Як це зробити, розповіли в ЮНІСЕФ Україна з посиланням на відому психологиню Світлану Ройз, передає "Еспресо.Захід".
● Стабілізуйтеся самі.
Візьміть в руку якусь річ, упріться об спинку стільця чи стіну. Зараз усім нам не вистачає сил та опори.
Істерика сигналізує про занадто високу напругу. Можливо, вашій дитині просто потрібно "випустити пару".
● Будьте в контакті й не переривайте його.
Якщо дитина переживає потужний емоційний стрес, не чутиме ваших умовлянь, погроз і нотацій. Запевніть дитину, що ви розумієте її почуття та озвучте її потреби.
Істерика потребує "берегів", тобто уваги дорослих, а часто – наших рук та обіймів.
● Якщо бачите, що це маніпуляція, будьте в контакті, почуйте потребу дитину, але дайте їй зрозуміти, що маніпуляція не пройде.
● Якщо дитина маленька, допускається змістити фокус її уваги.
● Тільки після того, як ви відновите контакт й зрозумієте, чого потребує ваша дитина, ви зможете розпочати з нею раціональний діалог. Починайте переказувати те, що передувало істериці та підштовхуйте свого нащадка до раціональних висновків.
Пам'ятайте, що в сильного емоційного збудження є інерція – воно не може припинитися відразу.
● Напрацюйте алгоритм, що ви будете робити після істерики, коли вона мине, щоб не втратити відчуття близькості. Наприклад, ви можете обійняти дитину, потриматися мізинчиками тощо.
Стежте за найважливішими новинами Львова, регіону, України та світу разом з "Еспресо.Захід"! Підписуйтесь на нашу facebook-сторінку та телеграм-канал.