"Еспресо.Захід" розпитав у докторки економічних наук, професорки кафедри банківського і страхового бізнесу економічного факультету ЛНУ ім. Івана Франка Тетяни Яворської про те, за яким алгоритмом держава забезпечує громадян пенсією і як можна самотужки накопичити собі на пенсію.
"Накопичення на пенсію має комплексне походження, – каже Тетяна. – Тому що і в Україні, і у світі пенсійне забезпечення може формуватися на трьох різних рівнях. Виплати на першому рівні, поширеному, до слова, в Україні, – це державна пенсія, створена за принципом солідарності. На другому рівні – пенсія, створена самостійно, на третьому – за участю фінансових посередників".
Державну пенсію в Україні сьогодні виплачують за принципом солідарності. Тобто всі громадяни на однакових умовах отримують виплати з Пенсійного фонду, який формується за допомогою сплачуваного соціального внеску.
В Україні громадяни працездатного віку, які сплачують соціальний внесок, формують не свою майбутню пенсію, а виплати теперішнім пенсіонерам. Тобто Пенсійний фонд не здійснює ніяких накопичень на майбутнє, а реалізує лише поточні зобов’язання. Справжня проблема, за словами економістки, тут полягає у тому, що на сьогодні в Україні кількість пенсіонерів уже перевищує кількість працездатного населення. Тому Пенсійний фонд України має великі розміри боргів, які не може виплатити, оскільки для цього не вистачає джерел коштів.
Відповідно, на одного працездатного громадянина лягає зобов’язання забезпечити пенсією кількох пенсіонерів. А от відповідальність за забезпечення пенсією цього зараз працездатного громадянина лягає на майбутні покоління, які працюватимуть у той час, коли цей громадянин вже стане пенсіонером.
Другий рівень формування пенсії – також державний. Ідеться про накопичувальний фонд, який в Україні мали б створити у 2023 році.
Державний накопичувальний фонд передбачає щомісячні обов’язкові відрахування від заробітної плати громадянина на його особистий рахунок у цьому фонді. Таким чином особа в працездатному віці самостійно формуватиме свою майбутню пенсію.
Міністерка соціальної політики Марина Лабезна пояснює: "Зараз у законодавчих пропозиціях передбачається, що роботодавці сплачуватимуть на особистий пенсійний рахунок людини 2% внесків шляхом відповідного зменшення ставки ЄСВ, а працівники – 2% внаслідок зменшення ставки ПДФО (податок на доходи фізичних осіб)".
Тетяна Яворська переконана, що механізми створення державного накопичувального фонду вимагають дуже чіткого розрахунку, а успішна реалізація ідеї державного накопичувального фонду є відповідальністю держави.
Самостійно забезпечити себе майбутньою пенсією можна на третьому рівні формування пенсійних виплат. Оскільки це рівень недержавного пенсійного забезпечення, громадяни можуть здійснити пенсійні накопичення в інший спосіб, окрім фондів, які належать державі.
"Очевидно не йдеться про накопичення, які лежатимуть вдома у громадянина, – каже Тетяна. – Аби створити пенсійні накопичення, потрібно користуватися різними способами недержавного пенсійного забезпечення, що дозволять не лише зберегти кошти, а й примножити їх".
З цією метою можна відкрити депозит в банку, скористатися послугами страхової компанії чи звернутися до недержавних пенсійних фондів.
Читайте також: Як не витратити усі гроші і мати заощадження. Практичні поради докторки економічних наук.
Такі фонди в Україні активно функціонують, хоча й розвиваються не настільки швидко, як в інших державах світу. Алгоритм функціонування цих фондів такий самий, як і державного. Лише в цьому випадку людина, поки є працездатною, добровільно спрямовує частину коштів від свого доходу на накопичення, які зможе отримати після виходу на пенсію. Громадянин сам вирішує, яку суму від особистих доходів відкладати на пенсію.
"Недержавні пенсійні фонди є дуже популярною практикою за кордоном, але, на жаль, в Україні про них ще досить мало говорять. Поширеними, зокрема, є недержавні накопичувальні фонди корпоративного або професійного спрямування. Їх переважно створюють великі корпорації для своїх працівників, які тривалий час займаються одним видом професійної діяльності", – розповідає економістка.
Проте загалом контракт із недержавним пенсійним фондом особа укладає відповідно до свого доходу без прив’язки до робочого місця. Оскільки це добровільно-накопичувальна пенсійна система і внески з заробітної плати не є обов’язковими, громадянин сам обирає, регулярно чи нерегулярно він вноситиме кошти.
Як уже зазначалося, крім недержавних фондів, накопичити на пенсію людина може й за допомогою страхових компаній. Передусім ідеться про страхування життя на тривалий період (десять-двадцять років).
Читайте також: Як говорити з дітьми про гроші. Поради докторки економічних наук.
"Протягом цього часу людина здійснює власні накопичення, вносячи кошти в страхову компанію. За те, що страхова компанія може розпоряджатися грошима особи в період, передбачений договором, на рахунок громадянина здійснюється додаткове нарахування інвестиційного доходу. Так, коли особа дожила до часу, вказаного в договорі, їй видають її ж накопичення, створені протягом, наприклад, десяти-двадцяти років, разом з отриманим інвестиційним доходом", – пояснює Тетяна Яворська.
Стежте за найважливішими новинами Львова, регіону, України та світу разом з "Еспресо.Захід"! Підписуйтесь на нашу facebook-сторінку.