Книжка, яку захочете кинути в стіну. П’ять провокативних тез нової праці Грицака

8 грудня у Львові в Центрі ім. Митрополита Андрея Шептицького відбулася перша презентація книги Ярослава Грицака "Подолати минуле: глобальна історія України" в академічному середовищі УКУ.

Про це повідомляє "Еспресо.Захід".

Відомий український історик сучасності Ярослав Грицак працював над цієї книгою близько 15 років. Як зізнається автор, йому дуже допоміг карантинний час, щоб таки завершити свою працю. 


Фото: Скрін з відео

"Якби не ковід, то не знаю, чи написав би", – каже Грицак. 

Нова книга спрямована на те, щоб розвінчати міфи, стереотипи та ілюзії про Україну через поєднання глобального та локального. Грицак хоче спрямувати мислення українців у нові площини, щоб ми могли переосмислити речі, які здаються нам істинними, але чи є в історії ці істини, чи вони просто продукт чиєїсь інтелектуальної праці?

Своєю книжкою, науковець хоче залучити до дискусії про історію України якомога ширше коло читачів. 

"Довгих текстів ніхто не читає, намагався писати дуже просто, але не примітивно. Тому й писав так довго", – зауважує Грицак. 

Пропонуємо читачам "Еспресо.Захід" кілька цікавих тез із презентації книги Ярослава Грицака "Подолати минуле: глобальна історія України":

Україна народилася не як ідея, а як реальність, у вогні та революції ХХ століття

… Будете читати цю книжку, то сядьте в якомусь кутку, де вам не шкода стіни. Вам час до часу захочеться ту книжку кинути в стіну. Є моменти, які будуть сильно не подобатися. Так написав, щоб трішки шокувати людей. Бо ми не вміємо говорити про насильство, думаючи, що насильство далеко-далеко від нас. Насильство може в будь-який час бахнути нас по голові. Є дві найбільші теми глобальної історії – це бідність і насильство. Ми думаємо, що було так завжди, як зараз. Так не було, так сталося тільки останні двісті років, коли певні частини світу почали пробували розв’язати ці проблеми. Тільки ті країни можуть подолати бідність, які можуть обмежити насильство до розумної межі, як то безпека громадянина на вулиці. 

Україна народилася не як ідея, а як реальність, у вогні та революції ХХ століття, 1914-1945 року. Тоді з'явилося українське питання як геополітичне. Ми маємо це проговорювати, насильство буде з нами. Немає жодної групи в Україні серед якої не було б багато жертв і серед якої де було б багато катів. Кожна група має як одних, так і інших. А суспільства, які мали більше насильства, мали й більше корупції, бо це спосіб виживання. Усі були жертвами і всі були вбивцями. 

Зародки нашої нації варто шукати в часи Хмельниччини

…Є два способи думання про націю: один спосіб – що нація, умовно кажучи, з біблійних часів збудована, що вона вічна, а другий каже – ні, нація – це продукт модерного світу. Зародки нашої нації варто шукати саме у часи Хмельниччини, коли концепція Батьківщини почала ширитися Європою. Козаки не були українцями, але стали ними. Однак саме "називництво" приходить дуже пізно. Ще Вебер писав про те, що більшість французів не знали, що вони французи, поки їх не загнали в школи й університети. 17 століття – це часи станової нації Речі Посполитої. Шляхетна нація, козацька нація. Поняття України як Батьківщини з’являється саме в часи козацтва. 

Найбільший наш міф – це міф Київської Русі 

…Де наш найбільший міф? Моя особиста точка зору – це міф Київської Русі. Це найбільш нафантазований міф. Владик Борис якось сказав, мовляв, знаєте, в чому головна проблема Київської Русі? По-перше, вона ніколи не існувала, це була Русь, але не Київська Русь. По-друге, ми майже нічого про неї не знаємо. Ми знаємо більше про стародавній Єгипет, ніж про Русь. Бо Русь дуже мало нам залишила документів. Русь, як і сфінкс – мовчить. Русь – це піраміда, але догори ногами. Усе, що ми знаємо, – це трішки в кінцівці, а далі починаються гіпотези , інтерпретації, спекуляції. Путін живе в тій піраміді. Русь кинула довгу тінь. Не кажу, що вона була негативною чи позитивною, але та тінь має бути передумана, переосмислена. Подолання минулого – це певні інституційні реформи. Русь і українці – різні стани. Русь – гусениця, а Україна – метелик. Зв'язок є, але, щоб гусениця стала метеликом, вона має зруйнувати тіло, цю Русь, вийти з того "руського мира". Чому Путін так нервується, бо Україна виходить з того тіла, далеко виходить. 

В Україні створили антисемітизм і в Україні його подолали

…Україна вважається однією з країн, де створили антисемітизм, на рівні з Польщею та Румунією. У багатьох описах це знайдете. Це має підстави. Наймасовіші погроми, які були в європейській історії, ставалися саме на території України. Починаючи з Хмельницького, далі Умань, громадянська війна. В Україні були антисеміти. Це негативна історія. Але є і позитивна. Українці доброю мірою подолали цю історію і вже не є антисемітами. Україна має найнижчий рівень антисемітизму у світі. Це приклад, як можна таку історію долати. Будучи батьківщиною антисемітизму, ми змогли її подолати. Проблема тут в тому, що були євреї в Україні, але не було українських євреїв, вони були або польські, або румунські, або німецькі. Євреї не могли асимілюватися з українцями. А зараз у нас нарешті з'явилися українські євреї. 

Маємо проблему з інтегруванням історії Закарпаття та Криму

… Моя книжка – не про інтеграцію, вона глобальна. Хочу, що б ці речі, про які написав, зрозуміли у глобальному контексті. У цьому контексті Закарпаття та Крим випадають, бо не мали такого глобального значення. Треба писати глобальну історію Закарпаття та Криму. Ми маємо величезну проблему, як інтегрувати кримську історію, в нас досі немає історії кримських татар. Існує брак інтеграції, бо немає відповідної літератури. А кримські татари – це, по суті, найбільша європейська мусульманська цивілізація.

Щоб ознайомитися з повною презентацією книжки, перейдіть за посиланням сюди

Довідково. Ярослав Грицак – відомий український науковець, історик і публіцист. Доктор історичних наук, професор Українського Католицького Університету. Має понад 500 наукових публікацій на історичну тематику. Відомий також своїми публіцистичними творами.

Стежте за найважливішими новинами Львова, регіону, України та світу разом з "Еспресо.Захід"! Підписуйтесь на нашу facebook-сторінку