![СБУ змусила вибачитися жінку, яка кричала, що Луцьк – це "масковія" СБУ змусила вибачитися жінку, яка кричала, що Луцьк – це "масковія"](https://static.espreso.tv/uploads/photobank/382000_383000/382260_5-02-12_195236_new_80x50_0.webp)
Гостре слово і нелегке життя: ким був Лесь Мартович, чиє перше оповідання розкритикував Франко
Сьогодні, 12 лютого, 154 роки тому народився відомий галицький письменник Лесь Мартович, який відомий тим, що захищав селян не лише у своїй адвокатській кар’єрі, але як майстерний віртуоз слова у своїх численних оповіданнях
"Еспресо.Захід" розповість про життя й творчість Леся Мартовича, одного з найяскравіших представників української новелістики.
Біографія та шлях до письменництва
Лесь Мартович (справжнє ім'я Олекса Семенович Мартович) народився 12 лютого 1871 року в селі Торговиця, що нині на Івано-Франківщині. Він зростав у непростий час для українського народу — у складі Австро-Угорської імперії, коли селяни страждали від економічного гноблення, а українська культура перебувала під тиском польської та австрійської влади.
Попри це, на Галичині зароджувався рух національного пробудження, і майбутній письменник з дитинства долучився до боротьби за права українців.
Він зростав у родині сільського писаря. Батько, самостійно опанувавши грамоту, зміг піднятися з наймита до писаря та здобути авторитет у громаді. Цікавий факт, що за словами Василя Стефаника, рід Мартовичів походив із рабинської єврейської сім’ї, а дід письменника, охрестившись, був вигнаний із єврейської громади.
Лесь Мартович навчався у Коломийській гімназії, де познайомився з Василем Стефаником та Марком Черемшиною — майбутніми класиками української літератури. Ця дружба не лише вплинула на його світогляд, а й визначила його стиль письма.
Уже під час навчання Мартович писав свої перші твори, а в 1888 році з’явилося його дебютне оповідання "Не-читальник". Воно мало бути опубліковане у Львові в літературно-науковому журналі "Товариш", але Іван Франко відхилив його з нищівним вердиктом. Кажуть, що він сказав: "Напишіть хлопцеві, щоби пера не брав до руки, бо він ніколи нічого не напише". Однак Мартович не зневірився у своєму таланті, а оповідання "Не-читальник" вийшло у світ наступного року, у 1889 році в Чернівцях під криптонімом Л. М.
Вже через рік його виключили з Коломийської гімназії, і він продовжив навчання в Дрогобичі, яке завершив 1892 року. Того ж року вступив на юридичний факультет Чернівецького університету, однак через фінансові труднощі закінчив навчання лише через 17 років у 1909 році, але вже у Львівському університеті.
Лесь Мартович не мав змоги присвятити себе лише творчості, тому почав багато працювати в адвокатурі. У 1895 році успішно склав екзамен і отримав право працювати адвокатським помічником. У своїй роботі, він намагався захищати селян у судових справах, виступав за розширення прав українців.
Крім цього, він брав активну участь у громадській діяльності: працював у просвітницьких гуртках, збирав фольклор, засновував читальні. Редагував газети "Хлібороб" (1893) і "Громадський голос" (1897–1898), був членом Української радикальної партії, яку заснував Михайло Драгоманов. Ця партія боролася за права селян та культурну автономію українців у складі Австро-Угорщини.
Будинок адвоката Озаркевича у Городку, де кілька років працював Мартович
1898 року Лесь Мартович переїхав до Львова, де його твори стали регулярно друкувати. Працював у Львові, Дрогобичі, Городку й Стрию. З 1905 року тяжко хворів. Попри це, він вирішив відкрити свою адвокатську контору, але через погіршення здоров’я у 1910 році припинив юридичну діяльність.
Останні роки мешкав у селі Зарубани, співпрацював із львівськими виданнями. 1914 року здобув ступінь доктора права. Помер 11 січня 1916 року в селі Погарисько, похований у Монастирку, що Львівщині. Його життя обірвалося на 44-му році.
Тематика та стиль творів Мартовича
Мартович був представником критичного реалізму і "покутської трійці" (разом із Стефаником та Черемшиною). Його творчість відзначалася глибоким соціальним змістом і сатирою на тогочасне суспільство.
Він описував життя селян, їхню бідність, боротьбу за справедливість, висміював несправедливий суспільний лад, корупцію, лицемірство чиновників і духівництва.
На сьогодні відомо, що Лесь Мартович є автором 27 оповідань. Він писав їх з селянського життя покутською говіркою української мови.
Серед найвідоміших його творів:
- "Мужицька смерть" — глибоке відображення соціального розшарування селянства;
- "Забобон" — сатира на темноту і забобонність людей;
- "За межу" — зображення селянських поневірянь у пошуках справедливості;
- "Стрибожий дарунок" — гумористичне оповідання про недолугість бюрократичної системи;
- "Смертельна справа" — оповідання, якого австрійка влада боялася, бо воно нібито могло викликати в читачів "зневагу й ненависть" проти парламенту.
Лесь Мартович залишив після себе невелику, але дуже вагому літературну спадщину (за життя видано 5 книжок-збірок оповідань). Сьогодні його твори продовжують читати та вивчати, адже вони правдиво відображають життя українського народу кінця XIX — початку XX століття. Його сатира і критика соціальних проблем не втратили актуальності й сьогодні.
Мартович залишився в історії як талановитий письменник, що відстоював права простого люду і змальовував його життя без прикрас. Його ім'я стоїть поряд із Василем Стефаником та Марком Черемшиною як одного з найяскравіших представників української новелістики.
Читайте також: Письменник зі Львова, що став батьком мазохізму: 189 років тому народився Леопольд фон Захер-Мазох
![](https://static.espreso.tv/uploads/photobank/381000_382000/381832_5285027704237845245_new_300x170_0.webp)
![ТЦК, штраф ТЦК, штраф](https://static.espreso.tv/uploads/photobank/344000_345000/344966_450447815_803612091954283_1344499065763227881_n_new_300x170_0.webp)
![](https://static.espreso.tv/uploads/photobank/381000_382000/381837_5285027704237845294_new_300x170_0.webp)
- Актуальне
- Важливе
![робота_ветеран робота_ветеран](https://static.espreso.tv/uploads/photobank/381000_382000/381961_original_new_80x50_0.webp)
![](https://static.espreso.tv/uploads/photobank/382000_383000/382189_6665_new_80x50_0.webp)
![](https://static.espreso.tv/uploads/photobank/382000_383000/382181_5289614231093767700_new_80x50_0.webp)
![](https://static.espreso.tv/uploads/photobank/382000_383000/382147_cygarky_new_80x50_0.webp)
![](https://static.espreso.tv/uploads/photobank/382000_383000/382142_750_new_80x50_0.webp)
![](https://static.espreso.tv/uploads/photobank/378000_379000/378321_1739098_slider_new_80x50_0.webp)
![інтернтет-агітаторка зі Закарпаття інтернтет-агітаторка зі Закарпаття](https://static.espreso.tv/uploads/photobank/382000_383000/382126_478552250_1025827889575835_2029016905304558807_n_new_80x50_0.webp)
![підйомник підйомник](https://static.espreso.tv/uploads/photobank/216000_217000/216574_skiing-4835024_960_720_new_80x50_0.webp)
![голосування за №11392 голосування за №11392](https://static.espreso.tv/uploads/photobank/382000_383000/382081_photo_2025-02-11_13-49-37_new_80x50_0.webp)
![](https://static.espreso.tv/uploads/photobank/382000_383000/382075_477229253_1063899505773495_1303084126203424929_n_new_80x50_0.webp)