Місто має не так, як зараз, готуватися до буревіїв, – еколог

Про це у коментарі для "Еспресо.Захід" розповів Микола Рябика, виконавчий директор громадської організації "Плато". 

Він пояснює, що причина частих буревіїв - це кліматичні зміни. Наслідками цього лиха є понаднормові опади, спека, буревії і підтоплення.

"Якщо говорити про Львів, то тут питання в тому, що упродовж декількох останніх років ситуація з буревіями підтопленнями вже починає ставати буденністю, до цього треба відповідно готуватись. 

• зробити оцінку вразливості міського середовища до наслідків кліматичної зміни;
• розробити план адаптації, який би включав всі сектори і всі структури міста важливі для життєдіяльності;
• проаналізувати динаміку, як клімат змінюється  розробити сценарій, як він буде змінюватись у майбутньому;
• розробити план адаптації.

До прикладу, є проблеми з водою. Біодренажні системи (дощові траншеї, дощові садки, парки, де накопичується ця вода) дозволяє поглинати воду більше, ніж просто забруковані поверхні. 

Стосовно спеки, то тут вихід простіший – насаджування дерев, зелених стін та зелених дахів. Так місто легше адаптується до спеки. Вони не вирішать проблем, лише мінімізують їх, – вирішення треба прописати в плані", – розповідає еколог. 

Один з найважливіших чинників в адаптації до кліматичних змін – чіткі рішення у секторі містобудування: як забудовувати певні території, якщо вони є геологічно нестабільними, визначати, чи є загроза підтоплення будівель.

"У Львові проблему чітко бачимо на Торф'яній. Там колектори звужуються, тобто вони різного діаметру. Відповідно – вода не встигає стікати. Тому виходить назовні, де все залито бетоном і побудовані будинки".

Еколог радить в таких місцях взагалі не зводити новобудов. 

"Важливим елементом є інформування населення. Реагування має бути не так, як в нас, – вже після природних катаклізмів. У Польщі діє система сповіщення. Скажімо, в Ґданську вже три роки на мобільні телефони людям приходять повідомлення про те, що буде стихійне метеорологічне явище. Ідея така, щоби люди були люди поінформованими, мали певні інструкції, як діяти в певній негоді – де заховати автомобіль, куди його краще не ставити, що зробити з майном, де заховатись", – кажуть в громадській організації. 

Читайте також: Буревій у Львові: чому виникають катаклізми і чи можна їм зарадити

Активісти радять особливу увагу приділити транспорту, зокрема, алгоритму дій  на випадок зупинки транспорту. 

"Можливо, місту варто продумати і закупити спецтранспорт для перевезення людей у разі несприятливих кліматичних умов – човни, скажімо. Як от на Сахарова – по-іншому неможливо подолати цю ділянку".

Громадська організація "ПЛАТО" пропонує створити  кліматичну структуру в місті, яка реагуватиме на перспективу катаклізмів, інформуватиме про них громадськість.

"Різке підняття температури, сильні опади, потім знову різке збільшення температури, малосніжні зими – все буде коливатись. Ситуацію ми не змінимо ні за місяць, ні за рік – на це треба десятиліття, тому мусимо пристосовуватись", – підсумував Рябика.

• Нагадаємо, напередодні ввечері вдруге за тиждень Львовом пронісся потужний буревій. Відтак, сильно підтопило вулиці, перестали працювати світлофори, зупинився електротранспорт та ціле місто скували затори.

Стежте за найважливішими новинами Львова, регіону, України та світу разом з "Еспресо.Захід"! Підписуйтесь на нашу facebook-сторінку.