На МРТ ведмедя возили серед ночі: як доглядають за клишоногими в Карпатах

Центру реабілітації бурих ведмедів, що неподалік містичного озера Синевир на Закарпатті, виповнилося десять років. Це найстарший і найбільший ведмежий притулок в Україні. Тут клишоногі (у Карпатах ведмедів ще називають "вуйками") перебувають у максимально природному середовищі, адже їхній вольєр – це 12 га Національного природного парку "Синевир". 

Ведмеді, які роками жили у клітках, бояться відійти від огорожі

Коли ми їхали до Центру, я хвилювалася, чи побачимо ведмедів. Так, їх тут аж 32, але всі вони могли бути в лісі. Зрештою, 12 гектарів – є куди розбрестись. Однак буквально біля входу в Центр біля огорожі туристам позували кілька клишоногих. Ведмеді, які роками жили в неволі, неохоче відходять від сітки і спочатку бояться заходити до лісу. Зрештою, вони звикли до людей і охоче позують для фото. 

Трохи далі від інших тримається темно-бурий ведмідь, який постійно гойдає головою, наче маятник. Керівник Центру Ярослав Бундзяк каже: такі похитування головою чи перебирання лапами – наслідки психологічних травм, які тварина отримала, перебуваючи в неволі. На те, щоб ведмідь адаптувався до нових умов, ішов до лісу та копав собі там барлоги, йде від пів року до року. 

"Ведмеді, які до нас потрапляють, часто не просто в поганому, а в жахливому стані. Адже тварина могла багато років перебувати на самоті в тісній клітці. Тому, коли ведмідь потрапляє до нас, спочатку він перебуває в окремому вольєрі на карантині, потім поступово ми знайомимо його з іншими ведмедями й випускаємо у загальний вольєр, – каже Ярослав Бундзяк. – Наш центр створений для того, аби забрати ведмедів з жахливих умов. Також намагаємося показати відвідувачам ведмедя з іншого боку.  Аби люди зрозуміли, наскільки велика проблема – незаконне утримання диких тварин у неволі. Як з них знущаються на притравлювальних станціях, де тренують мисливських собак. Доживають тут і циркові тварини, які стали непотрібними чи не піддавалися дресируванню. У нас тварини в напіввільних умовах: тут є річка, лісовий масив. Тут вони можуть гуляти, гратися, спілкуватися з іншими тваринами, шукати корінці. Тобто робити все те, що роблять ведмеді в дикій природі". 

В одній з карантинних кліток перебуває ведмідь Боря. Він найстаріший у притулку – йому 28 років. Боря має проблеми з суглобами, йому дуже важко ходити, тому тварину забрали з загального вольєра. Власне, проблеми з суглобами мають більшість тварин, які багато років провели в тісних клітках. Боря ж 22 роки перебував у приватному звіринці. Коли звіринець перестав приносити прибуток власнику, за тваринами перестали доглядати. 

Серед підопічних центру живе ведмідь Потап. Його ще до війни вилучили з притравлювальної станції в Луганську. Ще коли Потап був ведмежам, його посадили на ланцюг, і той ланцюг вріс у шию.

"Він мав криваві рани на шиї. Довелося довго його лікувати. Але зараз він у доброму стані, добре адаптувався до наших умов", – каже керівник Центру.

У найгіршому стані – ведмеді, які були в цирку

За здоров’ям клишоногих стежить усього один ветеринар. Однак, якщо є потреба, то сюди запрошують спеціалістів з усієї країни. Адже часом ведмеді потребують складних операцій. Зокрема, штатному ветеринару реабілітаційного центру вже доводилось і проводити операції на шлунку, і вправляти щелепу ведмедеві, і навіть вставляти зуби. За потреби сюди привозять навіть спеціальний УЗД-апарат. А директор НПП "Синевир" Микола Дербак згадав кумедний випадок. Якось захворів ведмідь і лікарі не могли встановити діагноз. Вирішили, що тварині потрібно зробити МРТ. Тоді вдалось домовитися з одним медичним центром, приспали тварину й повезли на МРТ посеред ночі, коли немає людей. Один із працівників, коли побачив ведмедя, ледь не знепритомнів. Але завдяки МРТ вдалося поставити правильний діагноз і тварину вилікували.

На жаль, врятувати вдається не всіх клишоногих. Навесні цього року з косівського ресторану "Байка" вилучили ведмедя Юру. Ведмедя поїли колою та горілкою і знімали це на відео. Також відвідувачі кидали йому чипси й інші недоїдки зі столу. В підсумку в Юри було ожиріння (він важив понад 500 кг, що мало не вдвічі більше за норму) та цукровий діабет. Оскільки стан ведмедя погіршувався, його приспали, аби зробити додаткові обстеження, але тварина не перенесла анестезії. При розтині у шлунку ведмедя виявили зубочистки, пластикову пляшку й інший непотріб. 

"Але загалом чи не в найгіршому стані – ведмеді, які були в цирку. От люди думають, що ведмідь танцює на арені. А знаєте, як його вчать? Тримають у металевій клітці, яку знизу нагрівають. Тварину пече в ноги, і вона перебирає лапами, а в той момент вмикають музику. Потім вона перебирає лапами під музику на арені. Але це ще не все. Їм виколюють очі, притуплюють нюх, аби вони не відчували людей і не кидалися на них", – каже Микола Дербак.

"Обнялися з ведмедем, як рідні"

Є в притулку і тварини, яких колишні власники привезли добровільно. 

"Був випадок, коли власник тримав ведмедя у вольєрі, і загалом тварина була добре доглянута. Але, мабуть, єгер, який за ним ходив, ударив ведмедя, бо той на нього кинувся і поламав ребра. Тоді господар вирішив, що тварину небезпечно тримати і привіз до нас, – розповідає Микола Дербак. – За кілька днів приїхав навідати свого ведмедя. Каже: "Пустіть мене до нього в клітку". Ми були проти, але він так просився, що ми впустили. Ви не повірите – вони обнялись, як рідні. Видно, що в них міцний зв’язок. Потім той чоловік приїхав через місяць, але вже не ризикнув зайти до ведмедя. Каже: я бачу, що то вже інша тварина".  

Ще один ведмідь, якого привезли добровільно, – Вінні. Його господар знайшов у лісі ведмежам і забрав додому. Маленький ведмедик був домашнім улюбленцем, його брали з собою і до лісу по гриби, і на рибалку. Коли тварина підросла, вирішили  залишити в лісі, але ведмідь щоразу повертався. Тоді господар побоявся, що Вінні врешті застрелять, бо він не ховається від людей, тому вирішив відвести його сюди. Вінні ще не було й двох років. Ветеринар вважав, що ведмедик ще замалий, аби його стерилізувати, тож його випустили в загальний вольєр. А через деякий час одна з ведмедиць народила двох ведмежат. Щоправда, вижило лише одне. Тепер ведмедиці Йолці уже три роки й вона єдина, яка народилась у центрі. 

На одного ведмедя – 25 кг корму

За словами Миколи Дербака, зараз у ведмедів період посиленого харчування. Вони мусять набрати жиру, аби залягти у сплячку. Власне, якщо ведмідь, який роками жив у неволі, нарешті йде до лісу, копає собі барлогу й залягає у сплячку, отже, він відновив свої природні інстинкти.

Їжу тваринам перекидають через сітку. Хліб – цілими буханками. Їх тварини ловлять на льоту, стаючи на дві лапи. Яблука підбирають лише ті, що падають поряд. Якщо якесь скотилося згори, то бігти за ним лінуються. Саме через те, що ці тварини не вміють собі самі шукати їжу й не бояться людей, навіть здорових ведмедів не можна випускати в дику природу. 

"Зараз на одного ведмедя йде 25 кг корму на день. Це яблука, хліб або борошно, риба. Обов’язково в раціоні має бути мед. Ми даємо 100 г на добу на кожного ведмедя. А от м’ясом не годуємо. Якщо ведмедів годувати м’ясом, вони стають агресивними і можуть нападати один на одного", – додає Микола Дербак. 

До речі, в дикій природі (а на території парку водяться і дикі ведмеді) ведмеді також практично не їдять м’яса. Загалом тварини всеїдні, але меню у них здебільшого вегетаріанське. Ці велетні харчуються ягодами, а восени –  горішками бука. Саме тому ведмеді водяться високо в горах, де збереглися буково-ялівцеві праліси. Лише коли їм бракує їжі навесні, можуть спускатися до річок. Зрідка можуть їсти падаль, але самі практично не полюють. Натомість бували випадки, коли ведмеді вдиралися на пасіки: трощили вулики та виїдали мед. Також вони можуть зайти в людський сад і обтрусити яблуні чи сливи. А бувало, що вдиралися до комори, виїдали борошно та варення. 
 

Загалом у Карпатах живе орієнтовно три десятки диких бурих ведмедів, натомість у неволі в Україні утримують майже дві сотні. Щодо тридцяти тварин уже є рішення суду про вилучення, однак наразі Центр не може розмістити таку кількість тварин. Відтак тут планують облаштувати ще один вольєр на шість гектарів. 

Стежте за найважливішими новинами Львова, регіону, України та світу разом з "Еспресо.Захід"! Підписуйтесь на нашу facebook-сторінку.