Tember Blanche: "Люди навіть не уявляють, скільки можна на вулиці заробити"

Про це все Tember Blanche розповіли слухачам програми Live на FM Галичина.

фото: FM Галичина

Владе, ти був вуличним музикантом. Чим для тебе тоді були виступи просто неба? Можливістю показати свою творчість чи може заробити гроші? 

Владислав: Усе разом. Я завжди любив показувати себе людям і отримувати фітбек. У 2015 році хлопцям в гуртожитку трошечки набридло, коли я грав постійно на гітарі. Я вийшов на вулицю без мети заробляти гроші. І за 6 років це стало моєю повноцінною роботою. Отримував і емоційний фітбек, і фінансовий. І я насправді зараз думаю, що вулична гра мені була потрібна суто для того, щоб зустріти Сашу. 

Вистачало тоді грошей, зароблених фактично з вулиці? 

Владислав: Так, вистачало. Люди навіть не уявляють, скільки можна на вулиці заробити.

Олександра: Та він мене "балував". Колишній хлопець мені казав:"Я тебе якось поведу на якийсь класний бургер у МакДональдз". А повів мене Влад. Мене повів Влад у МакДональдз. 

Владислав: Так, так. Це 2019-2020 рік, це останні роки, коли я працював. Тоді вдавалося заробляти за тим курсом 32-30 тисяч гривень на місяць. Тобто це 1100-1200 доларів. 

фото: FM Галичина

Те ваше знайомство було дуже нетиповим для сучасності. Бо ж зараз що: в соцмережі зайшов, лайк поставив, десь там вогник – і вже зав'язалося. Сашо, ти пам'ятаєш, коли вперше побачила Влада? Як воно було?

Олександра: Я пам'ятаю прекрасно цей день, дату, час. 24 липня 2019 року ми з подружками поїли, але одна з них каже, що на Подолі є пончики по 8 гривень. Це вже "царство небесне", їх уже там немає. Ми не були голодні, але жадібність мені сказала: "Мені треба той пончик". І поки ми йшли по нього, по вулиці Сагайдачного, я почула голос, побачила молодого парубка, красивого, статного… І хлопець хоч куди козак.

Ну, спочатку я з'їла пончик, він був з такою цукровою пудрою, в мене тут під носом була цукрова пудра. Я підходжу до нього (він одразу думає: нормальна жінка) й кажу: "Можна заспівати, будь ласка?". Потім він мені розказував, що таких, як я, було вісім у той день, і він уже не дуже був радий тому, що я підійшла. Але через те, що я попросила Beatles Let It Be,а він любить цю пісню, і це нечастий вибір на вулиці, він такий: "Ну, добре". Багатообіцяюче: пудра під носом, Let It Be, слухай, що буде далі? Ну, й от далі ми вже списалися в інстаграмі, вогник, і зустрілися знову. Тоді вже почалася фактично якась співпраця. 

Ви помічаєте, як змінюється вулична сфера музикування від ковіду й досі? Якісь трансформації відбулися? 

Владислав: Ми вчора гуляли по Львову, бачили двох вуличних музикантів. У мене вже з'явилася нова забава – ходжу й чекаю від музикантів якихось нових пісень. Я грав 10 років тому, там, умовно, "Спи собі сама", "Тебе це може вбити" і "Квітку". І от зараз музиканти грають ті самі пісні. Коли чую щось нове, тоді я їм віддячую за їхню гру. 

У Києві ми свого часу створили ціле ком'юніті вуличних музикантів, і зараз із тих людей, які грали тоді, 90% уже цим не займаються. Змінюється покоління. 

Якби ви зараз побачили вуличного музиканта, який виконує щось типу "Я свободен" чи Меладзе, що ви йому сказали б? 

Олександра: "Алло, поліція?" Мабуть, це перше, що можна зробити. Але мені здається, зараз настільки багато свідомих громадян на вулиці, що в нього не вийшло б більш як 30 секунд це робити. 

Владислав: Навіть в Одесі вже вуличні музиканти російською не співають, тому що я знаю і бачив. Тому, думаю, що зараз це скоріше виняток, рідкість. 

фото: FM Галичина

Tember Blanche нині – це що? Це дует, гурт, як ви себе позиціюєте? Бо ще кілька років тому я пам'ятаю ці заголовки "Ми більше не дует!" Цитата Саші. 

Олександра: Так дивно розуміти, що вже минув як мінімум рік від цього моменту. Все між нами лишається так, як і було. І ми – хто я? Хто я, агроном? Чи хто я? 

Владислав: Tember Blanche – це проєкт, у центрі якого Саша як авторка і мисткиня, чий внутрішній світ ми показуємо людям. А я займаюся більше всілякими технічними, скучними чи бізнесовими речами. І коли ми придумали зробити це отак, то вже можна сказати впевнено, що за цей рік і аудиторія зрозуміла, до кого вона йде і що вона слухає. І медіа зрозуміли, з ким і про що говорити. І бренди зрозуміли, як можна інтегруватися і працювати з нами. 

Tember Blanche – це медіапроєкт, тому що вже і книжка є, можливо, воно ще буде розширюватись. І в центрі якого Саша, а я так ззаду… 

Олександра: Ти не ззаду, ти справа… 

Підготував Ілля Федунь