Скільки треба заробляти, щоб у 2026 році не втратити бронь

"Еспресо.Захід" розповість детальніше про зміни.

Станом на грудень 2025 року мінімальна нарахована щомісячна заробітна плата має бути не нижче 20 000 грн. Ця сума розраховується як 2,5 розміру мінімальної заробітної плати, чинної у 2025 році (8000 грн × 2,5). Оскільки з 1 січня 2026 року рівень мінімальної зарплати та прожиткового мінімуму зросте, тож для оформлення броні діятимуть нові умови.

Яка зарплата має бути у заброньованих працівників у 2026 році

Як інформує видання "Бухгалтер 911", з січня 2026 року мінімальний розмір заробітної плати заброньованого працівника зросте до 21 617,50 грн.

Важливо зазначити, що ця сума є нарахованою, тобто "брутто" зарплатою, і до неї можуть включатися не тільки оклад, а й інші виплати, що входять до складу заробітної плати. Недотримання цієї вимоги може призвести до анулювання бронювання.

При цьому виплата зарплати за другу половину грудня в січні не впливає на показник мінімальної зарплати за грудень. Адже враховується дата нарахування, а не виплати. Головне, щоб нарахована сума за грудень була не меншою за встановлений мінімум – 20 тис. грн.

Нагадаємо, на початку грудня Володимир Зеленський підписав закон про держбюджет на 2026 рік, згідно з яким мінімальна зарплата зросте з 8 000 до 8 647 грн, а загальний прожитковий мінімум збільшиться з 2 920 до 3 209 грн.

Читайте також: Мобілізація у грудні 2025: кому чекати повістки та уточнення щодо бронювання, виїзду та відстрочок

Бронювання працівників

Бронювання військовозобов'язаних працівників надає ключовим співробітникам підприємств, компаній, установ та організацій тимчасову відстрочку від мобілізації на термін до шести місяців. Ці працівники є критично важливими для забезпечення стабільної роботи їхніх установ. Про це пише ЛІГА:ЗАКОН.  

Наприкінці січня 2023 року Кабмін прийняв порядок №76, що стосується реалізації положень Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію". Тоді було оновлено попередню процедуру бронювання військовозобов'язаних. Однак, згодом уряд ще вдосконалив процедуру бронювання військовозобов'язаних під час мобілізації та воєнного стану постановою "Про внесення змін до Порядку бронювання військовозобов'язаних під час дії воєнного стану" № 400, яка стала чинною 2 травня.

Відповідно до тексту Порядку, бронюванню підлягають керівники, заступники, а також 50 % від кількості військовозобов'язаних працівників (за певними винятками), що працюють:

• на підприємствах з мобілізаційними завданнями, якщо це необхідно для їх виконання;
• на підприємствах, що забезпечують виробництво товарів і послуг для Збройних Сил України та інших військових формувань;
• на критично важливих для економіки та життєдіяльності населення підприємствах.

Ця процедура мала б забезпечувати стабільне функціонування ключових установ в особливий період. Однак, впродовж осені 2024 Кабмін знову переглянув правила бронювання працівників і критерії для визначення підприємств критично важливими. Постанова № 1332 затверджує оновлений порядок бронювання військовозобов'язаних, наприклад, щодо розбронювання, але й впроваджує додаткові обов’язкові вимоги для установ та підприємств. Ігнорування цих змін може унеможливити бронювання працівників, зазначають в Економічній правді. Чинності постанова набрала вже з початку грудня.

Якщо заробітна плата співробітника не перевищує 20 000 грн на місяць (або 2,5 мінімальних зарплат на сьогодні), таку людину не можна бронювати навіть у разі роботи на критично важливих підприємствах. Це змушує компанії забезпечувати прозорість виплат і переглядати рівень зарплат відповідно до нових норм. Тобто, фактично економічне бронювання, яке викликало значний резонанс у суспільстві та серед військових, було частково інтегровано до звичайного бронювання.

Раніше радник голови Офісу президента Михайло Подоляк розповів в інтерв'ю Новини.LIVE, що економічне бронювання сприятиме збільшенню фінансування Збройних Сил України.

"Ще раз нагадаю, що на одного військового припадає п'ять платників податків. Детінізація української економіки в ідеальному вигляді не відбулася, відтак гроші треба шукати. На сьогодні теж є певне бронювання, виходячи із забезпечення критичної інфраструктури. Те ж саме буде стосуватися економічного бронювання, тільки за прозорими процедурами. Ми додатково бронюємо певну кількість людей і додатково за них платимо. Не розумію, звідки тут про нерівність", - розповів Подоляк. Однак, звісно є чимало противників такого законопроєкту, які вважають, що "економічне бронювання" можна розглядати як спосіб відкупитися від обов'язку захищати країну.

Військовий адвокат та юрист Центру підтримки ветеранів Роман Лихачов у матеріалі для NV зазначив, що нові правила бронювання передбачають автоматичне скасування відстрочки за кількох обставин. Серед них: завершення терміну дії відстрочки, припинення підприємством діяльності/виконання робіт, пов’язаних із забезпеченням армії, позбавлення компанії статусу критично важливої чи ліквідація установи, звільнення працівника чи навіть тимчасове припинення трудових відносин.

Крім того, як зауважив Лихачов, органи, які присвоюють підприємствам статус критично важливих, мають право здійснювати перевірки у будь-який момент щодо відповідності критеріям "критичності". У разі втрати цього статусу співробітники автоматично позбавляються відстрочки та підлягають мобілізації.