Енергодефіцит у Хмельницькому: заступник мера Василь Новачок про те, як місто виживає без світла

Як і кожне місто України, Хмельницький переживає складну ситуацію через російську атаку 7 лютого по енергетичній інфраструктурі. Як повідомив Василь Новачок, вимкнення у місті часом досягають 20 годин на добу. 

Про життя хмельничан в умовах браку електроенергії ми вирішили детальніше розпитати заступника мера Василя Новачка.

У неділю, 8 лютого, ви повідомили, що через складну ситуацію в енергетиці світлофори Хмельницького переходять на живлення від генераторів. Яка загальна ситуація з енергопостачанням у місті після останньої атаки 7 лютого?

Ситуація непроста. Цей удар по генерації та розподілу був дуже суттєвим для всієї України. 

Наразі по багатьох чергах у Хмельницькому відключення сягають 20 годин на добу. Світло з'являється на годину через кожні 5-6 годин. 

Це факт, і ми розуміємо, що люди, які сильно залежать від електроенергії, перебувають у дуже дискомфортних умовах.

Щодо міської інфраструктури, то ми були готові до таких сценаріїв. Котельні працюють. Близько тисячі будинків (із півтори тисячі багатоквартирного фонду) мають централізоване опалення, вони з теплом. Їх забезпечують або власні когенераційні установки, що виробляють електрику, або генератори на менших об’єктах.

Повертаючись до теми світлофорів: чому виникла потреба саме в генераторах, а не в акумуляторах?

У місті понад сто світлофорних об'єктів. На половині з них встановлені безперебійники. Коли графік був "чотири через чотири" або "шість через три" години, системи встигали заряджатися, і мешканці навіть не помічали вимкнень. Але при графіку "одна година світла" вони просто не встигають підзарядитися. Тому вчора й сьогодні ми виставили аварійні бригади з генераторами на найбільш насичених перехрестях. Без цього водій, який їде з другорядної дороги, просто не зможе повернути ліворуч через постійний трафік на основній магістралі.

Як щодо водопостачання? Чи були перебої останніми днями?

Місто з водою. Хоча у суботу, 7 лютого, були введені спеціальні графіки аварійних відключень і багато каналізаційно-насосних станцій (КНС) та водопровідних станцій певний час залишалися без живлення, ми залучили генератори. Хмельничани цього практично не відчули.

Скільки об’єктів міської інфраструктури зараз залишаються без стабільного енергоживлення і працюють лише на резервах?

Тут є важливий нюанс. Приблизно місяць тому уряд змінив підхід до оцінки критичної інфраструктури. Об'єкти, які не мають потужності понад 100 кВт, були вилучені з переліку. Відповідно, всі підвищувальні станції та частина насосних станцій перестали бути критичними і тепер вимикаються за графіком. Таких об’єктів у нас кілька десятків.

Вони працюють на генераторах, що споживають величезну кількість дизельного пального. Але питання навіть не в грошах, а в ресурсі техніки. Генератор не розрахований на роботу в режимі нон-стоп. Я вважаю це рішення Кабміну не зовсім обґрунтованим. 

Наші комунальники працюють вдень і вночі, їздячи від об’єкта до об’єкта, щоб заправляти та обслуговувати ці генератори, особливо зараз, коли обіцяють морози до -14°C.

Побутує думка, що близькість до Хмельницької АЕС мала б забезпечувати місту кращу ситуацію зі світлом. Це так?

Абсолютно ні. ХАЕС - критичний ресурс усієї енергосистеми України, а не власність області. Вона працює і на Київ, і на Житомир, і на Вінницю. Укренерго розподіляє генерацію між усіма областями порівну. На мою думку, певні переваги має лише прикордоння, як-от Закарпаття, через можливість імпорту з ЄС. Ми ж перебуваємо у спільній сітці центральної України.

Чи є зараз ризик того, що через тривалі відключення доведеться зливати воду з систем опалення багатоповерхівок?

Під час війни ризики є завжди: від пошкодження газової інфраструктури до прямих влучань. Проте наша система опалення є децентралізованою, адже у нас багато котелень середньої потужності замість однієї велетенської. Таку систему легше втримати.

Навіть якщо немає світла по 5 годин, мешканці в хрущовках мають стабільну температуру 18–22 градуси. Це набагато безпечніше, ніж індивідуальне опалення, де людина без безперебійника починає мерзти миттєво. 

Централізована система з децентралізацією котелень — це єдиний правильний підхід, і великим містам варто переймати цей досвід при відновленні.

Які інвестиції місто робить зараз, щоб стати енергонезалежним у майбутньому?

Ми зробили ставку на власну генерацію. Зараз на котельнях міста працює 25 когенераційних установок загальною потужністю 13 МВт. Для розуміння, у грудні наша власна генерація виробляла стільки електрики, скільки споживають 300 стоквартирних будинків. Ми повністю закриваємо свої потреби на котельнях і віддаємо частину в мережу.

До великої війни у нас було 13 таких установок, зараз — 25. Це результат співпраці з USAID та МОМ. Генератор лише "запальничка" на короткий період, а когенераційна установка може працювати стабільно весь опалювальний сезон. Це той шлях, яким мають іти інші громади.