Через скандали з закупівлями та політичні розбірки, виробники бояться брати участь у тендерах

На початку січня у Єдиному реєстрі судових рішень опублікували ухвалу Галицького райсуду Львова про обрання запобіжного заходу юристу Солонківської громади. Він є підозрюваним у кримінальному провадженні щодо можливої розтрати при закупівлі комплектів військової уніформи зі взуттям. Як випливає з тексту ухвали, Солонківська громада закупила за 41,79 млн комплекти уніформи з черевиками та напівчеревиками тактичними "за вартістю більшою від ринкової, що призвело до матеріальної шкоди (збитків) завданих Солонківській сільській раді на суму 15 090 810 грн, що більше ніж у двісті п`ятдесят разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян та відповідно до п. 4 примітки до ст. 364 КК України вважається тяжкими наслідками".

Інформація про цю закупівлю є в системі Прозорро. Відповідно до договору, Солонківська громада закупила 1295 комплектів літньої уніформи з напівчеревиками тактичними та 2205 комплектів з черевиками тактичними. Вартість кожного комплекту – 9500 грн. До комплекту одягу входять куртка літня польова (колір піксель),  штани літні польові (колір піксель), кепка літня польова (колір піксель), панама літня польова (колір піксель), сорочка бойова (піксель+трикотаж олива), футболка поло з комірцем та панелями під шеврон (колір олива), футболка котон на короткий рукав (колір олива). 

Цікаво, що на договорі стоїть підпис голови Солонківської громади Богдана Дубневича, однак підозрюваним є інспектор юридичного відділу, бо саме він відповідав за цю закупівлю.

Постачальником у цій закупівлі є львівське швейне підприємство ТОВ "Грегорі", яке до війни було відоме як постачальник уніформи для працівників готелів, ресторанів тощо. На сайті компанії є каталог товарів, у якому є також військове спорядження (немає лише тактичного взуття). Скажімо, панама піксель коштує 540 грн, кітель піксель – 2100 грн тощо. 

"Еспресо.Захід" звернувся за коментарем до керівника ТОВ "Грегорі" Оксани Черепанич щодо цієї закупівлі й чому в аудитслужбі вважають, що ці комплекти можна було придбати у півтора раза дешевше.

"Ми відкрите підприємство, виробництво у Львові. Усі, хто хоче, може прийти подивитись, як ми працюємо, поговорити з реальними людьми, які шили цю форму. Ми готові показати детальну калькуляцію, але ж від Держаудитслужби нам жодних запитів не надходило, – каже Оксана Черепанич. – Коли ми дізнались, що є якісь претензії щодо завищення цін, ми просили надати нам надати інформацію, до чого з нашого боку є претензії. Але нам ніхто нічого не надав! Сказали, що ми не є стороною обвинувачення, а йдемо як свідки, тому нічого надати не можуть. Виходить, що до нас і претензій наче нема, і інформації  нам надати не можуть, але стверджують, що ціни завищені. При цьому нам заблокували усі податкові операції по цій закупівлі. Ми не змогли відшкодувати собі ПДВ, що дуже цинічно у такий час".

Підприємиця каже, що за бажання й справді можна знайти дешевшу уніформу, особливо, якщо порівнювати з китайською чи турецькою, чи навіть пошитою в Україні, але без дотримань стандартів ЗСУ.

"Коли ми побачили оголошену закупівлю Солонківської громади, вирішили взяти участь. Там були прописані високі технічні вимоги якості форми, до взуття, до закріпок, способу пошиття, навіть пакування. Терміни постачання також були дуже короткими. Ми з колегами ретельно перевіряли, чи зможемо знайти таку тканину.  Але ми це замовлення виконали, – каже Оксана Черепанич. – Ми зрозуміли, що йдуть якісь розбірки, коли почали перевіряти машини, на які ми відвантажували готові комплекти. Але не було жодних  претензій  ні щодо якості, ні щодо кількості, ні щодо того, що від нас  щось, не дай Боже, не виїхало. Які технічні характеристики нам надали, таку форму ми й відшили. Але шити задурно ми не можемо, бо нам треба заплатити людям  зарплату. Хіба  є десь закон, який забороняє ставити націнку, яка дозволяє покрити витрати. Це ж цинізм вищого ґатунку". 

Підприємиця каже: ніколи б не мала справи з такими закупівлями, якби не війна. Однак через скандали з закупівлями та політичні розбірки, реальні виробники бояться брати участь у тендерах.

"Мої підозри такі:  ми потрапили у закупівлю, де не ми мали виграти. Спочатку Солонківська громада оголосила один тендер, на який прийшли деякі сумнівні компанії. Його результати скасували. Потім оголосили другий тендер, на який ми подались знову і виграли. Ми отримали замовлення і виконали його. Хтось же має виконувати державні замовлення, – каже Оксана Черепанич. – Насправді, те, що відбувається, – це абсурд. Зараз нас засипали листами, наприклад, від Держприкордонслужби. Там треба 60  тисяч комплектів, там 200 тисяч. Враховуючи усі ті махінації, де завозили з форму з Китаю і Туреччини, ці кагали прикриють. То скоро будуть писати, що наші хлопці ходять голі. Бо ті не привезуть, а наші не пошиють. Бо компаніям, які реально шиють, не дають працювати. Особливо ситуація загострилась під кінець минулого року і на початку цього року. Це щось неймовірне! Я можу завтра опублікувати рекламу у Польщі та продавати туди. Але ми не дозволяємо собі цього через патріотизм – люди повиїжджали та реально тут нікому шити. Так, якщо є корупціонери, які  розкрадають мільярди – це треба викривати й викорінювати. Коли виграють тендери підприємства, яких нема: сидить один аферист, два юристи й бухгалтер, – це не нормально. А коли є реальне виробництво, як у нас, на яке можна прийти та переконатись, що воно працює, не треба заважати працювати".