Справа Гринкевичів: які ролі в злочинній схемі мали різні члени сім’ї

22 січня Печерський районний суд Києва обрав запобіжний захід львівському підприємцю Роману Гринкевичу, який є фігурантом справи щодо махінацій з постачанням для Міноборони. Повний текст ухвали оприлюднили тільки 29 січня. Станом на 30 січня він був доступний лише в аналітичній системі YouControl, однак згодом таки з'явився у Єдиному реєстрі судових рішень.

Отож із тексту ухвали тає зрозумілим, кого з Гринкевичів слідчі ДБР вважають організатором злочинної схеми, а кого відповідальним за контакти з Міноборони.

Відповідно до ухвали Печерського суду власник і директор низки українських компаній, ТОВ "Охоронно-Юридична компанія "Кобра", ТОВ "Лео Маркетинг Еджерсі", БО "Благодійний фонд "Хоуп.ЮА", "являючись лідером, маючи добрі організаторські здібності і сильний вольовий характер, будучи знайомим з основами правового та економічного механізму діяльності державних інституцій" не пізніше січня 2023 року прийняв рішення про створення злочинної організації, діяльність якої скерована на протиправне заволодіння чужим майном шляхом зловживання довірою (шахрайство)". Зважаючи на дані з відкритих джерел щодо структури власності у згаданих компаніях, йдеться про Ігоря Гринкевича. 

"В основі злочинного механізму із заволодіння державними коштами ОСОБА_8 (Ігор Гринкевич, – ред.) вирішив використати господарську діяльність товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія Сітіград", співзасновником якого є його компаньйон за іншими товариствами, ТОВ "Трейд Лайнс Рітейл", співзасновником якого була його дружина, Особа 14 (Світлана Гринкевич, – ред.) та раніше знайомий йому ОСОБА_10, який з 2022 року керував вказаним товариством за рішенням ОСОБА_8 та ТОВ "Будівельний альянс монтажпроект", бенефіціарним власником та керівником якого був його син ОСОБА_6 (Роман Гринкевич, – ред.)", – йдеться в тексті ухвали. 

За даними слідчих, Ігор Гринкевич координував роботу організації, до якої входило п’ятеро осіб. Вони отримували інформацію від працівників правоохоронних органів і здійснення урегулювання питань, які були у правоохоронних органів щодо законної діяльності групи. До слова, у групі панувала чітка ієрархія.

За що відповідав Ігор Гринкевич

У обов’язки Гринкевича-старшого входило:

• розробка плану та організація вчинення злочину;
• забезпечення контролю діяльності всіх товариств шляхом залучення підлеглих, які працювали в одному з офісів у Львові;
• пошук співучасників вчинення злочину;
• розподіл обов'язків між членами групи та визначення ролей при вчиненні злочинів;
• спрямовування, об'єднання та координування зусиль членів групи при організації вчинення злочинів та інших осіб, які не були посвідчені про злочинні наміри членів групи;
• протиправне застосування зовні законних правових механізмів з укладення та виконання умов контрактів з поставки товарів речового майна;
• підроблення документів, усунення юридичних перешкод і незгодних на вчинення злочину службових осіб, у тому числі через їх підкуп;
• надання підконтрольним юридичним особам вигляду зовні спроможних виготовляти та постачати речі, а також забезпечення імітації наявності технічних потужностей шляхом укладання договорів оренд складських приміщень;
• розподіл протиправно отриманих коштів між учасниками злочинної організації

Яка роль була відведена Роману Гринкевичу

Своєму сину – Роману Гринкевичу – Гринкевич-старший відвів роль співорганізатора та "контролера" в Києві, оскільки сам здебільшого проживав у Львові. Зокрема, на Романа Гринкевича була покладена відповідальність за:

• керівництво ТОВ "Будівельний альянс монтажпроєкт": 
• організацію підроблення офіційних документів;
• залучення інших осіб для підписання документів, які містили недостовірну інформацію за договорами з МОУ від імені ТОВ "БАМ";
• використання своїх зв`язків, з метою отримання державних замовлень (контрактів) для ТОВ "БАМ", ТОВ "Сітіград", ТОВ "ТЛР";
• здійснення контролю за підлеглими співробітниками під час готування та підписання ними калькуляцій на товари, які поставлялися за договорами з МОУ;
• підписання та надання до МОУ платіжних доручень (рахунків на оплату) за виконання або часткове виконання умов поставки за контрактами, з метою отримання грошових коштів;
• залучення осіб для підписання актів приймального контролю товару за якістю під час передачі товарів за договорами;
• вчинення інших дій направлених на досягнення мети злочинного плану.

Відповідно до даних ухвали, Роман Гринкевич разом з ще кількома особами 21 лютого 2023 року прибули до приміщення Департаменту ресурсного забезпечення Міноборони, де підписали 23 договори по постачання майна для потреб речової служби. Виходить, що всі 23 договори підписали в один день. Потім вони розпочали процес підписання актів приймального контролю товарів за якістю та передачу товарів на територію військової частини. Один з пособників підписував ці акти з метою отримати кошти за поставлені неякісні товари. 

Своєю чергою Роман Гринкевич і ще двоє членів організації на підставі отриманих документів скеровували на адресу МОУ вимогу про оплату, яка і слугувала фактично підставою для перерахування грошей.

За діяльності організованої групи, в період від початку січня 2023 року до грудня 2023 року, здійснено перерахування із казначейського рахунку МОУ на рахунки товариств членів організованої групи, коштів на загальну суму 934 013 447 грн.

Чому Ігор Гринкевич поніс хабар у ДБР

Після встановлення ознак кримінальних правопорушень у діях членів злочинної організації правоохоронними органами під час проведення обшуків від 15 листопада 2023 р. на території відділу митного оформлення №1 митного поста "Чайки" Київської митниці діяльність злочинної організації призупинили - у зв'язку із неможливістю поставки товарів до військової частини та проходження митних формальностей.

Після цього 28 грудня 2023 року Ігор Гринкевич "здійснив спробу надати службовій особі (одному з керівників органу досудового розслідування у вказаному кримінальному провадженні № 62023000000000876 від 12.10.2023) неправомірну вигоду за вчинення дій, пов'язаних із поверненням вилученого майна на території Київської митниці, де ОСОБА_8 був затриманий в порядку ст. 208 КПК України". 

Примітка: Стаття 62 Конституції України: Особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду.

Що відомо про справу Гринкевичів

Львівського бізнесмена Ігоря Гринкевича затримали працівники ДБР за спробу дати хабар в $500 тис. одному із керівників Бюро.Виявилось, що компанії, зареєстровані на членів сім'ї Гринкевича, підозрюють в махінаціях з закупівлями для Міністерства оборони на 1,5 мільярда гривень. 30 грудня Печерський райсуд Києва обрав Ігорю Гринкевичу запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Разом з тим компанія Романа Гринкевича, яка фігурує у справі щодо постачання Міноборони, виграла один з найдорожчих тендерів ЛОВА. Однак Голова ЛОВА Максим Козицький запевнив, що не знайомив Ігоря Гринкевича з посадовими особами МОУ і жодним чином не сприяв його співпраці з МОУ.

17 січня Державне бюро розслідувань оголосило підозру членам злочинної організації під керівництвом львівського бізнесмена Ігоря Гринкевича, які завдали збитків державі на майже мільярд гривень.

18 січня ДБР оголосило у розшук Романа Гринкевича. Він є одним із п’яти підозрюваних у кримінальному провадженні про закупівлі одягу для Збройних сил. Трьом іншим підозрюваним у Печерському районному суді Києва обрали запобіжний захід.

22 січня Державне бюро розслідувань затримало в Одесі Романа Гринкевича, одного з підозрюваних у справі про закупівлю неякісного військового одягу для потреб ЗСУ. Пізніше Печерський районний суд Києва відправив його під варту на 2 місяці із можливістю застави у 500 млн грн. Адвокати Романа Гринкевича подали апеляцію на ухвалу суду про запобіжний захід.