Летаргічний сон – не для культури

Попри усі складнощі карантину, львівська культура цього разу не впала у ступор. У кому. У летаргічний сон (як кому більше подобається називати), констатує "Еспресо.Захід".

Може через те, що багато знає. Приміром, знає про "батька" гуманізму Петрарку, якого тільки дивом не закопали живцем, – він прокинувся від летаргічного сну уже біля своєї могили і відтоді панічно боявся бути похованим заживо, хоча прожив щасливо ще 30 років. Чи про періоди повного ступору у письменників, з яких кожен майже завжди намагався сам чимшвидше з себе нього вивести: чого вартує тільки байка про Еміля Золя, який на час роботи над черговим романом  начебто прив'язував  себе до стільця, щоб не мати змоги того письменницького труду уникнути.

А може, тому, що суспільство має за плечима досвід у справжніх спартансько-пандемічних умовах - рік гарту. Так чи інакше, але на час цьогорічного весняного карантину львівські заклади культури вирішили не втрачати зв'язку зі світом.

Львівський органний зал проведе 1- 4 квітня онлайн-проєкт, до якого готувались цілий рік, – "Фокус на Людкевича". Тобто упродовж чотирьох вечорів у рамках стратегії розвитку української класичної музики Ukrainian Live  є нагода  сфокусуватися на одному з найцікавіших українських композиторів Станіславові  Людкевичу -- композиторі, дириґентові, музикознавцю, авторові геніальних симфонічних полотен та камерних творів, зануритися у його стилістику. Адже цей унікальний чоловік, що  - за словами організаторів -  мав яскраве мистецьке життя та виховав власну композиторську школу,  також став тією ланкою української музики, що з’єднала національно неповторне з формами й засобами універсального європейського мислення і передала отриманий результат у ХХ століття. У програмі проєкту "Фокус на Людкевича" - онлайн-концерти світових прем’єр творів цього композитора, документальний фільм про пошуки забутих партитур Людкевича, унікальні спогади його сучасників та живі розмови за келихом вина. До речі, ще до карантину ці розмови планувалося втілити не безпосередньо, а за допомогою ZOOMy, так що карантинні обмеження тут ні до чого. Всі події проєкту є безкоштовними та відбуватимуться у форматі онлайн на каналі Collegium на YouTube та на сторінці Львівського органного залу у Facebook, яка, до слова, у цей час обмежень рясніє цікавинками. 

Приміром, хочете послухати Баха, у якого 31 березня уродини? Будь ласка. Львівський органний зал уже тиждень чи не щодня публікує на своїй фб-сторінці з каналу Collegium записи творів одного з найвидатніших композиторів світу, що їх відомі  музиканти відіграли у його стінах. Гарний заряд на день чи не менш важлива щира емоція на вечір.

Національний музей у Львові імені А. Шептицького розмістив на своїй сторінці у фейсбуці відеорозповідь про феномен українського митця Юрія Скандакова (чия виставка перед початком карантину якраз у ньому  відкрилася) від куратора виставки, головного редактора журналу "Образотворче мистецтво"  Володимира Петрашика. За неможливості побачити твори Юрія Скандакова зараз особисто, це відео – добре заохочення піти до музею, як тільки він зможе відчинити свої двері для відвідувачів.

Короткий відеопідсумок виставки "Росте древо" (першої за останній час експозиції у Львові народного мистецтва Великої України), відзнятий "Еспресо.Захід", виклав  на своїй окремій сторінці "Українське мистецтво ХХ ст" у мережі фейсбук Історичний музейний комплекс НМЛ ім. Андрея Шептицького. Як зізналася нам заступниця директора Національного музею  Оксана Біла, попри те, що  тут розбирають експозицію на цікаві фрагменти уже не перший день,  є ідея записати окрему екскурсію виставкою і теж викласти це у мережах.

Попри всі карантинні обмеження, художньо-меморіальний музей імені Олекси Новаківського продовжує рекламувати в соціальних мережах як саму подію - відкриття виставки 30 березня "Бачити в шляхетному велике": митрополит Андрей Шептицький і митець Олекса Новаківський", так і окремі твори цієї цікавої експозиції. До речі, її в окреслений день таки відкриють, хай і онлайн, але виставка буде доступною до огляду і в реальному світі, як карантин мине.

"Оскільки останній рік живемо у світі від карантину до карантину, – розповіла художня керівниця-директорка Львівського театру ляльок Уляна Мороз, – то довелося шукати можливостей приходити до глядача і в цих умовах. Ще раніше ми виставили на сайті театру відеоверсії вистав "Золоторогий олень" та "Знайдена лялька". До кінця цього тижня з'явяться нові. Правда, перегляд коштує 80 гривень, як наш звичайний квиток, але після оплати відеоверсії вистава є у доступі упродовж тижня. До речі, цікавий нюанс: можливість віртуального знайомства з тим, що робимо, привела до нашого театру людей з інших країн – США, Канади, Великобританії тощо. Зокрема, українців, що там живуть. Отож, є реальні шанси, що гостюючи у Львові, ці люди нас не обминуть".

До слова, започаткувавши у День театру проєкт "Вечірня казка від Театру ляльок", Львівський театр ляльок відтепер щосуботи о 20.00 на сайті театру в особах своїх артистів у режисурі Тетяни Лубинець розігруватиме невеличкі сценки та розповідатиме цікаві історії, щоб дітям добре спалося.

Львівська національна опера теж не пасе задніх, почавши у цьому карантині викладати на своїх сторінках у соціальних мережах невеличкі відео своїх опер та балетів, а також розповіді про своїх артистів. Нагадаємо, що ще раніше цей театр виклав у форматі онлайн  власні знакові та найновіші театральні постановки. Зокрема, феєрію "Коли цвіте папороть" Євгена Станковича, оперу для сімейного перегляду "Лис Микита" Івана Небесного та сучасну постановку опери "Дон Жуан" Вольфганга Амадея Моцарта.

Про безоплатний перегляд своїх вистав у час карантину нагадав і театр "Воскресіння". Ще раніше він помістив найкращі вистави (окрім найновіших) у вільний доступ на свій ютуб-каналі. І виявив, що людям це справді потрібно. "Ми не прив'язувалися до карантину, - зауважила в розмові PR-менеджерка театру Ксенія Федоришин. – Вистави можна подивитися будь-коли, коли зручно. І не робимо додаткових рухів у соціальних мережах. Дуже сподіваємося, цей карантинний період не триватиме аж так довго. Але й без діла не сидимо. На цей рік готуємо три прем'єри – на травень "Моцарт і Сальєрі" до ювілею нашого чудового актора Володимира Губанова, на літо - "Політ Ікара" та пізніше - "Дім без номера" за п'єсою нашого засновника Ярослава Федоришина".

Зрештою, якщо говорити про театри, то кожен щось для зв'язку з аудиторією у цей пандемічний період припас. Приміром, театр ім. Леся Курбаса, крім того, що вже показував, 4 квітня о 19.00 запрезентує виставу "Так казав Заратустра" (принаймні, щоб познайомити із нею тих, хто ще її не бачив). Чи Національний театр ім. М. Заньковецької, запровадивши на час локдану по неділях у певний час перегляди на своїй сторінці у фб знакових архівних вистав, 4 квітня покаже виставу Алли Бабенко "Пані Міністрова".

Не залишаться без вітчизняних онлайн-подій і шанувальники кіно. Зокрема, від 27 березня по 4 квітня на цьогорічному фестивалі DOCUDAYS відбувається спеціальна інтерактивна онлайн-програма, присвячена аматорській кінематографії двох країн: Шотландії та України. Українську підбірку складають фільми з колекцій Міського медіаархіву (Центр міської історії). Нові стрічки з шотландської та української можна переглядати від часу її появи онлайн упродовж 48 годин.

Стежте за найважливішими новинами Львова, регіону, України та світу разом з "Еспресо.Захід"! Підписуйтесь на наш Telegram-канал.