Про це йшлося на пленарному засіданні Львівської міської ради, повідомляє "Еспресо.Захід".
Напередодні Дня українського захисника львівські депутати проголосували звернення до президента України, Верховної Ради України та Кабінету Міністрів щодо надання Мирославу Симчичу звання Героя України. Ухвалою міської ради чоловікові вже присвоєно звання "Почесний громадянин міста Львова".
"Важливо Героїв вшановувати за життя, - каже депутат Львівської міської ради Ігор Шолтис. - Особливо важливо, аби Мирославу Симчичу надали звання Героя України напередодні дня створення УПА та Дня українського захисника. Хоча наразі складно це реалізувати, адже до вояків сучасної російсько-української війни в Києві ставляться однозначно, визнають їх Героями, а до вояків УПА - ні. Для нас бійці УПА - основоположники вільної України".
За словами депутата, саме це присвоєння звання стане маркером у ставленні влади до вояків УПА.
"Я знаю, що звернення вже підтримала Софія Федина та частина депутатів з групи "Справедливість". Я ж подав звернення у ЛМР від депутатського корпусу та ветеранів війни. Сподіваюся, у нас все вийде. Звернення подається одразу до президента України. Тож тепер питання, наскільки пріоритетними для нього є питання вояків УПА на фоні інших і як швидко Зеленський розгляне наше звернення", - додав Ігор Шолтис.
Довідково. Мирослав Симчич (Кривоніс) – військовий та громадський діяч, сотенний УПА, незламний політв'язень, почесний громадянин Коломиї та Львова.
Народився у 1923 році у селі Вижний Березів поблизу Косова на Прикарпатті. Закінчив Коломийський архітектурний технікум. У 1941 році вступив у юнацтво ОУН та воював проти німців у народній самообороні. Навесні 1944 року закінчив старшинську школу УПА і став командиром чоти, згодом – сотні.
У лютому 1945 року Кривоніс прославився у бою біля річки Рушір, де сотня "Березівська", у якій він командував чотою, перекривала дорогу підкріпленню, яке йшло на допомогу НКВДистам, оточеним у Космачі. Повстанці обрали дуже вдале місце для засідки, а перед приходом колони розібрали міст.
За словами Симчича, у цьому бою вони знищили більше 400 ворогів, але історики називають значно менше число – від 11 до 100 осіб, в тому числі - підполковника Олексія Дергачова.
У цьому бою повстанці втратили лише двох бійців, а Симчича було поранено в руку. Після тривалого лікування він повернувся у свою сотню. Був затриманий у 1948 році. Засуджений до 25 років таборів. Звільнений у 1963 році, проживав у Запоріжжі, у 1968 знову засуджений "за нововиявленими обставинами".
Провів в ув’язненні більш ніж 32 роки. Був звільнений з таборів лише у 1985 році. Реабілітований лише у 2017 році.
Стежте за найважливішими новинами Львова, регіону, України та світу разом з "Еспресо.Захід"! Підписуйтесь на нашу facebook-сторінку.