Хочу справедливого вироку за вбивства на Майдані, – батько Героя Небесної Сотні Володимира Жеребного

Журналістка "Еспресо.Захід" поспілкувалася з батьком Героя Небесної Сотні Миколою Жеребним

Після фрази: "Тату, там б'ють дітей" він поїхав на Майдан у Київ

"Людина, яка брала участь у розстрілах на Майдані, сьогодні вирішує долю тих, хто мав би нести за це відповідальність. Як може бути справедливий вирок?" 

Це слова Микола Жеребного, батька Героя Небесної Сотні Володимира Жеребного. Чоловік у відчаї, адже вже десять років бореться за справедливе покарання для вбивць свого сина. У місті Рудки на Львівщині він живе один, і єдина його мета зараз у житті – справедливий вирок. 

Фото: Христина Парубій

При вході до кімнати у пана Миколи розташована стела в пам'ять про сина. Чоловік називає це місце сакральним. Адже там є фотографії його сина, який загинув 20 лютого 2014 року на Майдані в Києві. 

За словами пана Миколи, коли побили студентів на Майдані, син без вагань вирушив у Київ. 

"Він зібрав рюкзак і поїхав. Я йому казав: Володю, не їдь, ми ж не знаємо, що і до чого. Він говорив твердо і переконливо: "Тату, там б'ють дітей", – пригадує мотивацію сина Микола Жеребний.

10 років правоохоронці намагалися внести корективи та змінити факти про злочини під час Революції Гідності

Спочатку Володимир Жеребний казав, що їде "в розвідку" в Київ і повернеться, але коли побачив ситуацію у столиці, залишився там на три з половиною місяці. 20 лютого 2014 року чоловік загинув від кулі. 

"Коли мені це сказали, розум і серце не могли сприйняти того. Він ішов на Майдан не хуліганити чи щось витворяти, в нього була вища освіта, він був культурною, вихованою дитиною. Для мене був шок, як дитина, яка не мала злих намірів, могла загинути від кулі", – каже батько.

Після розстрілів 20 лютого 2014 року Генеральна прокуратура України відкрила кримінальну справу. Майже десять років відбувалися розгляди, допитували свідків. І торік Святошинський суд у Києві виніс вирок, у якому одному командиру присудили довічне ув’язнення,  двом "беркутівцям", які відсутні в Україні, – по 15 років. Щодо тих, які повернулися після обміну, то одного виправдали, а іншому дали 5 років тюрми й відпустили із зали суду у зв'язку з тим, що він відсидів свій термін. Родичі з таким вироком не погоджуються і вимагають справедливого покарання. Адже всі десять років у справу намагалися внести корективи та змінити докази. У справі Володимира Жеребного  неточності в доказах були ще від початку відкриття справи. 

"Поранення в сина було в шию, в сонну артерію. Куля пройшла навиліт. Як вхідний отвір була вказана велика рана, а вихідний – малесенька. У природі такого не існує", – пояснює Микола Жеребний. 

Батько висловив незгоду з описом працівникам Генеральної прокуратури України, довго вимагав провести повторний огляд події. На суді доводив, що неправильно описані рани. 

"Це було важливо, – каже, – адже від цього залежало, з якого боку стріляли". 

Фото: Христина Парубій

"Якщо не займатися справою, то з часом активістів Майдану можуть назвати екстремістами" 

Лише у 2019 році чоловікові вдалося домогтися повторного огляду місця події. Тоді провели слідчий експеримент, де відбувалася відеозйомка, з залученням експерта баліста, судово-медичного експерта, з понятими, адвокатами, використанням лазерного цілевказівника. Відтак з'ясували, що стріляли не з готелю "Україна", як це стверджували попередньо, а з верхньої барикади, де стояли "беркутівці". Прокурор повинен був надати ці матеріали суду. Втім після зачитування вироку Микола Жеребний з'ясував, що результатів повторного слідчого експерименту в документах немає. Тоді батько написав скаргу генеральному прокурору на дії старшого слідчого Музики про те, чому в матеріалах судового розгляду немає повторного слідчого експерименту. З'ясувалося, що слідчий подав матеріали до суду, але суддя, порадившись на місці й не виходячи в нарадчу кімнату, не взяв матеріалів до судового розгляду. 

"Суд узяв до уваги всі свідчення беркутівців, їхніх адвокатів, а те, що я доводив протягом семи років, визнав надуманим. Мені, звичайно, боляче на таке дивитися. Але мене змушує діяти відчуття справедливості, захистити ту дитину хоча б морально. Якщо не займатися цим, то з часом узагалі можуть заявити, що вони були екстремістами", – наголошує Микола Жеребний.

Нині справа вбивств на Майдані перебуває в апеляційному суді. Родини двічі приїжджали в суд, але першого разу суддя взяла самовідвід, а наступного разу оголосили, що суд замінований. 

"Чим це закінчиться, я не знаю. Але ставлення таке, мовляв, ви собі говоріть, що хочете, потерпілі, а ми зробимо те, що вважаємо за потрібне, або те, що нам сказали зробити. Я ставлю собі питання: за що загинули люди на Майдані, чи за таку країну? – дивується Микола Жеребний. – Цей вирок абсолютно несправедливий. Час затягується і щоразу більше втрачається свідків, багато батьків померло, багато свідків тих подій загинули на фронті. Я інакше як внутрішніми ворогами не можу назвати людей, які приймають такі рішення. Хочу справедливого розгляду, справедливих доказів, щоб у мене на душі відлягло. Не можна паплюжити честь Героїв Небесної Сотні та їхніх родичів".