
"Гніздовськіана": у Львові благодійним заходом підтримали бригаду "Хартія"
У Дзеркальній залі Львівської опери 26 червня відбувся мистецький благодійний захід на підтримку бригади "Хартія"
На події побувала кореспондентка "Еспресо.Захід".
Вечір був присвячений американському художнику українського походження Якову Гніздовському – графіку, який створив унікальний орнаментальний стиль, чиї роботи прикрашали кабінети Білого дому. Організували вечір Львівська національна опера, Хорунжа служба "Хартія" та галерея сучасного мистецтва Shum.
Мистецький вечір відкрив камерний хор Львівської опери під керівництвом Вадима Яценка. Хор виконав твори Дмитра Бортнянського – одного з улюблених композиторів Якова Гніздовського.
Вахтанг Кіпіані, офіцер Хорунжої служби й історик, презентував свою колекцію робіт "Гніздовськіана".
Колекція складається з гравюр, екслібрисів, ілюстрованих обкладинок журналів і книг українських авторів роботи Якова Гніздовського.
Митець ілюстрував близько 70 творів діячів українського руху опору, зокрема шістдесятників і наступних десятиліть. Гніздовський також працював з українським громадянським суспільством у США, організації отримували від нього "бонус" у вигляді дизайну обкладинок газет, журналів та брошур. Екслібриси для Якова Гніздовського були не лише частиною роботи, але й можливістю втілити свою творчість. Їх він робив не тільки на замовлення, але й для своєї родини: для дружини Стефанії та доньки Марії-Марти.
Цікавий факт: в екслібрисі для Українського наукового інституту Гарвардського університету Гніздовський зобразив старий академічний корпус Києво-Могилянської академії.
"Як повернути додому цього видатного чоловіка? З одного боку його прах лежить у нас на Личаківському (цвинтарі) недалеко від Франка, недалеко від наших велетів і героїв війни, яка триває. Але з іншого боку, багато людей не реагують на це прізвище. Його робота висіла в Білому домі – це правда. Але ми маємо знати, від зубів має відлітати "а, ну Гніздовського ми знаємо". Ми не до кінця розуміємо масштаб не тільки таланту, а й масштаб його працездатності, яка була реалізована в дуже різних сферах", – зазначив Кіпіані.
Він наголосив, що знання таких постатей і власної історії та культури загалом є важливим. І не лише в мирному житті, а й на фронті.
"Бувають групи рекрутів 25-30 років, а є навіть старші за мене, мені 54. Серед них є люди, які не знають, хто такий Шухевич. Ну, вони чули прізвище, але розуміння немає. Так само немає розуміння, чим займався командир армії, отаман армії УНР, чим займалися повстанські отамани 1920-х років. Тобто військо для багатьох людей – це ще й вікно в ту культуру, яку вони не встигли кігтиком чи ліктем зачепити до війни. І це дуже важливо, ми пропускаємо людей через певну систему, в якій поєднано національне і правозахисне", – поділився Вахтанг Кіпіані.
Під час вечора глядачі мали змогу переглянути фрагмент ще не відомого українцям фільму "Вівці з дерева" режисера Славка Новицького. У фільмі показаний Яків Гніздовський за роботою над одним з найпопулярніших його образів – пухнастими вівцями.
Особливістю вечора також став "тихий аукціон", на якому розігрувався графічний портрет Бортнянського, виконаний Гніздовським, який надала родина митця та галерея Shum. Вилучені кошти з аукціону скерують на потреби бригади "Хартія".
- У музей Стрия передали унікальну колекцію еміграційного часопису ОУН з Британії
Підготувала Ірина Михайленко
- Актуальне
- Важливе













