Фінансовий безлад: Львів викинув сотні мільйонів на розробку проєктів, яких потім не реалізовує

А сталося так тому, що впродовж кількох років місто виділяло кошти на виготовлення проєктно-кошторисної документації (ПКД) об'єктів, які можуть ніколи й не ввести в експлуатацію, адже на саме будівництво грошей у міському бюджеті немає.

 Сотні мільйонів – на вітер

Голова бюджетної комісії Львівської міської ради Наталія Шелестак каже, що порахувати точну суму, яку "пустили на вітер" упродовж останніх років, ніхто не може та й, очевидно, не планує. 

"Відстежувати, скільки сотень мільйонів пішло на ПКД, які не були реалізовані, ніколи не будуть – зробити це нереально. За всі роки, що "плодилися" ці проєкти, ніхто, звісно, не вів аналітики. До нас досі приходять і просять гроші на зміну до проєктно-кошторисних документацій. Скажімо, нещодавно прийшли і просили 250 тисяч на зміни до проєкту, бо зросли ціни. Невідомо, чи він буде реалізований узагалі, а це все-таки чверть мільйона гривень. 

Аби знати точні цифри, треба звертатись до кожного керівника і зробити запит. А їх ніхто не зводить докупи. Я наголошу, за останні 5-6 років йдеться не про десятки мільйонів, а про сотні. Лише на ПКД міфічного палацу спорту на Сихові було витрачено 12 мільйонів гривень. 

Не може бути ніяких нових ПКД, якщо ми не плануємо вже наступного року, чи, в крайньому випадку, 2023-го цього будувати й не знаємо, звідки візьмемо гроші", – пояснює Наталія Шелестак.

 Філігранне окозамилювання 

Як приклад депутати називають школу мистецтв на вул. Личаківській, 105. 2018 року Львівська міськрада прийняла у власність військове містечко й запланувала створити за цією адресою музичну школу.  Минулої осені провели конкурс проєктів, виділивши його переможцям призовий фонд у 260 тисяч гривень.

Головний архітектор Львова Антон Коломєйцев тоді високо оцінив проєкт-переможець:

"Дуже філігранно використано простір для самої концертної зали, йдеться про неповторну концертну залу, аналогів якій немає у Львові. Вона буде з прозорими стінами. Проєкт-переможець передбачає створення нової міської площі, де буде комфортно не лише для учнів та мешканців оточуючої забудови, а й для проведення фестивалів, перфоменсів".

А міський голова Андрій Садовий у соцмережах обіцяв розпочати будівельні роботи 2021 року і стверджував, що "буде круто".

2021 рік добігає кінця, а на Личаківській, 105 наразі не надто круто – "філігранним простором" і не пахне.

"Чиновники пропонували погодити депутатам проєктно-кошторисну документацію на будівництво школи мистецтв на Личаківській. Але ця діяльність називається "окозамилюванням". Адже на ПКД школи виділили 500 тисяч гривень, а, за підрахунками, реальна вартість цих робіт – 5,9 млн гривень", – розповідає член комісії культури, молоді, спорту та зовнішніх зв'язків, голова фракції "Європейська солідарність" у Львівській міській раді Петро Адамик.

"Це чистий піар! А робота – це про інше. Ми сьогодні замовимо документацію і не заплатимо за неї? Здуримо людей? Чи зробимо за майже 6 млн гривень проєктно-кошторисну документацію, яка через рік не буде актуальною, і на цьому все завершиться? Тільки в Личаківському районі місто винне підрядникам 800 млн гривень за виконані роботи. І поки не будуть віддані ці борги, не варто накопичувати нових".

Голова фракції "ЄС" узагалі не бачить сенсу витрачати гроші на проєктну документацію школи, адже на її побудову коштів немає. 2021 року на капітальне будівництво в сфері культурі в бюджеті розвитку було передбачено 95 мільйонів гривень. А щоби втілити проекти, на які вже виготовлено ПКД, за словами Адамика, потрібно щонайменше 260 мільйонів. І це без врахування школи мистецтв. Виходить, що до дефіциту в 165 мільйонів гривень хочуть доплюсувати ще вартість школи мистецтв, а це, за різними даними, від 100 до 250 мільйонів гривень.

Петро Адамик припускає, що міський голова Андрій Садовий апелюватиме до президента,  сподіваючись отримати фінансування проєкту школи з Державного фонду регіонального розвитку. Але депутат сумнівається, що Київ виділить гроші. Також представники міської влади зустрічалися з Генеральним консулом Республіки Польща у Львові Елізою Дзвонкєвіч, намагаючись залучити до зведення школи іноземних інвесторів. Адже після переселення музичної школи №4 в нову будівлю старі приміщення планують передати на потреби костелу св. Антонія. Але про фінансування проєкту поляками наразі жодної офіційної інформації Львівська міськрада не надавала.

Як місто втілюватиме в життя ідею школи мистецтв, "Еспресо.Захід" намагався довідатись у головного архітектора міста Антона Коломєйцева. Однак на телефонні дзвінки чиновник не відповідав. У пресслужбі міської ради наразі також не вдалося з'ясувати, за чиї кошти місто планує будувати школу. 

"Численні міфічні проєктно-кошторисні документації – це злочин"

Школа мистецтв на Личаківській – не єдиний масштабний проєкт, якого, ймовірно, не реалізують у найближчому осяжному майбутньому у Львові. Зокрема, в цей перелік можна занести і палац спорту на Сихові, і крематорій. Депутати кажуть, що втілення цих проектів украй потрібне. Однак інвестора чи мецената знайти нереально.

Окрім того, Наталія Шелестак наголошує: численні документації проєктів, що не будуть реалізовані найближчим часом – то не лише популізм, а й злочин. Адже, якщо не реалізувати проєкт упродовж року-двох, ПКД потрібно переробляти, знову витрачаючи на це гроші платників податків.

"Проєктно-кошторисні документації втрачають свою актуальність. Їх переробляють ще раз і ще раз за великі гроші, але до будівництва все одно не доходить. Є така дурна звичка у виконавців, які пропонують депутатам створити видимість активності і показати, як ми всім догоджаємо. А насправді на красиві проєкти грошей зовсім нема. Понад те, Львів ще й у великих боргах, які доведеться віддавати.

Створюється чудова ілюзія великої будови – так само, скажімо, як із побудовою палацу спорту на Сихові. Усі розуміють, що він гарний і потрібний. Але на нині витрачено 12 мільйонів на ПКД, на створення ЛКП, яке сиділо й викачувало гроші з бюджету, потім – на зміни до ПКД. А зараз маємо те, що його не почнуть взагалі будувати в найближчому осяжному майбутньому, бо на це треба мільярд. 

Така діяльність злочинна. Ми не можемо дозволити собі витрати сотні мільйонів гривень на міфічні ПКД, зміни до ПКД, якщо нема розуміння, звідки брати гроші", – розповідає Наталія Шелестак. 

Петро Адамик узагалі вважає, що Львів не має бюджету розвитку, депутат називає його "бюджетом виконання передвиборчих обіцянок Андрія Садового".

"Він дав передвиборчих обіцянок на 5 мільярдів. Утім цих 5 мільярдів нема й не буде. На нині в нас є лише борги за його передвиборчими обіцянками. Це і вулиця Бандери, і ОТГ, які ми взяли з активом (бо борги – це теж активи, які ще навіть до кінця не зафіксовані). Тобто на наступний рік у нас реально бюджету розвитку не буде. 

Це дуже гарно звучить, "у нас буде" "ми хочемо", але як профінансувати?

От скажімо, якщо в нас є одна гривня, то ти можеш узяти кредит і накупити в магазині шампанського, ікри, сметани, масла… Але насправді ти не маєш навіть на шматок хліба. Треба планувати за своїми можливостями. А ми набралися дуже багато кредитів, та ще й нереалістичні показники бюджету на три роки затвердили – з надією, що наші земельники й майновики продадуть дуже багато землі й майна", – каже Петро Адамик.

"Я переконана, що на школу мистецтв місто інвесторів не знайде, на палац спорту не знайде, і так само по крематорію ніякого спонсорства не буде. Мусить настати момент, що місто зрозуміє: маємо гарні проєкти, але на них немає грошей. Треба розраховувати на ті сили, як є нині", – додала Шелестак. 

 Як це зупинити?

Депутати кажуть, що зараз намагаються зупинити "штампування" ПКД і викидання на це грошей.

"Спершу бюджетна комісія не дає на це коштів, а потім у сесійному залі ми за це не голосуємо. Але є одна біда. Дуже часто отакі "міфічні" проєкти від нас просто ховають у якусь незрозумілу програму, а ми можемо щось недодивитися. Попри те, що стараємось вникати в кожну цифру, але обсяг роботи нереально великий. Зараз ми передивляємося кожну поточну стрічку. Але коли будемо говорити про бюджет на 2022 рік, то, підозрюю, можемо багато чого пропустити.

Чому так стається? От зараз уже кінець жовтня, а ми нормального проєкту бюджету ще не бачили. Що буде наступним кроком? Нам за тиждень кинуть пачкою це все і скажуть – "вивчайте". А щоб усе вивчити, часу вже буде мало. Так було торік, коли ми тільки прийшли", – розповідає голова бюджетної комісії ЛМР Наталія Шелестак. 

Депутати впевнені: замість піаритися на красивих об’єктах, грошей на які нема і які не відомо, чи будуть колись реалізовані, варто зайнятися потрібнішими справами. Є конкретні об'єкти, які потребують негайного ремонту чи реконструкції. Це – підйомні для міста суми, проте вони не так гарно виглядатимуть, як розпіарені проєкти, пояснює член комісії культури Петро Адамик. 

"Хочу назвати конкретний і необхідний до виконання об'єкт – палац Гната Хоткевича.

На комісії ми сказали пані Бунді (директорка департаменту розвитку ЛМР. – Ред.): йдіть до міського голови й кажіть: є палац культури Гната Хоткевича, там треба робити дах. Скільки нам дають грошей на наступний рік і що в нас є в пріоритеті? Давайте чесно скажемо підрядникам, що в нас є ось така сума грошей. Щоб не було знову так, що почнемо робити, а заплатити не зможемо. Бо всі, з ким я говорив, кажуть, що Львів – найважче місто для роботи. А варто лише просто перестати дурити людей. Жити по тому, що ми маємо, а не по тому, що собі придумали".

Стежте за найважливішими новинами Львова, регіону, України та світу разом з "Еспресо.Захід"! Підписуйтесь на нашу facebook-сторінку.