"Ми не можемо дати 20-25 грн за проїзд і місячний абонемент за 800-1000 грн", – експерт
Цього тижня комісія транспорту, зв'язку та міської мобільності непланово навідалася на ЛКП АТП-1, щоб перевірити, як у них триває підготовка до запуску електронного квитка та дізнатися більше про діяльність підприємства.
"Комісія транспорту повністю контролює технічну складову запуску цього важливого проєкту. Зараз працівники підприємства вже встановили валідатори для е-квитка у 118 автобусах з 265 необхідних. Процес встановлення випереджає графік, тож, думаю, до початку нового року вже весь необхідний транспорт буде обладнаний", – розповів голова комісії транспорту, зв'язку та міської мобільності ЛМР Ігор Зінкевич.
Читайте також: У Львівавтодорі розповіли про "Error" на валідаторах та скільки їх вже встановили
Транспортний експерт та голова ГО "За якісний транспорт" Святослав Товстига, який також був присутній на неплановій перевірці, у коментарі "Еспресо.Захід" відзначив, що це була "одна з небагатьох теплих зустрічей, де всі учасники змогли порозмовляти "без штиків" на різні проблемні теми, бо був конструктивний діалог".

Фото: Ігор Зінкевич
Читайте також: Чому насправді львів’яни почали більше ходити пішки, ніж їздити маршрутками
Перенесення АТП-1 на вул. Вернадського – не найоптимальніше рішення
"Ми розуміємо, що теперішня територія на ту кількість транспортних засобів, яка є – не достатня. Бо це призводить до того, що більша половина випадків биття скла відбувається на території АТП-1, особливо в зимовий період. Можливо, варто декілька десятків автобусів знову повернути на вул. Тролейбусну, щоб там їх тримали у зимовий період. Це би було тимчасове рішення.
Стосовно перенесення на вул. Вернадського, то тут є низка зауважень, які потрібно проговорювати і думати у комплексі. Район вул. Стрийської, Наукової та Хуторівки має дуже розбудовану тролейбусну лінію. Тому чи справді доцільно там робити автобусне депо, коли краще пустити ще 100 тролейбусів? Я думаю, варто знайти спільну мову з Міноборони, щоб викупити територію на вул. Авіаційній. А так ми щомісяця платимо за оренду приблизно 3 млн грн. Та й Львів розширюється, з’явилася Львівська міська громада, тому варто робити автобусне депо у двох протилежних кінцях міста.

Фото: Ігор Зінкевич
Читайте також: Імітація "бурхливої діяльності", – експерт про штрафи перевізникам Львова
Старі автобуси коштують копійки, треба їх позбутися і звільнити місце
Зі боку АТП-1 прозвучало питання, що їм робити зі старими автобусами? Я ще два роки тому говорив, давайте їх передамо, щоб вони ще десь їздили. Можливо, іншим комунальним підприємствам вони потрібні. Бо проблема в тому, що автобуси швидко окислюються. Доторкаєшся до них і вони просто розлітаються. На АТП-1 є 30 автобусів, які з 2015-2016 року перестали експлуатуватися, бо мають великий вік. Добре, що тепер є хоча б бажання щось з ними зробити. Також є думка, щоб в АТП публічно заявили, що готові їх продавати. Можна поробити фото звіти, написати, що на ходу, а що ні. Спробувати їх продати. Але беремо оціночну вартість, але не залишкову. Бо їх залишкова вартість становить копійки. Для прикладу, ЛАЗи, які недавно брали, за залишкової вартості коштують всього 10-11 тис. грн. А купляли їх за 200 тис. доларів. Одним словом, все, що не потрібне, треба цієї осені продати чи віддати, щоб зберегти додаткові місця на підприємстві.
Читайте також: У Львові піднімають ціну за проїзд без пояснення, так може стати і 30 грн, – Товстига
Потрібно закласти достатньо грошей під е-квиток, інакше матимемо проблеми
Стосовно е-квитка. То ми побачили, що йде монтаж обладнання. Тому до монтажу питань немає. Є питання до того, щоб підключити АТП-1 до обговорення економічної складової е-квитка. Адже з ними про це вже декілька років не говорили. Останнім, хто з ними це обговорював, був Сергій Журбенко, коли він працював в ЛМР. Тому можна сказати, що зараз ними у цьому архіважливому питанні немає комунікації. Але ж на базі їхніх цифр і будуть ухвалювати рішення про вираховування правильної економіки пасажиро-кілометрів.

Фото: Ігор Зінкевич
Читайте також: Якби Садовий і Білий не втручалися, е-квиток уже працював би, – Сергій Журбенко
Тому все стане ясно вже наступного року, коли система е-квитка запрацює. Якщо зараз закладемо один мільярд, а потрібно буде 1,6 млрд грн, то цих 600 млн ми не зможемо звідкись взяти. Бо бюджет наступного року буде ще менший, ніж цього. Адже маємо багато кредитних зобов’язань, які треба віддавати. Тому потрібно шукати можливості, щоб вже зараз правильно зарезервувати гроші з бюджету розвитку для е-квитка. За моїми розрахунками, ми би мали на середньостатистичному маршруті за 280 км отримувати 17-20 тис. грн. В АТП-1 сказали, що збирають наполовину менше. Тобто, треба ці моменти враховувати. Якщо не закладемо достатніх коштів в бюджет по е-квитку, то всі комунальні і приватні підприємства матимуть великі проблеми. Система е-квитка має бути економічно прибуткова. Те, що не оплачують пасажири, ми покриваємо з бюджету. Але ми ж не можемо дати 20-25 грн за проїзд і місячний абонемент за 800-1000 грн, бо ніхто тим не користуватиметься. Тому потрібні реальні цифри та оптимізація автобусної мережі. Щоб чітко побачили, умовно кажучи, що мільярд гривень на обслуговування системи і мільярд гривень на її розбудову.
Читайте також: Е-квиток може стати "зашморгом на шиї" бюджету Львова, – Товстига
Зараз в мене особисто багато надій на нашого комунального перевізника. Я особисту чекаю на синергію в розвитку транспорту, все залежить від команди менеджерів комунального перевізника чи вони сповідують аналогічні цілі", – підсумовує Святослав Товстига.
Стежте за найважливішими новинами Львова, регіону, України та світу разом з "Еспресо.Захід"! Підписуйтесь на нашу Facebook-сторінку.
- Актуальне
- Важливе