Львівський "Осінній салон" вперше за 28 років відбудеться поза стінами Львівського палацу мистецтв. І вперше - взимку

Про це повідомили організатори, інформує Еспресо.Захід

30 cічня у Музеї Митрополита Андрея Шептицького відкриють традиційний львівський осінній салон "Високий Замок -2025". І вперше за 28 років його існування він станеться не у Львівському палаці мистецтв та не восени, а взимку.

За словами організаторів (а подію свого часу зініціювала і творить Львівська обласна організація Національної спілки художників України), таку експозицію вперше за час існування не впустили до Львівського палацу мистецтв. Попри те, що історично Львівська спілка художників якнайбільше спричинилася до появи та розбудови Львівського палацу мистецтв, який перебуває в обласному підпорядкуванні. "Чому (незважаючи на локальний ремонт) у 12-ти залах Палацу загальною площею 3,6 тисяч кв. метрів не знайшлося місця для традиційного Салону?" - запитують митці, видозмінивши водночас і назву події. Ця виставка, яка цього разу присвячена 120-річчю графіка європейського рівня, воїна УПА Ніла Хасевича - відкриється під назвою "Відторгнутий осінній салон "Високий Замок - 20-25". Адже такі салони залишаються найчисельнішими за участю форумами львівського та загалом українського мистецтва.

"Історія Паризьких Салонів, що стала прообразом львівських, зафіксувала цінний літопис естетичної та організаційної еволюції, - написав в анотації до виставки  один з їїх кураторів, дктор мистецтвознавства Ростислав Шмагало. - Втім досі історія не фіксувала чиновницької практики відторгнення самих Салонів як форми самоорганізації мистецтва. Це сталося вперше у Львові…"

За словами Ростислава Шмагала, нове місце дислокації "Львівського осіннього салону "Високий Замок" у музеї Митрополита Андрея Шептицького - людини, яка зробила для українського мистецтва ХХ ст. найбільший внесок - невипадкове. На початку 1905 року Андрей Шептицький зустрівся з тоді молодим адептом Краківської академії мистецтв Михайлом Бойчуком та профінансував подальше навчання Бойчука та його подорож до провідних мистецьких осередків Європи. Після однорічної військової служби у війську, Бойчук відновив свої мистецькі студії саме за підтримки Шептицького. Восени 1909-го року в Парижі митрополит знову зустрівся з Михайлом Бойчуком, давши йому кошти на фарби та реманент для  участів осінньому салоні в Парижі. Наступний - весняний -  "Салон незалежних" 1910 року налічував 5669 творів 2000 художників. У межах цього салону Михайло Бойчук профігурував разом з групою українських митців під назвою "Школа відновлення візантійського мистецтва". Про групу Бойчука тоді написали провідні критики понад десяти європейських видань. Окриленого успіхом Михайла Бойчука Митрополит Андрей запросив до творчості в Галичині.

Невипадковим є зв'язок Андрея Шептицького і Ніла Хасевича.  "Долі "головного українського духівника" та "головного графіка УПА" перетнулися у духовному вимірі, у мистецтві та у боротьбі за українську державність, - каже Ростислав шмагало. - Львівські Салони перейняли паризький досвід "Салонів Незалежних", який позиціонувався від "нафталінового" мистецтва та суб’єктивного контролю. Спілка художників (ЛООНСХУ) продовжує місію головного організатора та навігатора циклічного форуму Салонів з утримуванням націотворчої домінанти за найважчих історичних умов війни. Які це художні позиції? Насамперед, широка свобода творчості, національне мистецтво, виявлення молодих талантів, стимулювання появи нових творів. Актуальність досвіду Салонів проглядається у феноменальному впливі мистецтва на духовне.  У розумінні, що мистецтво є співтворцем світу людини".

• У Львові показали замки України очима знаної художниці Ірини Фартух