"Львів сильно відстає від решти українських міст": експертка про впровадження гендерної політики

"Еспресо.Захід" розпитав Ірину Трохим, співзасновницю Центру "Жіночі перспективи", яка ситуація у Львові, адже наше місто вважається досить прогресивним.

 Зі слів експертки, Україна обрала собі стратегію досягнення гендерної рівності до 2030-го року у межах цілей сталого розвитку. На жаль, Львів поки не робить чітких і послідовних кроків щодо впровадження гендерної політики. 

"Ми зараз спільно з депутатками працюємо над створенням гендерної стратегії, проте є і спротив багатьох депутатів, які до сьогодні ще не розуміють що таке гендерна рівність і гендерна політика. А це насправді про створення можливостей для різних груп людей, різних груп жінок і чоловіків, хлопчиків і дівчаток, людей і пенсійного віку у розрізі чоловіків і жінок, тобто це політика,  яка ставить в центр кожну людину і центром будь-чого, що відбувається сьогодні в місті", – коментує Ірина Трохим.

Вона також додає, що у цьому контексті Львів сильно відстає від Києва, Житомира чи Вінниці, адже це ті міста, які приєдналися, наприклад, до Європейської хартії рівності жінок і чоловіків ще чотири чи п'ять років тому. Це дало можливість їм напрацювати гендерну програму міста. 

"Мені здається, що понад вже 40 українських міст є підписантами Європейської хартії рівності, але, на жаль, не Львів. Наступним кроком для нас є будувати свою програму як досягти і які інструменти впроваджувати для того, щоби місто взяло на себе зобов'язання з досягнення гендерної рівності", – зазначає експертка.

Ірина Трохим каже, що у місті є багато соціальних й інших програм, але всі вони мають одну важливу помилку:

"Проблема, що дуже часто є програми, які розраховані на середньостатистичну людину і місто не бачить потреб різних цільових груп, а це і є про гендерну рівність, про те, щоби створити різним людям різні можливості. Тому перший крок, який ми сьогодні бачимо, що б могла зробити місцева влада для того, щоб власне всі програми, які приймаються на місцевому рівні, бачили різних людей і по-різному підходили до створення послуг базуючись на різних потребах цих людей".

Як приклад вона наводить ситуацію із дитячими садочками у місті:

"Ще у 2018 році ми розробили Гендерний паспорт Львова і там дослідили, що дитячі садочки міста є переповненими. І тут питання – на кого це більше буде впливати: на чоловіка чи на жінку? Звичайно, що на жінку. Тому що, на неї в нашому суспільстві покладено більше завдань з виховання дітей. Якщо ця жінка не відчуває безпеки для своєї дитини у садку, тому що там одна вихователька чи няня на 30 дітей в групі, то вона буде дбати про безпеку дитини шляхом нехтування своєї економічної залученості на ринок праці".

Як резюмує пані Ірина, якби місто під таким кутом розглядало питання розвитку системи дошкільної освіти, то це б вирішило й питання залученості великої частини мешканців до ринку праці.

Читайте також: Жінки в армії досі зазнають санкцій, бо порушують гендерний стереотип