Аби виконати національний план, до 2030 року в Україні треба встановити понад 700 вітряків, – президент УВЕА Андрій Конеченков

Про це "Еспресо.Захід" розповів голова правління Української вітроенергетичної асоціації Андрій Конеченков.  

"Нині у загальному виробництві електроенергії в Україні вітроенергетика складає приблизно 2%. При цьому у нас прийнято Національний план дій з розвитку відновлюваних джерел енергії до 2030 року. Він передбачає, що до цього часу загальна потужність вітрових електростанцій має становити 6,2 ГВт. Тобто нам треба встановити ще приблизно 4 ГВт потужності до 2030 року", – каже Андрій Конеченков.

За його словами, вітрові турбіни бувають різної потужності, але, наразі зараз в Україні встановлюють турбіни 5 – 6 МВт одиничної потужності. Тобто якщо орієнтуватись на середню потужність 5,5 МВт, то потрібно встановити приблизно 720 вітряків, аби виконати національний план.

Чому ВЕС почали будувати в Карпатах

Одна з перших вітрових електростанцій в Україні була збудована на Львівщині. Це так звана Трускавецька, або Східницька ВЕС в урочищі Бухів, яку почали будувати у 1997 році. Це був, по-суті, пілотний проєкт, від якого потім відмовились (на сьогодні вона не працює). Найактивніше ВЕС будували у Приазов'ї та на узбережжі Чорного моря. Саме тому більшість вітряків опинились на окупованій території

"Нині 69% потужності ВЕС в Україні – на окупованій території, – каже Андрій Конеченков. – Вітряки треба розміщувати там, де є вітровий потенціал. Наприклад, в Київській області вітру немає. В Івано-Франківській області є ділянки, де великі пориви вітру, але в середньому вітер дуже слабкий. У Дніпропетровській чи Харківській області зараз дуже складно щось робити, враховуючи військові дії. Тому сьогодні вітрові станції будуть переважно у західній і центральній частині України".

За його словами, ВЕС цікаво будувати там, де є дефіцит електроенергії, а не профіцит. Карпати належать до дефіцитного регіону.

Чому виник скандал з будівництвом вітряків на Закарпатті

"Уся  Європа, крім Угорщини і Словаччини, активно розвиває вітроенергетику. Україна має достатньо великий потенціал для будівництва ВЕС. І у нинішніх умовах розвиток відновлюваної, зокрема вітрової енергетики, додає гнучкості нашій енергосистемі, – каже Андрій Конеченков. – Наша асоціація стоїть на позиції, що все має відбуватись у рамках чинного законодавства. Щоб побудувати вітроелектростанцію, треба проводити оцінку впливу на довкілля. У нас є відповідний закон, і всі компанії проводять будівництво відповідно до цього закону.  Щодо "Вітряні парки України", то їм Державна архітектурна інспекція надала дозвіл на будівництво доріг і фундаментів, і компанія почала будувати. Тому тут питання насамперед до Держінспекції, чому вона видала такий дозвіл".

Читайте також: Найбільшу полонину українських Карпат Руну знищують понад 30 кілометрів автодоріг для інфраструктури під незаконні вітряки

Щодо того, чому компанія почала будувати ВЕС саме на Закарпатті, то тут, за словами голови правління УВЕА, у регіоні є вітровий потенціал та дефіцит електроенергії. Перед початком будівництва, компанія провела громадські слухання і отримала підтримку як громади, так і місцевої влади.  Керівництво компанії прийняло рішення щодо відрахування 3% коштів від продажу електроенергії до місцевих бюджетів. Крім того, виробництво вітротурбін спочатку знаходилось у Краматорську, проте через війну, навязану нам російським агресором, компанія була вимушена релокувати виробничі потужності з Краматорська в Перечин, під Ужгород, щоб зберегти високотехнологічне і єдине в Україні виробництво вітрових турбін. Тому логічно, що і ВЕС вирішили будувати поруч з виробництвом.