю нацменшину, чи не захочуть". 

• Парламентська Асамблея Ради Європи звернулася до Венеційського комітету через права нацменшин в Україні з угорсько-румунською ініціативи.