Після скандалу з МСЕК десятки прокурорів на Хмельниччині повернули інвалідність через суд
Минулого року Україною прокотилась хвиля перевірок працівників правоохоронних та інших державних органів, які отримують пенсії з інвалідності. Виявилось, що майже половина рішень про встановлення інвалідності була необґрунтованою. Масові перевірки тривають і досі, а почались вони з виявлення великого відсотку прокурорів з інвалідністю у Хмельницькій області. Після перевірок більшості прокурорам інвалідність скасували. Але вони повернули її через суд
Про це пише NGL.media.
Зокрема, журналісти виявили, що хмельницькі прокурори успішно скасовують результати перевірок у місцевому суді. Понад 30 тамтешніх прокурорів подали до суду і більшість з них уже отримали позитивні рішення та повернули собі інвалідність.
Так, затримання у жовтні 2024 року керівниці Хмельницького обласного МСЕК Тетяни Крупи спричинило масштабний скандал після того, як під час обшуків у неї виявили майже 6 млн доларів готівки, численні об’єкти нерухомості в Україні та за кордоном, рахунки і дорогі авто. Основною версією джерел доходів називають хабарі за встановлення інвалідності.
Невдовзі журналіст Юрій Бутусов опублікував поіменний список з 50 місцевих прокурорів, яким МСЕК під керівництвом Крупи встановила інвалідність ІІ групи. За кілька днів Офіс генпрокурора підтвердив, що у майже 30% прокурорів Хмельницької області мають інвалідність – це аномально високий показник порівняно з іншими регіонами.
Реакцією на цю інформацію стало рішення РНБО про масові перевірки по усіх країні прокурорів та інших держслужбовців з інвалідністю. В результаті цих перевірок, як звітувало ДБР у серпні минулого року, були скасовані понад 800 рішень МСЕК про встановлення групи інвалідності.
Особливо прискіпливо перевіряли працівників прокуратури Хмельницької області. У відповіді на запит NGL.media Міністерство охорони здоров’я повідомило, що інвалідність скасували 33 прокурорам і ще 23 змінили групу інвалідності. Перевірки тривають.
Десятки прокурорів повертають собі інвалідність через суд
Перевірку обґрунтованості рішень МСЕК проводить Український державний НДІ медико-соціальних проблем інвалідності, розташований у Дніпрі. Усі прокурори, статус інвалідності яких викликав сумніви, мали пройти там обстеження.
Проте не всі погодилися на перевірку. Наприклад, прокурор Хмельницької обласної прокуратури Олександр Терлецький, який мав безтермінову інвалідність ІІ групи, не поїхав до Дніпра. Як наслідок, йому автоматично скасували інвалідність та звільнили з посади. Зараз він намагається повернутись на роботу через суд і поновити ІІ групу інвалідності.
Загалом з 78 хмельницьких прокурорів, які підпали під перевірку, інвалідність скасували 33-м. МОЗ не розголошує їхні імена, проте проаналізувавши поіменний "список Бутусова" з 50 прізвищ прокурорів, NGL.media виявили, що 32 з них уже оскаржили ці рішення у Хмельницькому окружному адміністративному суді.
18 прокурорів уже отримали позитивне рішення суду, тобто повернули собі групу інвалідності. І лише у п’яти випадках суд підтвердив законність рішення спеціалізованого НДІ, який скасував інвалідність.
Хмельницькі прокурори масово оскаржують у суді втрату статусу інвалідності
Як дослідили журналісти, прокурорам залежить на статусі інвалідності, оскільки у випадку інвалідності I або II групи вони, окрім зарплати, отримують ще й пенсію в розмірі 60% суми місячного окладу. Базовий оклад прокурора окружної прокуратури зараз становить 52,5 тис. грн, тож пенсія з інвалідності сягатиме майже 30 тис. грн. Щоправда, існує обмеження на пенсії, які не мають перевищувати 10 прожиткових мінімумів для осіб, що втратили працездатність; цього року – це 25 950 грн.
Також, як і інші громадяни з інвалідністю, прокурори мають пільги. Їх набагато складніше звільнити, перевести на іншу посаду, вони мають довшу відпустку. А у разі скорочення у них буде більше шансів не втратити роботу. Окрім того, у випадку звільнення з прокуратури інвалідність може убезпечити від мобілізації.
Чому судді ставали на сторону прокурорів
Важливо розуміти, що адміністративний суд, який скасовував рішення про перевірку статусу інвалідності, не може оцінювати медичні стани і перевіряти діагнози. Тож судді звертали увагу виключно на процедурні порушення: чи була законна підстава для перевірки, чи повідомили прокурора про перегляд належним чином, чи провели йому повне медичне обстеження тощо. Саме через процесуальні порушення Український державний НДІ медико-соціальних проблем інвалідності і програвав позови.
У більшості випадків прокурори довели, що документ, на основі якого НДІ ініціював перевірки – лист ДБР або НАБУ – не є законним процесуальним документом. Це означає, що експертна комісія інституту не мала права навіть розпочинати перевірку прокурорів.
"Листи НАБУ чи ДБР не є процесуальним рішенням в розумінні Кримінального процесуального кодексу України, а тому у відповідача були відсутні підстави для проведення перевірки обґрунтованості рішення МСЕК на підставі вказаних документів […] Дії відповідача щодо проведенню перегляду рішення МСЕК суперечать приписам Положення про експертні команди з оцінювання повсякденного функціонування особи та Порядку проведення оцінювання повсякденного функціонування особи", – вказано у типовому рішенні Хмельницького окружного адміністративного суду.
Прокурори підтверджують, що скористались процедурними порушення, щоб скасувати рішення перевірок.
Ще однією підставою для скасування рішень Українського державного НДІ медико-соціальних проблем інвалідності було те, що їх приймали заочно.
"Я приїжджав у Дніпро з власної ініціативи. Вони відмовили в перегляді і сказали, що вже прийняли це рішення. Заочно. Тому я і оскаржую", – сказав NGL.media прокурор Олексій Луговий.
У випадку з Луговим, експерти визначили, що патологія нервової та серцево-судинної системи "обмежує його життєдіяльність у легкому ступені", відповідно, він не підлягає під інвалідність ІІ групи, яку він отримав у 2024 році у МСЕК за керівництва Тетяни Крупи. Однак суддя Хмельницького окружного адмінсуду Ярослав Драновський задовольнив позов прокурора і повернув йому інвалідність. Зараз Інститут намагається оскаржити це рішення в апеляції.
У кількох випадках Український державний НДІ медико-соціальних проблем інвалідності скасував рішення про інвалідність, яка уже втратила чинність. Ще кільком прокурорам вдалось оскаржити рішення про скасування інвалідності через суперечливі рішення експертів та помилки у документах.
Чому інститут програвав у судах
Усі перевірки інвалідності здійснюватися на підставі рішення РНБО від жовтня 2024 року. У ньому рішенні прописані стислі терміни для перевірок рішень МСЕК. Тож цілком ймовірно, що поспіх став причиною деяких процедурних помилок, чим прокурори скористалися у суді.
"Процедура встановлення інвалідності зазнала істотних змін, вона складна, нормативна база не узгоджена, немає системного зв’язку, є прогалини. Рішення РНБО, яке стало формальним приводом для перегляду [інвалідності], діє від жовтня 2024 року. Відповідно вказівка силовикам "прозвітувати у місячний строк про вжиті заходи" і їх хаотичне вдавання діяльності наклалась на незнання нових процедур, відтак помилки можливі. З описаного в судових рішеннях, ці помилки дуже грубі: повторне проведення перегляду, невиклик/неповідомлення особі. Ці вимоги в порядку прописані чітко, щоб їх не дотриматись, потрібно було хотіти їх не дотриматись", – пояснює NGL.media юристка, яка спеціалізується в адміністративному праві.
Окрім того, раніше представники НДІ послідовно ігнорували судові засідання і не надавали докази для підсилення своєї позиції. Проте ця ситуація трохи змінилась навесні 2026 року, коли Хмельницький окружний адмінсуд почав виносити перші рішення на користь НДІ, а не прокурорів.
Наразі таких рішень є лише п’ять. У позовах прокурори вказували на ті ж самі процедурні помилки, що й їхні колеги раніше. Однак у цих справах НДІ медико-соціальних проблем інвалідності був активним у судових процесах, надавав пояснення та відстоював свою правоту. Зокрема, юристам вдалося переконати суд, що інститут мав підстави для перевірок, бо вони проводились у межах кримінальної справи.
Також у десяти програних справах НДІ оскаржив рішення судів в апеляції, що показує певну зацікавленість у результаті – і, можливо, свідчить про початок більш активної правової позиції.
У юридичному відділі НДІ медико-соціальних проблем інвалідності розповіли NGL.media, що сумна статистика з адміністративними позовами склалась через реорганізацію самого інституту та відсутність ресурсів для роботи з великою кількістю судових справ.
"У жовтні 2024 року нам передали повноваження центральної МСЕК, а з 1 січня [2025 року] запустився центр оцінювання повсякденного функціонування особи. Була створена нова система, яка ніколи не працювала у нашій установі. Потрібен був час, щоб пройти цю турбулентність і зрозуміти, як з цим працювати", – каже керівник відділу правового забезпечення інституту Олександр Довженко.
Раніше Довженко був єдиним юристом в установі. Зараз, з його слів, створили відділ, куди додатково найняли юристів, і інститут став частіше вигравати судові справи. Аналіз NGL.media підтверджує цю тенденцію: усі п’ять справ, де прокурорам не вдалося поновити інвалідність, Хмельницький окружний адмінсуд прийняв нещодавно, навесні 2026 року. Але не все так однозначно, бо і за цей період в інституту є програшні справи, зауважують журналісти.
У NGL.media додали, що серед працівників прокуратури є ті, чий стан здоров’я справді дозволяв отримати інвалідність. А ідея перевірити висновки як Хмельницької МСЕК, так і інших потенційно корумпованих комісій, і полягала у тому, щоб підтвердити статус тим, хто його потребує, і скасувати його тим, хто отримував виплати і пільги від держави необґрунтовано.
- Заступника голови Рівненської облради засудили до 9 років за махінації з ділянками та майном дитячого санаторію
- Актуальне
- Важливе