На Рівненщині очільники громад саботують демонтаж радянських пам'ятників, – краєзнавець Бендюк

Про це у коментарі "Еспресо.Захід" повідомив історик та краєзнавець Микола Бендюк, та у Рівненській ОВА у відповіді на запит. 

Упродовж 2022 року на території Рівненської області знесено та знято з державного обліку 30 пам'яток історії місцевого значення, що пов'язані з діячами та історичними подіями радянського періоду. Зокрема, більшість об'єктів демонтовано у самому Рівному, натомість в області ситуація виглядає не дуже позитивною. 

Також, відповідно до закону про декомунізацію, у планах демонтувати ще 59 об'єктів радянської символіки, що розташовані у Рівненській області. Йдеться, зокрема, про меморіальні дошки, пам'ятники, стели та монументи радянським солдатам, будинки, де розміщувалися штаби або мешкали військові радянської армії. 

У Дубенському районі 10 об'єктів, у Рівненському районі 7 об'єктів, у Сарненському районі 7 об'єктів, та ще 35 об'єктів у Рівному. 

Щодо вулиць, торік у Рівному змінили 7 найменувань. Зокрема, вулиця В. Котика стала вулицею Згоди, провулок Гайдара – провулком Ігоря Волошина, вулиця 6-а Гвардійська – вулицею Гурія Бухала, вулиця Карбишева – вулицею Центральної Ради, вулиця Пухова – вулицею Кобзарською, вулиця Решетнікова – вулицею Люблінською, вулиця Марфи СТрутинської – вулицею Гайдамацькою. 

Ще дві вулиці було перейменовано у місті Радивилові: вул. Кузнєцова на вул. Піскова, а вул. Ватутіна на пров. І. Франка. Також деколонізували дві вулиці у Здолбунівському районі, у селі Півче вул. 17-го Вересня отримала назву вул. Героїв Майдану, а в селі Суйми вул. Кузнєцова стала вул. Романа Шухевича. 

На думку історика, краєзнавця та реставратора Миколи Бендюка, ситуація за останній рік змінилася у хорошу сторону тільки в місті Рівному, хоча ще є три "важкі" об'єкти, якими поки не займалися, але їх потрібно знести. Це пам'ятник на Пагорбі Слави, пам'ятник невідомому солдату біля зоопарку та пам'ятник радянському солдату перед входом на Дубенське кладовище. Натомість з вулиця в обласному центрі в принципі все впорядковано. 

"Якщо говорити про Рівненщину, то насправді ситуація важка. Тому що з пам'ятниками, присвяченими радянській добі, ніхто практично нічого не робив. Подекуди демонтували найзнаковіші об'єкти, наприклад, пам'ятник енкаведистам у Дубно, але це тільки один пам'ятник, який зняли, а таких ще сотні залишаються.

В колишньому Острозькому районі, зараз ОТГ, зробили перейменування вулиць, то з цим впоралися, можна сказати. А от з пам'ятниками – ні. Навіть той монумент Острозькому, який вже давно варто було знести, і на це є окреме розпорядження у селі Вілія, то його досі не зачепили", – каже Микола Бендюк. 

За словами краєзнавця, фактично все залежить від керівників громад. Якщо вони налаштовані на те, щоб декомунізувати, виконувати закон, то в таких селах і містах все робиться доволі швидко. 

"Насправді це все залежить від керівника. Якщо голова територіальної громади налаштований зносити і перейменовувати, це робиться швидко і безболісно. А там, де керівництво саме не зацікавлене в цьому, шукає причини, щоб не знімати, або є ще керівники, які б'ють себе в груди, що вони патріоти і кажуть, що треба демонтувати, але запевняють, що бояться місцевого населення, яке цього не хоче. 

Чим більше керівник затягує, тим болючіше буде проходити процес, бо "совки" не вимерли, старше покоління, яке тримається за тих "совєтів", буде до кінця це робити, але, затягуючи процес, вони самі собі шкодять", – зауважує історик. 

• Нагадаємо, що на Львівщині до кінця 2023 року мають закінчити процес декомунізації в області. Наразі в області залишається 177 радянських пам'яток, які захищає закон