"Європейський Китай": якою може стати економіка України після війни

Повертатися до старої економічної моделі немає сенсу

Останнім часом медіа розповсюджують чимало цифр із багатьма нулями, намагаючись з'ясувати, якої саме шкоди заподіяла російська агресія українській економіці. Також є немало прогнозів щодо того, скільки часу потрібно буде, щоби повернутися на довоєнний рівень.

Економіст Віктор Борщевський наголошує: повертати те, що було – немає жодного сенсу. Адже досі ми мали сировинну економіку з купою проблем. Відбудовуватися ж потрібно на зовсім іншому технологічному та економічному рівнях. 

"Темпи побудови нової повоєнної економіки залежатимуть від того, яким шляхом ми підемо. Швидка інтеграція в ЄС і адаптація до їхніх розвиткових програм, структурних фондів, залучення їхніх ресурсів – це оптимістичний сценарій. Бо для членів ЄС діють зовсім інші фінансові механізми, ніж для країн, які не є членами і не претендують на членство в ЄС. 

Другий варіант – це якщо ми рухатимемось до ЄС трохи довше (зараз уже ходять чутки про 3-5 років) і нам нададуть той ленд-ліз чи якийсь аналог "Плану підтримки Маршала". Тоді все залежатиме від того, на який ґрунт впаде західна допомога", – каже Борщевський.  

Економіст наголошує: ніщо так не шкодить припливу інвестицій, як бажання українських чиновників усе контролювати. 

"Головний ворог для інвестора – це чиновник. Чим більше чиновників – тим більше корупції і тим менше інвесторів. Корупція та обмеження інвестицій випливають із гіпертрофованої ролі держави в економіці.

Під час війни уряд різко скинув регулятивні обмеження: зняв податки для ФОПів, зняв митні платежі, спростив усе. Потрібно продовжити йти цим шляхом після війни і тоді з грошима, виділеними Заходом, ми будемо потужно розвиватися. А якщо навпаки – будемо вертатися до соціалізованої, важкої економіки, спробуємо через бюджет відновлювати інфраструктуру і перекривати всі витрати на соціальний захист населення, то цей розвиток буде повільним", – пояснює економіст. 

Він тішиться тим, що під час війни державний вплив на ринок максимально знизили. Але шкодує, що цього не зробили раніше.

"Якщо людина розуміє, що лібералізація дає більший імпульс для економічного розвитку, але ця ж людина гальмує розвиток, тримаючи великий бюджетний сектор, то для чого це робиться? Для того, щоби на бюджет впливати. В кращому разі, це така "політична сліпота", коли чиновник думає, що коли він регулює, то робить краще. Але я не вірю в таку простакуватість. Я думаю, справа в тому, що через регуляторні механізми завжди можна якось поживитися, покласти якусь копійчину в кишеню. На жаль, треба визнати, що ми до війни були однією з найбільш корумпованих країн світу. І ця корумпованість гальмувала економіку. 

Якщо в критичних умовах вони зрозуміли, що треба робити, то це означає, що ці люди розуміли це й раніше. Просто коли економіка зарегульована, то в ній легше "ловити рибу в мутній воді". Інших аргументів я не бачу. Дай Боже, щоби одним із наслідків цієї страшної війни, була можливість зламати оцей корупційний тренд", – каже Борщевський.

Україна може повторити економічний шлях Китаю

Майбутній вступ України до Європейського союзу зруйнує чимало бар'єрів, що стосується руху людей, фінансів і товарів – каже економіст. У перші повоєнні роки на експорт найбільше йтиме українська сільськогосподарська продукція, а ввозитимуть здебільшого технології і промислову продукцію.

"Відразу після війни в України буде велика потреба в залученні товарів, пов'язаних з відбудовою економіки. Вже зараз ми познімали багато мит, бо без певних товарів ми не дамо собі ради. З боку Європи в Україну хлине так званий технологічний, інноваційний, промисловий ресурс і його використають для якісної відбудови знищеної інфраструктури. 

Скажімо, на розбомбленій території величезну кількість будинків складають старі "хрущовки", що вже за роками вичерпали свій ресурс. Якщо ми зараз будемо відбудовувати, то це вже буде зовсім інший тип будівництва, зовсім інші техології – не радянські, а сучасні європейські", – пояснює Борщевський.

Новітні технології з Європи залучатимуть не лише для відбудови зруйнованої інфраструктури, але й для модернізації промисловості. Тих, хто не зможе долучитися до цього процесу, чекає занепад.

"Наш олігархічний агросектор і олігархічний металургійний сектор були донорами валюти. Але, з іншого боку, вони нас тягнули в позавчорашній день, бо були абсолютно неефективними, споживали купу газу, енергії і так далі. Це все потрібно змінювати.

Я думаю, що "старопромислові галузі" (наприклад важка металургія) почнуть занепадати. Бо там використовували дешевий ресурс (газ, нафту і робочу силу), а виробництво було дуже енерговитратним. Підприємства розміщені в тій зоні, де зараз тривають бойові дії, і де відразу після війни будуть інші пріоритети при відбудові. Якщо ми перейдемо на нові економічні рейки, то ці підприємства стануть менш конкурентоспроможними. Сфера низькотехнологічної промисловості буде падати. 

Натомість українці завжди нарікали на обмеження по експорту продовольства. Якщо доволі жорсткі квоти ЄС будуть зняті, до для нашого аграрного сектору відкриваються величезні можливості. 

Десь може вдасться вдихнути новітні технології. Наприклад, у хімічну промисловість. Ми вже маємо доволі потужну хімічну промисловість, а якщо вдасться її ще й модернізувати, залучити нові технології, то я думаю, що цей сектор серйозно підніметься. На інноваційній основі можна розвивати й інші галузі. Наприклад, якщо ми відбудовуємо військово-промисловий комплекс, то в перспективі можна буде говорити про експорт в Європу і військових озброєнь" – прогнозує Борщевський.

Якщо металургія просяде, українська сировина (наприклад, руда) можуть піти на експорт і принести вищі прибутки. Але сировина – це позавчорашній день, переконаний економіст. 

"Україні потрібно думати про переробку, обробку, електроніку. Ми матимемо можливість розвиватися за китайським трендом 20-30-річної давнини. Ми маємо відносно якісну і відносно недорогу робочу силу, маємо великий ресурс і потенціал. Тому сюди можуть прийти багато західних компаній, перенести виробництва. Україна може стати своєрідним "європейським Китаєм", – наголосив доктор економічних наук

Після вступу в ЄС на західні області України може чекати економічний бум

Особливу роль у побудові "європейського Китаю" повинні відіграти західні регіони України. Один з головних козирів – географічне розташування. 

"Західний регіон однозначно матиме перевагу. Навіть зараз, під час військових дій, дуже важливим є питання транспортних доставок ("логістичне плече", як кажуть військові експерти). Ми – на кордоні з Євросоюзом і зрозуміло, що із Ужгорода, Львова, Івано-Франківська чи Тернополя доїхати до Європи набагато ближче. Транспортні видатки, логістика, склади – це все важливо.

Інший момент, що багато людей зі східних і південних регіонів переїхали сюди. І, як би вони не хотіли якнайшвидше повернутись додому, відновити міста дуже швидко не вдасться. Тому зрозуміло, що принаймні кілька років ці люди будуть локалізуватися в західних регіонах України. Тобто ми отримуємо тут трудовий ресурс. І, якщо тут все-таки спробують втілити китайський сценарій і відкривати підприємства, то зрозуміло, що західним компаніям легше буде локалізуватися в західній Україні, ніж їхати кудись далі на схід. Бо це і відстані, і потрібна робоча сила. Коли буде мир, то ці регіони будуть в пріоритеті.

І тут йдеться навіть не про Львівщину, де економіка більш-менш насичена, а про наступні області – Тернопільська, Івано-Франківська, Рівненська. Там наразі менш насичена економіка, а людський потенціал достатньо високий", – пояснює Борщевський.

Яке саме виробництво розвиватимуть у цих областях – вирішать майбутні інвестори. Втім економіст прогнозує, що такі галузі, як машинобудування, електроніка, ВПК, будуть розвиватися дуже активно.

Стежте за найважливішими новинами Львова, регіону, України та світу разом з "Еспресо.Захід"! Підписуйтесь на нашу facebook-сторінку та телеграм-канал.