Про це в ефірі програми "Студія Захід"на "Еспресо" зазначив Метью Брайза – ексрадник держсекретаря США, директор у справах Європи та Євразії у Раді Нацбезпеки США у 2001-2005 роках.
Захоплення України – це нерозумна ціль для російського президента Путіна. Значно реалістичнішою є мета розділити Північноатлантичний альянс, послабити трансатлантичну солідарність, – вважає експерт.
"Гадаю, для Путіна було б нерозумно мати як кінцеву ціль захоплення України. Бо щоразу, як він застосовує військову силу проти країни-сусіда, він платить за це високу ціну: перш за все, це політична й економічна реакція країн-членів НАТО. І ще є досить висока ймовірність того, що це не спрацює: військові операції – справа ризикова. А українська армія за останні 7 років довела, що справді навчилася битися, тож ціна для Росії та Путіна на полі бою буде дуже високою", – зазначив Брайза.
На його переконання, на місці Путіна про вторгнення чи навіть бомбардування варто думати в останню чергу. Значно реалістичнішою є мета послабити трансатлантичну солідарність. Метью Брайза вважає, що саме для досягнення цієї мети було, зокрема, створено ситуацію з біженцями на польсько-білоруському кордоні.
"На Польщу тисне ЄС, як ми знаємо (ситуація із верховенством права і демократією в середині країни). Гадаю, Путін сподівався, що коли Лукашенко відправить біженців до польського кордону, Польща зреагує надміру різко, і це спровокує до ворожого ставлення до Польщі в трансатлантичній спільноті", – зауважив Метью Брайза.
Експерт наголосив, що якби Путін надумав продовжити наступ і дійшов до простору, контрольованого НАТО, то Альянс точно відповів би загрозою ядерного знищення. Водночас пан Брайза звернув увагу на іншу потенційну загрозу НАТО з боку Росії.
"Мене турбує інше: сценарій, про який ми говорили, коли я керував аналітичним центром у Таллінні, в Естонії ... А що, як Путін відкусить лише маленький шматочок? Ще один шматочок Донбасу. Що, як "зелені чоловічки" з’являться у східній Анатолії чи десь в Естонії? Не в такому помітному місці, як Нарва, ні. В якомусь невеличкому адміністративному центрі, його несподівано захоплять російські військові, Путін від них буде відхрещуватися, але потім визнає, як зробив це з Україною. І тоді НАТО довелося б ухвалювати дуже складне рішення: чи хочемо ми ризикувати ядерною війною з Росією заради якихось полів у східній Естонії чи східній Латвії? Чи, може, заплющимо на це очі? І якщо так, це могло би бути кінцем статті 5 статуту і кінцем НАТО. Тож, як на мене, оце і є найбільша загроза: двозначна військова операція Путіна за межами України проти найближчих країн-членів НАТО, де він заперечуватиме участь Росії, і де НАТО обиратиме між моторошними рішеннями – ядерною війною чи кінцем НАТО".
Повне інтерв’ю з Метью Брайзою читайте за цим посиланням.
Стежте за найважливішими новинами Львова, регіону, України та світу разом з "Еспресо.Захід"! Підписуйтесь на нашу facebook-сторінку.