У Львові 39 років тому заснували літературне угруповання Бу-Ба-Бу

Про Бу-Ба-Бу розповідає "Еспресо.Захід".

Бурлеск – Балаган – Буфонада

39 років тому у Львові трьом українським письменникам сяйнула ідея створити літературну спільноту, яка згодом мала чималий вплив на український літературний процес. Чому саме Бу-Ба-Бу? Це незвичне скорочення до ідеї Юрія Андруховича. Колись він написав до Віктора Неборака, про потребу створення якогось нового, бурлескно-балаганно-буфонадного стилю. А той скоротив ідейну фразу до яскравого і дещо навіть викличного на той період Бу-Ба-Бу.

На той момент літугруповання стало втіленням карнавального необарокового мислення. Їхнім творам притаманні гротескова стихія та яскрава літературна гра. У них слово виступає і формою, і змістом поезії, і її матерією.

Перший публічний вечір "Бу-Ба-Бу" відбувся наприкінці 1987 року в Києві. Після нього Юрій Андрухович, Олександр Ірванець та Віктор Неборак прокинулися знаменитими. А їхнє дітище назвали особливим культурним феноменом. Період найактивнішої діяльності Бу-Ба-Бу (23 концертні поетичні вечори) припав на 1987–1991 роки.

Фото: з особистого архіву Анатолія Мізерного

Група виступала в різних містах України, а також у Польщі, Чехословаччині, Німеччині й Канаді. А кожен із її учасників отримав навіть свій титул. Як розповів колись Олександр Ірванець, ці титули вони присвоювали один одному із досягнення 30-ліття. Тож, Андрухович у березні 1990 року став Патріархом, Ірванець у січні 1991-го – Підскарбієм, а Неборакові у травні того ж 1991 року дістався титул Прокуратора.

Бубабісти – прихильники активного спілкування зі своїми читачами або ж слухачами у випадку яскравих публічних поетичних акцій. Їхні події перетворювалися на театралізовані видовища, а найгучніше із них – поезоопера "Крайслер Імперіал", де режисером виступив Сергій Проскурня, а побачила світ вона під час культового молодіжного фестивалю "Вивих" у Львові 1992 року.

У 1995 році вийшла перша спільна книга бубабістів "Бу-Ба-Бу. Т.в.о.[…]ри" у видавництві "Каменяр", а рік по тому друкований проєкт "Крайслер Імперіал" у літературно-мистецькому журналі "Четвер".

Читайте також: "Об’єктивність – це передовсім не брехати": Юрій Андрухович святкує уродини

Академія та премія Бу-Ба-Бу

Наприкінці 80-х років бубабісти заснували свою академію, яка присуджувала щорічну премію "За найкращий вірш року" імені пана Базя, персонажа, який жив у віршах усіх трьох поетів. Її вручали аж до початку нового тисячоліття – 2000 року.

"Тринадцять наших лауреатів (саме тринадцять, бо останню нагороду було присуджено двом поетам), збагатилися кожен свого часу на пляшку доброго алкогольного напою, – згадував Олександр Ірванець. – Для молоді пояснимо, що матеріальним вираженням премії була найдорожча пляшка, яку ми могли придбати, зустрівшися вперше у році".

Першим у списку лауреатів став Іван Малкович. Свою переможну пляшку отримав також Петро Мідянка, для якого її придбали за карколомну на ті часи суму у доларах у київському гастрономі. Не оминула премія й добре відомих Міська Барбари, Юрка Позаяка та Сергія Жадана.