Львів жде "Струсу"

Від 5 до 9 жовтня у львівському Першому театрі відбудеться Перший міжнародний мультижанровий фестиваль для молодої аудиторії "СТРУС". Це ще, мабуть, ніколи театри на загал не збиралися так, щоби в одному "казані" максимально поєднувалися різні його види. Та й такого плану театрального фестивалю для дітей та молоді не було. Принаймні у Львові. Отож, навіть попри те, що Львів упевнено увійшов у "жовту" карантинну зону, зацікавлені з нетерпінням очікують, а яким цей фестиваль  буде, чи й справді струсоне свідомість – і суспільну, і театральну. На цю тему ми  запросили поспілкуватися директора та художнього керівника Першого театру Юрія Мисака.  

Замах на міжнародний фестиваль у час, коли загроза перекритих кордонів – не міф – таки мужність. Яка вона за відчуттями, ця шапка Мономаха? Як почуваєтеся, взявши такий тягар на власні плечі? 

Про шапку Мономаха насправді нічого  не знаю, просто не маю часу про це думати. Коли ми бралися за організацію цього фестивалю, кордони були вільними. Жити з постійною думкою, що от завтра їх закриють і ти знову опинишся, наче в клітці, для людини (і творчої людини зокрема) – нестерпно. Чому я вирішив це робити? Бо ніхто не робить. Театр має хорошу назву і має їй відповідати. З іншого боку, в Україні немає фестивалю вистав для дітей та юнацтва. Був один-єдиний у Макіївці, який разом із нею пропав, і тепер там фестивалі проводять сепаратисти. Це була моя ідея вже багато років. Говорили-думали, навіть колись мали перемовини з міською радою, але  фестиваль – ініціатива, на яку треба дуже багато грошей. Тоді не відбулося. Напевно, для всього має бути свій час. Зараз нас підтримав Український культурний фонд. Тобто цей час настав. Бачите, фестиваль – це для театрів конче необхідна річ. А фестивалів в Україні мало. Фестивальний рух слабкий, щоб не сказати дуже слабкий. А конкурсних фестивалів узагалі обмаль. Тому ми зумисне спланували "Струс" як конкурсний фестиваль, щоб був якийсь подразник, змагальність, яка, звісно, не така, як у спорті, і не про те. Бо це змагальність пошуку форм, смислів, ідей, виражальних засобів і так далі. Дуже сподіваюся, що цей фестиваль таким і буде. 

Оголосивши конкурс (попри те, що "Струс" тільки в історії починається), ви зуміли за місяць назбирати аж 57 заявок. Як відбирали майбутніх конкурсантів? 

Чесно кажучи, завдання не було простим. Адже, крім усього іншого, замислили цей фестиваль ще і як мультижанровий. Отож сиділи і переглядали, намагаючись, щоб були представлені всі жанри. У підсумку 12 конкурсних вистав з України та Європи (зокрема Литви, Греції, Хорватії та Італії) доводитимуть, котра найбільш вартує перемоги. Складність була ще й тому, що в котромусь із жанрів претендентів було чимало, як, скажімо, лялькарів (що зрозуміло, адже лялькарям найпростіше приїхати, склавши свої декорації до валізки). А в іншому – обмаль. Тому треба було знаходити рівновагу. Тож у підсумку представимо ляльковий театр, драматичний, театр маріонетки, театр драматичного артиста та маріонетки, бейбі-театр (до речі, й у нашому Першому про цей формат зараз думаємо), пластичний театр і театр циркового мистецтва.

Шкода, що в цьому переліку немає опери та балету. Адже такі дитячі постановки є не тільки в Україні, а й у Львові. Львівська опера про "Струс" не знала?

Звісно, шкода. Але реалії є такі, якими є.  Зі Львівською оперою ми спілкувалися про "Струс", але їй  не підійшли наші умови. Виходячи з умов нашого фестивалю, учасників у виставі має бути не більше десяти. Та й за участь у фестивалі платимо 30 тисяч гривень тоді, коли опера за одну виставу може зібрати 300 тисяч гривень. Дуже нам пасував би її "Лис Микита", але ця вистава продається за суму, еквівалентом до якої є увесь бюджет "Струсу".  Так що виходили з реалій. До речі, конкурсна частина – це ще не весь фестиваль. Маємо відкриту сцена, де нон-стоп ітимуть спектаклі будь-кого, хто захоче взяти у фестивалі участь – як професіоналів, так і аматорів. Звичайно, оголосили спеціальну попередню реєстрацію і теж робимо певний відбір, але шанси себе показати є в усіх.  

Скільки сьогодні в Україні театрів на кшталт вашого?

Було вісім, зараз – шість. Театри в Севастополі та Макіївці на сьогодні поза межами досяжності. Хоча я оцю типовість розривав би, як міг. Адже постановки для дітей і молоді мають чимало поважних театрів, хоч офіційно "дитячими" вони не є. Зрештою, ми ставимо чимало "дорослих вистав" і теж від того геть ніхто не страждає. Радше навпаки – це збагачує і відкриває нові горизонти. 

Чого хочете від цього фестивалю сьогодні? 

Будь-який фестиваль – завжди пошуковість, можливість побачити, чим живуть інші, запозичити досвід, побачити іншу манеру, методу, інакший почерк, стиль, форму… А тим паче, коли на спільному майданчику зустрічаються різноманітні люди, які в житті можуть не зустрітися в силу різних обставин: немає часу, можливості, немає такого театру, ми живемо тут, а вони живуть в іншій країні… Тобто для всіх нас – це неймовірна можливість, ковток повітря, від якого розгортаються крила і жити хочеться. 

Для переможців фестивалю введено жартівливі номінації: такий собі "Струс" першої категорії, другої, третьої. Тобто ці переможці можуть сміливо заявляти, що вже офіційно є "струсанутими"))) А якою бачиться перспектива "Струсу"? Якщо, звісно, на цю тему думається. 

Щиро кажучи, думки не вельми веселі – про театр загалом.Таке враження, що суспільство сприймає театр як атавізм. Тому дуже хотілося б, щоб "Струс" став прецедентом для  розмов про те, що такий вид мистецтв як театр для дітей і підлітків мав би бути. І йдеться аж ніяк не про фінанси, бо вони в нас є. Але театр мав би   займати пріоритетну нішу в плані формування державної політики стосовно культури. Оскільки держава виділяє кошти, то мала би мати і програму розвитку театрального мистецтва загалом. Бо наразі не полишає відчуття, що ми віддані на відкуп самі собі. У багатьох європейських країнах є цілі державні програми, які інтегрують театральне мистецтво в життя дітей і підлітків, прописують точки дотику. Дуже хочу вірити, що так колись буде і в нас. І що "Струс" теж відіграє у цьому свою позитивну роль.

Стежте за найважливішими новинами Львова, регіону, України та світу разом з "Еспресо.Захід"! Підписуйтесь на нашу facebook-сторінку.