Чому насправді добре, що на протесті в Польщі з’явився фермер із плакатом про Путіна. Розмова з Віктором Гальчинським

Про це у розмові "Еспресо.Захід" з економічним експертом та фахівцем з комунікацій Віктором Гальчинським.

Ситуація на українсько-польському кордоні загострюється з кожним днем. Чи можна цю блокаду досі називати протестами фермерів та поєднувати з тими акціями фермерів, які відбуваються у ЄС?

Красномовна історія про трактор з плакатом “Путін наведи порядок з Україною і Брюсселем" дає зрозуміти, хто за цим стоїть і для цього чого йде нагнітання емоцій. Насамперед – для того, щоб розрізнити і посварити нас з поляками.

До речі, якщо говорити про комунікацію,  то, власне, цей протест має зовсім мало спільного з кордоном, тому що фермери по всій Польщі, і не тільки Польщі, протестують більше проти політики Європейського Союзу щодо нових екологічних норм. Тому саме в історії з блокуванням кордону простежується чіткий намір координаторів тих протестів, які, очевидно, є не у Польщі і грають на руку нашому ворогу, викликати у нас бурхливі негативні емоції. Це робиться для того, аби ми вчиняли якісь дії у відповідь і щоб градус напруженості лише зростав. Власне, тому до останнього часу я не  коментував цю тему,  бо теж маю з цього приводу інші емоції. Особисто я займаюсь з 2016 року побудовою нормальної взаємодії та нормальної комунікації поляків і українців. І з кожним днем таких протистоянь, з кожним днем роздмухування негативних емоцій руйнується все те, що будувалося роками.

Фото: Гжегож Целеєвський / Agencja Wyborcza.pl

Якщо вже відсторонитися від емоцій і подивитися на економіку цих протестів, то їх наслідки для економіки Польщі можуть бути серйознішими, ніж для України. Якби би це дивно не звучало, але це підтверджують дані офіційної польської статистики. За попередніми даними, за минулий рік (остаточні вони оприлюднять влітку) польська господарка скоротила експорт до країн Європейського Союзу на 0,1%,  натомість на 16,2% Польща збільшила експорт саме в Україну. Україна стала сьомим за величиною  імпортером польських товарів. Сума польського експорту в Україну склала 11,3 млрд євро, частка зросла з 2,8% у 2020 році до 3,2 %  від загального експорту Польщі.

У свою чергу, за даними нашої Держмитслужби, з України у Польщу у 2023 р було експортовано лише на 4,8 мільярда доларів товарів. Тому блокування логістичних ланцюжків в першу чергу б’є, з одного боку, по експорту, з другого боку, по іміджу в Польщі як надійного партнера і як надійного транзитера. І історії з розсипаним зерном це показують. Адже  Україна вже давно не експортує зерно безпосередньо до Польщі, натомість використовує Польщу як транзитний шлях.

За даними Мінрозвитку громад,  лише 5%, що йде на експорт до ЄС, транзитується саме через Польщу.  І коли в країну заїжджає транзитний вантаж, а там відкривають вагон чи фуру,  то це не тільки кримінальний злочин, а й порушення митних правил, оскільки це зерно перебуває під митним контролем і не мало б вийти на польський ринок. А ці фермери нищать пломби і потенційно можуть випустити це зерно на польський ринок, тож вони самі собі стріляють в ногу.  

З іншого боку, Україна імпортує багато аграрної продукції з Польщі (минулого року - на 950 млн. доларів), багато продуктів харчування, тож такими протестами вони просто втратять ринок збуту, а  також доходи від транзиту та від перевалки. І на цьому можуть втратити не лише прикордонні області (а вони втратять найбільше), але і Гданськ та інші порти Балтійського моря, які були завантажені на максимальну потужність, перевалюючи вантажі, як з України, так і для України. Тепер Польщу просто будуть оминати. Тому економічні наслідки  для Польщі у довгостроковій перспективі можуть бути досить серйозними.

Як ви оцінюєте реакцію польської влади на те, що відбувається на кордоні? Зокрема те, що лідер Агроунії Міхал Колодзєйчак, який тепер є заступником міністра сільського госпордарсва, фактично особисто бере участь у цих провокаціях, зокрема він їздив у Дорогуськ. Є аудіо його розмови з представником польської компанії, де він досить по-хамськи вимагає надати йому документи на транзитний вантаж, і не реагує на аргументи свого ж співвітчизника, що це комерційна інформація і її надають лише на запим правоохоронців.

Тут проблема є. Людина, яка прийшла до влади та яку привела до влади партія, яка захищає інтереси в тому числі  фермерів, на урядовій посаді мала б захищати інтереси держави, а не лише окремого прошарку громадян, і діяти системно в інтересах держави.  У бізнесі таку поведінку називають конфліктом інтересів. Можна сказати комплімент шефу цього віцеміністра, бо міністр сільського господарства принаймні намагається вести діалог із нами і перепрошує за ті радикальні дії які відбувалися і  відбуваються натомість.

Водночас, як на мене, діям протестувальників мала би бути надана більш жорстка оцінка відповідно до польського законодавства. Ми це вже бачимо в ситуації з плакатом “Путін наведи порядок”,  бо реально поява цієї риторики в польських протестах, на мою думку, становить загрозу для національної безпеки Польщі. 

Насправді, дуже добре, що цей фермер з’явився саме зараз. Тому що це чітко показало ціль цих усіх  прикордонних протестів та дискредитувало їх. Всі зрозуміли, що тут  інтерес не у Green Deal, не у дотаціях, а у тому,  щоб пустити російського ведмедя на європейську територію мирним шляхом. 

Якщо взяти аналогічні події в Україні рівно 10 років тому, коли почалася російсько-українська війна з анексії Криму, зі спроб дестабілізації ситуації як в Донецькій, Луганській, так і в південних областях України, то це все такою починалося з таких “безневинних” протестів, у яких потім з'являлися гасла "Путін ввєді войска",  а потім з'являлися народні мери, народні губернатори…  Гадаю, польським правоохоронним органам та органам державної влади варто подивитися ще раз на цей наш досвід, і вчитися на тих наших помилках. Бо ми до цього так само не були готові 10 років тому, як Польща зараз не готова.

Десять років тому ми не до кінця розуміли, що картинки з протестів "Путін помогі”, "Путін ввєді войска” були розраховані не на українського, а для російського глядача, якому вкладали в голову, що війна потрібна. На кого розраховані ці провокативні кадри з Польщі? 

Картинка "Путін навєді порядок" –  одна з перших, які готуються власне не для українського  глядача, чи взагалі українця, а для росіян  і для поляків, яким кажуть: дивіться, а тут у вас проблеми. Хоча насправді якщо глянути знову на економічний бік, так саме ці блокування і порушення логістики призведуть до погіршення економічного становища і зниження доходів людей, які задіяні в ланцюжках експорту в Україну або чи обслуговують транзит. В експорті/імпорті в Україну задіяно приблизно мінімум 100 000 поляків. За місяць-два вони почнуть відчувати спад доходів, їм стане гірше жити і вони скажуть: треба наводити порядок. 

Фото: Ірина Мочульська/Суспільне Львів

Якщо говорити про українського глядача, то це чітко картинки розсипаним зерном. Тут мета – викликати у нас негативні емоції,  ненависть до нашого союзника. Хоча якщо повернутися до історії 2022 року, то перші, хто вийшов  допомагати нашим людям їжею, одягом, давали безкоштовно житло, – це звичайні поляки. Їх ніхто не просив, їх ніхто не організовував. Вони зрозуміли, що, по-перше, люди в біді, а по-друге, що можуть бути наступними. Влада Польщі підключилась вже після того, як побачила, як реагують їхні виборці. 

Щоо прикордонних регіоних Польщі, то вони частково підтримують ці протести. Я бачив в публікації в польських медіа що, в Україну імпортуються дорогі автомобілі, вони бачать і ці каравани, які заходять на кордон, тож не до кінця розуміють, як таке може бути. За рахунок цього теж вдається підтримувати напругу. 

Щодо інших регіонів Польщі, то вони достатньо нормально з розумінням і по-дружньому ставляться до наших людей.

Є багато коментарів щодо імпорту російських товарів до Польщі. Чи є офіційна статистика щодо обсягів імпорту з РФ до Польщі? 

Якщо говорити про зерно,  то за даними польської державної статистики, з Росії у 2022-2023 роках до Польщі надійшло лише близько 18 тис.тонн, це кукурудза та певні технічні культури. Тобто поширена інформація про імпорт нібито 12 мільйонів тонн російського збіжжя не відповідає дійсності. Щодо інших товарів так не скажу, але припускаю, що їх не має бути дуже багато, оскільки товарообіг з рф та білоруссю обмежено санкціями.

На фоні блокади кордону в Україні закликають бойкотувати польські товари. Як ставитесь до такого кроку?

Це саме те, чого хочуть організатори і координатори перфомансів на кордоні. Які, повторюсь,  не перебувають в Польщі. Їхнє завдання запустити ланцюгову реакцію: тут почнуться такі дії, там – симетричні,  і далі цю спіраль розкручуватимуть до відвертого конфлікту. Умовно, кордон взагалі закриється, і тоді ми дійсно залишимося без серйозної логістичної артерії. Це – кінцева мета організаторів. Тому нам вартує сприймати ситуацію більш з холодною головою, незважаючи на ті картинки, які нам створюють польські протестувальники. 

Я би зараз більше звертав увагу все ж на те, що від блокади кордону більше може постраждати економіка Польщі. 

Зрештою, ми не згадали один сегмент – польські виробничі компанії, які працюють в Україні. Вона також експортно-орієнтовані і через логістичну блокаду не можуть допровадити свою продукцію на ринок Польщі і Європейського Союзу на захід.  

Як на вашу думку має реагувати власний Європейський союз на такі протести на кордоні? Адже коли пункт пропуску блокують навіть для пасажирських автобусів – навряд чи це прийнятна форма протесту.

Кордон Польщі з Україною є зовнішнім кордоном Європейського Союзу, тож на це мало би на реагувати агентство Європейського союзу з питань кордонів Frontex,  штаб-квартира якого розміщена якраз у Варшаві. Якісь оперативні заходи, додаткові вимоги забезпечення якогось патрулювання на кордоні міг би втрутитись Frontex, але ситуація не типова. Якщо нас лютий 2022-го року навчив швидко приймати рішення, то у Європейського Союзу наразі такої оперативності немає. Було б дуже добре, щоб вони вчилися на нашому досвіді.  

Якого розвитку подій на українсько-польському кордоні чекати далі?

Гадаю, надалі замовники цього перформенсу на кордоні будуть намагатися піднімати  градус напруги. 

На жаль, навіть коли у нас не було такої напруженості, діалог між Польщею і Україною був недостатній, оскільки сторони не завжди там розуміли один одного. Центральною ознакою того, що відбувається на українсько-польському кордоні є саме брак цього діалогу. Повноважні урядові органи і громадянське суспільство обох країн – і України, і Польщі – мають зрозуміти, що саме зараз є перед загрозою спільного ворога,  який розхитує ситуацію не тільки в Україні. В Україні гібридну війну та  інформаційні спецоперації ми спостерігаємо з 2014 року в різних іпостасях: як відверто примітивних, так і витончених. Тому саме зараз маємо зрозуміти, що в нас є спільна загроза, спільний ворог, тому українці і поляки на рівні громадянських суспільств та уповноважених установ мають вести діалог,  намагатися робити якісь взаємні поступки, але при цьому поважати інтереси один одного. Зрештою, з нашого боку було дуже багато зроблено в контексті попередніх протестів перевізників,  певні поступки були надані. 

Взаємні бойкотуванні взаємні протистояння можуть призвести до істотних наслідків спочатку в Україні, а потім в Польщі. Польща не має тішити себе ілюзіями – наслідки для них можуть наступити достатньо швидко.

• Нагадаємо, 7 лютого польські фермери передали офіційне повідомлення про відновлення страйків на кордоні з Україною. Блокування пункту пропуску "Дорогуськ - Ягодин" розпочалосб 9 лютого. Акція протесту погоджена місцевою владою до 9 березня.
• Раніше польська профспілка фермерів "Солідарність" анонсувала оголошення загального страйку по всій країні 9 лютого. Тоді зазначали, що він розпочнеться з блокади всіх пунктів пропуску на кордоні з Україною, а також блокування доріг та автомагістралей в окремих воєводствах.
• Причина поновлення протестів проста, за словами одного із організаторів акції Романа Кондрува, із часу попередніх акцій влада нічого не зробила із проблемами технічного зерна з України.
• 12 лютого на українсько-польському кордоні, поблизу пункту пропуску "Ягодин – Дорогуськ" поляки висипали зерно з українських фур просто на землю.
• З 20 лютого обіцяли на місяць заблокувати усі прикордонні переходи з Україною. Українські перевізники провели власну мирну акцію протесту у відповідь на дії польських фермерів.
• У Державній прикордонній службі України заявили, що не отримували з польської сторони інформацію щодо повного блокування кордону. Українські перевізники у відповідь на блокування поляків готують акцію на трьох пунктах пропуску.
• 20 лютого польські фермери на кордоні з Україною перекрили залізницю та висипали збіжжя з вантажного вагона. Згодом виявилось, що воно прямувало до Німеччини.
• У цей же день під час акції протести фермерів демонстрацію у Водзіславському повіті на одним з тракторів почепили плакат з закликом "Путін наведи порядок з Україною та Брюсселем і нашими урядовцями". Поліція порушила кримінальну справу.