Мільйони чи мільярди? Скільки грошей витратить Львів на е-квиток у 2022 році

Про це в інтерв’ю "Еспресо.Захід" розповів транспортний експерт, голова ГО "За якісний транспорт" Святослав Товстига.

"Економіка е-квитка є дуже важливою, навіть основною. Адже з е-квитком змінюється сама суть послуг. Якщо раніше місто лише надавало транспортні маршрути й перевізники працювали хаотично, то тепер замовляє послуги і ставить вимоги, за які платить, і вимагає їх дотримуватися. Громадський транспорт є дотаційним і місто за нього платить. Тому важливе питання, а скільки платить? Ця цифра може коливатися в сотні мільйонів гривень, а це чималі кошти", – говорить Товстига.

Читайте також: Е-квиток може стати "зашморгом на шиї" бюджету Львова, – Товстига

Для того, що порахувати ці цифри, потрібно обрати формулу підрахунку, ввести коректні цифри і отримати відповідь. На жаль, в управлінні транспорту Львова досі цього не зробили. Хоча попередньо домовлялися, що у вересні ці цифри будуть готові, щоб депутати могли проголосувати й виділити з бюджету розвитку таку велику суму на наступний рік.

Управління транспорту досі не показало цифр щодо економіці е-квитка 

Натомість за два роки в управлінні транспорту спромоглися лише створити ще не завершену транспорту мережу та нове присвоєння номерів громадському транспорту Львова. Оновлену модель планують впровадити з е-квитком.

"У Львові, крім встановлення обладнання, нічого ще немає для е-квитка. Як вибудовується економіка е-квитка? Беруть маршрути, кількість одиниць на тиждень, кількість рейсів, вартість кілометра, навіть час відпочинку водія. Все це множиться – і отримуємо результат за умови, що перевізник виконує всі 200 км (середній кілометраж одного маршруту за день). Що менший кілометраж за день, то більша собівартість кілометра роботи", – каже експерт.

Бюджет розвитку – 1,6 млрд грн, оптимально на е-квиток треба 700 млн грн

Як пояснює Святослав Товстига, за теперішніх умов реальна сума, яку місто заплатить за е-квиток у 2022 році, може становити навіть півтора мільярда гривень. А бюджет розвитку львівської громади – близько 1,6 млрд грн. Тому, якщо не робити продуманих змін, е-квиток буквально "з’їсть" увесь бюджет.   

"Електронний квиток, якщо неправильно його використовувати, доб’є бюджет Львова. Але є низка рішень, щоб з 1,6 млрд грн вийти на 700 млн грн", – говорить Товстига.

Ціна за проїзд "погоди не робить"

Цікаво, що підняття ціни за проїзд суттєвої різниці в цих розрахунках не робить. Для прикладу, якщо підняти ціну ще на чотири гривні, то бюджету вдасться зекономити лише 200-250 млн грн. Якщо ж іще більше, то можна повністю знищити громадський транспорт, адже люди масово відмовляться ним користуватися, коли проїзд коштуватиме, умовно, долар. 

"Тоді в нас буде дорога іграшка, яка називається е-квиток і якою ніхто не користуватиметься й не сідатиме в старий розбитий транспорт, щоб платити космічну ціну", – вважає Товстига.

Трамваї та тролейбуси треба зробити пріоритетними 

Найперше, на думку експерта, треба визнати, що найбільш прибутковим і потрібним у Львові має бути електротранспорт. Тому варто його розвивати, інакше він стане ще більш збитковим.

"Вартість роботи трамвая становить у середньому 80 грн за км. Грубо кажучи, він перевозить 150 людей. Вартість роботи автобуса – 50-60 грн за км. Але він перевозить сто людей. Якщо скористатися системою з двох вагонів, як у Європі, то ціна буде ще менша – 120-140 грн за км. Але тоді – це 300 людей і економія на зарплаті трьох водіїв. Такі причепи можуть врятувати "Львівелектротранс". Якщо правильно вибудувати мережу, то трамвай має бути основним видом пересування у Львові. Він має бути надійним, а не як зараз. Економічно трамваї вигідні. Чи треба купувати рухомий склад? Треба. Нам треба ще 100 рухомого складу для "Львівелектротранс", тобто мова не лише про трамваї, але й про тролейбуси. Зараз у нас може виїхати максимум 150 одиниць, а треба близько 250", – розповідає Товстига.

З 50 тисяч пасажирів у "час пік" – до 120 тисяч

Та головне, що е-квиток точно не має перевозити лише 50 тисяч львів’ян на годину в ранковий "час пік". 

"Зараз – це максимальна його пропускна спроможність. Це дуже мало для мільйонного міста. Щоб зупинити автомобілізацію у Львові, потрібно підняти цю цифру до 120-130 тисяч. Фактично місто відчуло б зміни після 80 тисяч. Тоді спостерігалося б зменшення приватного транспорту на вулицях Львова. Тому збільшення рухомого складу точно потрібне", – каже Товстига. 

Підняти середню швидкість з 12-13 км/год. до 18-19 км/год.

Основне завдання е-квитка – вирішити проблему заторів у Львові. Зараз середня швидкість рухомого складу громадського транспорту Львова – 12-13 км/год. 

"Щоб е-квиток нормально функціонував і був привабливим для пасажирів, середня швидкість має зрости до 18-19 км/год. Тоді транспорт буде швидким, мобільним і більш якісним", – наголошує експерт.

Коректна реорганізація руху та роботи світлофорів 

Як збільшити швидкість руху? Один з інструментів – це коректна організація дорожнього руху.

"Треба пропрацювати всі світлофори. Зараз у нас некоректна організація дорожнього руху. Вона конфліктна, створює аварійні ситуації, зменшує пропускні спроможності. Для прикладу, на низці перехресть можна змінити ситуацію на краще, коли забираємо ліві повороти. Бо доведено, що тоді на перехрестях збільшується пропускна спроможність на 25%", – додав Святослав Товстига. 

Також проблема, що у Львові немає "зеленої хвилі" на світлофорах, коли водій з середньою швидкістю може "проскочити" всі світлофори. 

"Центр керування потребує реорганізації та збільшення штату. Щоб вони могли перепрограмовувати світлофори в процесі роботи. Адже, умовно кажучи, в понеділок та п’ятницю в нас зовсім інші графіки та напрямки руху. Щоб е-квиток якісно запрацював, середня швидкість має зрости, тоді громадський транспорт робитиме більше оборотів і більше зароблятиме", – говорить Товстига.

Читайте також: Якби Садовий і Білий не втручалися, е-квиток уже працював би, – Сергій Журбенко

Транспортна мережа, розроблена 2012 року, – найкоректніша 

Ще одна складова для якісної роботи е-квитка – це транспортна мережа. На думку експерта, найкраща модель для Львова – це та, яку розробили ще 2012 року, адже її й створювали під е-квиток. 

"Маршрути мережі 2012 року вибудувані за принципом 10-20% дублювання з електротранспортом. Створення пересадочних вузлів, соціальних маршрутів і багато іншого. Один простий факт, щоб зрозуміти її якість. Десять років тому для створення цієї мережі було витрачено 500 тис. євро за тодішнім курсом. Тоді дійсно люди стояли біля кожних дверей транспорту й вивчали їх рух, аналізували все, робили наукові висновки. А що маємо зараз? Зібралися троє хлопців з управління транспорту, ніхто з них не має транспортної освіти, і вирішили намалювати свою мережу, без аналітики, без вивчення пасажиропотоків", – відзначає експерт. 

Управління має час до 25 вересня, щоб надати цифри 

Як розповів голова комісії транспорту, зв'язку і міської мобільності Львівської міськради Ігор Зінкевич, управління транспорту має час до 25 вересня, щоб усе доопрацювати і надати фінальні цифри по економіці е-квитка. 

Експерти мають великі сумніви, що за два-три тижні в управлінні виконають роботу, на яку потрібно декілька місяців. Інакше це будуть цифри "з повітря", що призведе до проблем з функціонуванням е-квитка в наступному році.

Цікаво, що в кулуарах говорять про можливе звільнення начальника управління транспорту ЛМР Ореста Олеськіва на підставі вручення другої догани за неякісну роботу. До слова, першу догану йому вручили через те, що він раніше підписав документ, який фактично дозволяв приміським маршруткам їхати крізь увсе місто і зупинятися, де вони хочуть. Однак згодом змушений був "покаятися", адже міський голова категоричний у цьому питанні: в місті – лише міські маршрути.    

Нагадаємо, в січні у Львові е-квитка не буде. Буде тестовий варіант.

Стежте за найважливішими новинами Львова, регіону, України та світу разом з "Еспресо.Захід"! Підписуйтесь на нашу facebook-сторінку.