Те, що ми зараз спостерігаємо у львівській Ратуші – фактично найбільша політична криза, з якою мер Андрій Садовий від початку війни. Сварки між фракціями, відсутність консенсусу у голосуванні, деструктивна робота ради кілька сесій поспіль, а крайня взагалі стала чи не найпровальнішою: з 260 питань порядку денного депутати не посунулися далі 7-го і так пів дня товкли воду в ступі. Причиною всьому став кредит від Європейського банку реконструкції та розвитку. На запозичення 25 мільйонів євро місто дало добро ще в грудні минулого року, а от умови самого кредитного договору ніяк ухвалити не вдається.
Все мало вирішитися ще 2 березня, коли одним з питань в порядку денному були умови позики. Але достатньої кількості голосів для позитивного рішення в залі не знайшлося. Тому на сесії 27 квітня мер запланував здійснити другу спробу. Хто зна, чи вдалося б нашкребти більшість для підтримки цього питання знову. Та Андрій Іванович, можливо, хотів таким чином застрахувати себе в разі чергового проваленого голосування, чим по суті похоронив найменшу можливість погодження кредитної історії на цій сесії, бо 14 березня виніс кредитний договір на засідання виконавчого комітету. Там, зрозуміло, це питання було підтримано, а рішення задекларовано перед Європейським банком.
Депутати ж, дізнавшись про такий крок, обурилися, як міг виконком порушити регламент, перебрати на себе їхні повноваження та ухвалити рішення для позики, чого не мав би апріорі робити. У відповідь міські обранці Петро Адамик та Уляна Пак зареєстрували проєкт ухвали про скасування рішення виконавчого комітету як незаконного. Обидва питання – кредитний договір і ухвалу виконкому – включили до порядку денного крайньої сесії. Однак зробили це не зовсім логічно, хоча і неспроста, поставивши спершу питання про затвердження умов позики, а після – скасування рішення виконкому. Голосувати у такій послідовності депутати принципово не хотіли, тому наполягали на перенесенні кредитного питання, аби перед тим могли скасувати незаконну ухвалу.
Та не все так просто і легко в цій кредитній епопеї, бо якщо Андрій Іванович поступиться колегам, то підведе під монастир свого заступника Москаленка, який тоді головував на виконкомі. Окрім того, якщо спочатку скасувати рішення виконкому, але голосів для прийняття кредиту не вистачить, то кредит може дуже ризиковано підвиснути у повітрі на довго.
Мер це розуміє, тому пів дня намагався переконати депутатів голосувати спочатку за кредит, а потім за скасування рішення виконкому. Потім запропонував обидва питання перенести в кінець пленарного засідання, але ніяк не хотів виносити спершу питання про скасування рішення виконкому. Сам міський голова каже, що дуже переживає за господарку в місті, а кредитні кошти вже включені у бюджет, тому як скасують рішення виконкому, а кредитний договір не проголосують, станеться мало не технічний дефолт – а гроші треба буде все-таки віддавати. Насправді халепа в тому, що Андрій Іванович розуміє всю серйозність ситуації, яка точно суперечить закону. До речі, ми тут писали про найцікавіше з епічного засідання ради 27 квітня.
Попередню сесію, без будь-якого результату і домовленості, довелося закрити через її неповноважність, оскільки частина депутатів під кінець розбіглася, можливо, у такий спосіб навіть рятуючи міського голову.
Насправді пан Садовий – битий вовк, який за свою каденцію не одного принципового обранця "з'їв". То й тепер мав би дати раду. Підтримку "Самопомочі" він завжди має, але для 50% + 1 треба ще трохи голосів від інших фракцій.
"Варта" та "Голос" гнуть політику спротиву ще від грудня, коли не дали своїх "за" взяття кредиту в ЄБРР. Зараз, кажуть, позиції теж не змінять. Є ще "Свобода" та "Європейська Солідарність". Обидві фракції тоді підтримали здійснення запозичення до міського бюджету.
Якщо троє "свободівців", бо інші двоє – в лавах ЗСУ, імовірно, підтримали би умови позики, то з "єесівцями" ситуація ускладнилася. Фракція по суті розділилася на тих, хто готовий підтримати кредит, якщо скасують рішення виконкому, і таких більшість. А є ті, хто не планує голосувати за позику в жодному разі. Їх таки меншість – Олексій Різник та Юрій Ломага, які є бізнес-партнерами Григорія Козловського, і ще кілька колег. Мережею навіть "гуляє" скрін результату голосування на присутність в залі депутатів станом на 18-ту годину минулої сесії, після чого міський голова закрив її. З цього листка можна побачити умовний поділ фракції на дві групи.
Частина депутатів, які дефакто виступають проти кредиту, увійшли до складу тимчасових контрольних комісій. Одна з них якраз має перевірити роботу виконавчого комітету, на тлі ухваленого кредитного рішення. Інша – проінспектує діяльність ЛКП "Зелене місто", яке відповідає за будівництво сміттєпереробного заводу у Львові. Раніше з'явилася інформація, що польська компанія-генпідрядник нібито не має ліцензії на провадження таких робіт, а місто вже перерахувало їй частково кошти.
Міський голова до останнього впирався ідеї створення цих комісій, але проєкти ухвал таки внесли додатковим блоком у порядок денний минулого засідання. На наступній сесії їх мали би проголосувати.
Розуміємо, що не в кредиті як такому справа. Все ж депутати працювали від грудня в комісіях, розподіляли кредитні гроші в бюджеті, затверджували це. Річ у тім, що тепер це діло принципу, опозиційні до мера та його фракції політсили не хочуть, аби прецедент повторився, коли міський голова може не рахуватися з думкою колег по мандату й отак обходити регламент ради. Питання – чия візьме, як довго можуть тримати позицію обранці та не прогнутися під тиском Садового.
Дехто з депутатів, ймовірно, своїм неголосуванням прагне завести Львівську міську у глухий кут, паралізувавши її діяльність. Увійшовши у так званий цугцванг, жодна зі сторін не матиме позитивного рішення. Можемо припустити, що недієздатна міська рада, на тлі нещодавнього перевороту в будівлі на Винниченка, може складатися в загальний пасьянс неспроможності місцевої влади на Львівщині. Такий розклад може бути вигідним тільки діючій владі у Києві, до якої Львівщина налаштована опозиційно.
Недаремно в кулуарах мусується тема, яку озвучила на сесії депутатка Тетяна Шевченко, зокрема, передача в управління містом військовій адміністрації у випадку, якщо міська рада не зможе подолати політичну кризу.
Тому міський голова дуже хоче, щоб наступне пленарне засідання пройшло якнайшвидше, для цього вже кілька разів збирав колегію. Але депутати вперті, поки не піддаються впливу Андрія Івановича. Тому він ніби вирішив взяти паузу на кілька тижнів, дай бог, щось зрушиться. Зрештою, порятунок потопаючих – справа рук самих потопаючих. Треба домовлятися.
Можемо робити ставки, хто кому поступиться у нинішньому протистоянні "ЄС" – "Самопоміч".