Фірма Дубневича розпочала реставрацію вежі на Цитаделі без дозволів Львівської міськради

Роботи розпочали ще на початку травня і підставою для них став дозвіл ДАБІ України, хоча в міськраді стверджують, що потрібні ще й містобудівні умови й обмеження, видані виконкомом.

Нещодавно з'явилась інформація про те, що на одному з об'єктів львівської Цитаделі планують розпочати ремонт і, зважаючи на різноманіття видів діяльності власників будівлі, не відомо, що там може з'явитися: ресторан, розважальний центр, готель чи офісні приміщення. Також не зрозуміло, наскільки суттєвим буде втручання в історичний вигляд споруди та території навколо. Поки готувався матеріал, будівельники вже приступили до робіт, хоч начебто мали отримати на це дозвіл виконкому.

Розповісти більше про позицію ЛМР та подекуди розвіяти побоювання захисників автентичності Львова "Еспресо.Захід" попросив у директора управління охорони історичного середовища ЛМР Лілії Онищенко та головного архітектора міста Антона Коломєйцева.

Про намір уже незабаром розпочати реставрацію в одній з веж львівської Цитаделі за адресою Грабовського, 11 нещодавно повідомило видання "Галнет", яке пов'язують із власником цієї споруди та, відповідно, замовником робіт, одним з братів Дубневичів – Ярославом.

У статті зазначено, що ТОВ "Передзвін", яке є замовником робіт, отримало дозвіл на ведення будівництва від ДАБІ України. Йдеться про західну квадратну вежу центральних казематів комплексу Цитаделі у Львові, де планують розмістити чотириповерховий офісно-мистецький центр. Підрядником виконання робіт виступає ТОВ "Технобуд". Проєкт розробляє "Архітектурна майстерня "Симетрія".

Фото: galnet

Менеджер проєктів ТОВ "Технобуд" Павло Гордон розповів про те, які роботи там плануються:

"Перш за все йдеться про розміщення міжповерхових склепінь та використання металевих конструкцій. Також про зміцнення, реставрацію та ремонт стін, роботи на фасаді вежі. У нас завдання не тільки зробити її міцною, а й зберегти автентичність. Тому ми плануємо використовувати й автентичні матеріали і, звичайно, сучасні технології. У поєднанні це буде ефект, який забезпечить красу і міцність".

Архітектор проекту Микола Рибенчук додає, що основним завданням є вивести вежу з аварійного стану і пристосувати до офісно-мистецького функціоналу.

Те, що вежу треба рятувати, підтвердила Лілія Онищенко:

"Ця вежа в жахливому стані й далі руйнується, тож добре, що хтось хоче врятувати її. Проєкт, який розробив архітектор Рибенчук, мені подобається. Він підійшов дуже толерантно до збереження вежі. Думаю, таке ж виважене буде і внутрішнє наповнення, адже всі знають, що на цьому місці був концтабір".

Подібної думки й Антон Коломєйцев:

"Я бачив цей проєкт. Його розробив фахівець, який відзначається тактовним підходом до історичної субстанції та реалізував чимало успішних проєктів розвитку та збереження пам'яток".


Фото: galnet

У міськраді були переконані, що, попри рішення ДАБІ України, робіт там не проводитимуть. Лілія Онищенко стверджувала, що тепер замовники мають звернутись у ЛМР по дозволи та містобудівну документацію.

"Цей об'єкт поки що не погоджений виконавчими органами міської ради і він не отримував містобудівних умов та обмежень. Там передбачено надбудову, тож замовники  мали б отримати дозвіл у виконкому. До того ж це історичний об'єкт, тому потрібен ще й дозвіл на реставраційні роботи. Є ймовірність, що вони зверталися в Мінкультури, але на добудову верхніх поверхів там точно має бути дозвіл міста. Ми досліджуємо це питання юридично, але наразі цей процес не завершено.

Пригадую, 2020 року вони зверталися до нас із приводу видачі містобудівних документів, і тоді їм було рекомендовано звернутись на містобудівну раду, щоб урахувати параметри паркування й інші моменти. Але наразі повторно на містобудівну та виконком вони не звертались. Тож, наскільки я знаю, роботи там ще не почали", – підтримав думку колеги головний архітектор.

Та, виглядає, замовники, маючи дозвіл ДАБІ України, просто проігнорували необхідність отримання схожого документа ще й у ЛМР. Хоча не виключено, що вони ще звернуться по нього, а зараз лише проводять підготовчі роботи та вивозять сміття.

Лілія Онищенко також розповіла, що всі вежі й інші споруди Цитаделі перебувають у приватній власності. "Електрон", який був власником усіх цих споруд, перепродав їх. І тепер вони постійно переходять із рук у руки.

Окрім цього, вона зазначила, що існує декілька концепцій комплексного розвитку Цитаделі, але поки що жодну з них не реалізують. Та головне, чого вдалося домогтись – це заборона на забудову, оскільки були охочі зводити там житловий квартал.


Фото: карта google.

Антон Коломєйцев теж наголосив, що тут має бути збережено паркову зону в комплексі з історичною забудовою та певним способом відображення історичних подій. Їх можуть доповнити також сучасні урбаністичні елементи, як-от багаторівневий паркінг чи фунікулер з площі Гасина та канатна дорога до Парку відпочинку та вулиці Стрийської, але це питання далекої перспективи:

"Загальна концепція розвитку Цитаделі передбачає формування там парку. Ми зараз працюємо над розробкою ДПТ (детального плану території. – Ред.), з'ясовуючи всіх власників, орендарів та інші моменти. Маємо бачення, що там може бути встановлений фунікулер від площі Гасина на гору. А звідти цілком логічною виглядає канатна дорога, що сполучатиме Цитадель із Парком культури, а відтак і вулицею Стрийською. Як варіант, існує ідея розмістити поряд багаторівневий паркінг, що практикується в історичних містах.

Але основою гори має бути своєрідна стежка історії, де слід промаркувати всі історичні події, пов'язані з цим місцем. До того ж треба проводити археологічні дослідження. Тут має бути не стільки розважальна функція, а така, щоб надихала людей і спонукала їх до інтелектуального розвитку. І точно не можна нагромаджувати нових будівель – усе має бути наближене до історичної забудови та бути великим простором для відпочинку".

Зазначимо, що власником вежі та замовником її реконструкції є ТОВ "Передзвін", яке записане на тестя Ярослава Дубневича – Мирослава Швидкого.

Фірмі належать чимало об’єктів нерухомості та транспортних засобів. Зокрема, ТЦ "Роксолана" на пл. Соборній та "Модерн Арт-готель" на просп. Шевченка. Також елітні Mercedes та Lexus, яких не зазначено в деклараціях Дубневича.

Сам Мирослав Швидкий нещодавно засвітився у розслідуванні, де йшлося про продаж 200 кілограмів золота, кошти з якого пішли на те, щоб викупити Ярослава Дубневича з СІЗО, у яке той потрапив через справу про підозру в розкраданні коштів "Укрзалізниці".

Стежте за найважливішими новинами Львова, регіону, України та світу разом з "Еспресо.Захід"! Підписуйтесь на наш Telegram-канал.