У Львові триває оцифрування унікальної спадщини музею Соломії Крушельницької
У Музично-меморіальному музеї Соломії Крушельницької у Львові створюють цифрову платформу, на якій стануть доступними унікальні документи та артефакти
Про це повідомила промоутерка Галина Гузьо, інформує Еспресо.Захід
У Музично-меморіальному музеї Соломії Крушельницької у Львові за підтримки Українського культурного фонду триває робота над створенням цифрової платформи, мета якої — зберегти та відкрити для всього світу унікальну спадщину видатної української співачки. Проєкт втілюється у співпраці з відновленим Галицьким музичним товариством — однією з найдавніших і найвпливовіших культурних інституцій Галичини.
Як наголошено в дописі, ім’я Соломії Крушельницької — те, яке звучить в унісон із найвищими досягненнями світової опери. Цифрова платформа, яку цими днями створюють у львівському музеї оперної діви, має стати віртуальним простором, де оживатимуть голоси епохи, а унікальні документи та артефакти стануть доступними широкій аудиторії.
"Ми прагнемо, аби кожен, хто любить культуру і цікавиться історією музики, міг доторкнутися до унікальних артефактів і відкрити нові сторінки життя Соломії Крушельницької та інших славетних митців, чиї імена зберігає наш музей", — каже керівник музею Тарас Демко.
Сьогодні у фондах цієї культурної скарбниці — понад 26 тисяч одиниць збереження: від особистих матеріалів Соломії Крушельницької — до архівів, пов’язаних з іменами Олександра Мишуги, Модеста Менцинського, Любки Колесси, Марії Крушельницької, а також композиторів Станіслава Людкевича, Василя Барвінського, Остапа й Нестора Нижанківських.
Серед унікальних речей у Музично-меморіальному музеї Соломії Крушельницької у Львові - архівні родинні фото співачки; блузка, яку носила Крушельницька (це єдиний зразок одягу, що є у фондах збірки); платівка фірми "Columbia" із записом українських пісень у виконанні української оперної діви (1928 р.); бронзовий медальйон роботи італійського скульптора Фарнезі із профілем співачки у ролі Саломеї, створений у грудні 1906-го після участі Крушельницької в італійській прем’єрі опери Ріхарда Штрауса; а також інші ексклюзивні артефакти.
"Наші фонди є готовою джерелознавчою базою для дослідження історії українського музичного мистецтва і світової культури", — наголошує головна зберігачка фондів Музею Ірина Криворучка. — Це вперше особисті архіви видатних українських співаків, композиторів, виконавців-інструменталістів стануть широкодоступними. Ще однією особливістю нашої цифрової платформи буде те, що у ній представлені різні види музейних джерел: фото-, фоно-, речові джерела, образотворчі матеріали, рукописи та інші. В час повномасштабної війни і підвищених ризиків, головне завдання музею - зберегти цінні пам'ятки музичної культури, які зберігаються в музеї".
" До нашого музею часто звертаються науковці-музикознавці, культурологи, письменники, митці, які цікавляться творчістю Соломії Крушельницької й історією музичної культури України з проханням дозволити їм працювати з фондовими матеріалами, - ділиться керівниця наукового відділу Музею Данута Білавич. - Діджиталізація фондових матеріалів відкриває нові можливості для їхнього наукового дослідження. Широка доступність цих матеріалів сприятиме популяризації постаті Соломії Крушельницької й інших видатних музичних діячів".
Майбутня цифрова платформа дозволить не лише переглядати архівні документи, а й працювати з ними поглиблено, відкриваючи нові перспективи для дослідників і шанувальників оперного мистецтва. "Це стане важливим кроком до збереження та поширення культурної спадщини, що належить не лише Україні, а й усьому світові, і на найвищому рівні культурної дипломатії інтегрує український контекст у світовий ", — додає Тарас Демко.
- У Музично-меморіальному музеї Соломії Крушельницької показували унікальний артефакт — оригінальну грамплатівку із фонозаписом національного гімну "Ще не вмерла Україна"
- Актуальне
- Важливе