Дослідники розповіли про тернопільські підземелля, інформацію про які зберігали під грифом "Секретно"
Тернопільські підземелля в часи війни були місцем порятунку для євреїв. Та згадки про підземні ходи вилучали з преси, а інформацію про них зберігали під грифом "Секретно"
Про це розповів Суспільному завідувач сектором новітньої історії Тернопільського обласного краєзнавчого музею Володимир Пукач, передає "Еспресо.Захід".
За його словами, в центральній частині Тернополя в різні роки утворювалися провалля в асфальті, які відразу ж ліквідовували.
"Відразу ж підганялася вантажівка з цементом, з бетоном. І ці провали, швидше за все, що це провали були в тернопільські підземелля, вони банально заливалися бетоном. І, таким чином, доступ до них відразу обмежувався", – додав Пукач.
Одне з місць, де є вхід у підземелля – це приміщення давнього монастиря біля Архикатедрального собору УГКЦ.
"Монастир будувався за певними особливостями. Основою планування була прямокутна форма. Самі приміщення, ніби обходили навколо внутрішнього двору. І споруда храму, і споруда монастиря мали свої підземелля. Підземелля, які були під храмом, мали в основному призначення для крипт, для поховань. Приміщення підземелля монастиря використовувалися, в основному, для господарських цілей і на випадок військових подій. Валуни, в основному, неправильної форми і, при чому, різної величини. Вапняк з домішками ракушняка", – розповів дослідник підземель, архітектор Юрій Вербовецький.
Дослідники стверджують, що тернопільські підземелля цікаві своєю багатоярусністю. Зокрема, є у місті підземні ходи мілкого залягання, а є ті, що йдуть на 5-6 метрів вглибину.
"Є підземелля, теоретично, хоча ми це так вираховуємо по різних таких супутніх ознаках, на глибині 10-12 метрів. Ці підземелля, безумовно, робилися не відкритим способом. Це вже способи проходу шахтарів, які робили вертикальну штольню і, опускаючись на певну глибину, робили горизонтальні відгалуження в різні боки. Будь-хто не міг собі таке дозволити. І навіть фінансово це мали бути якісь потужні держави, які могли собі таке дозволити", – додали науковці.
Дослідник і архітектор Борис Солонін вважає, що попереду дослідників ще чекає не одне відкриття.
"Відкриваючи ці підземелля, їх відновлюючи, дасть можливість зрозуміти історію Тернополя, тому що така маса підземель капітального характеру, потужного, говорить про те, що зверху, над землею, знаходився, відповідно, великий оборонний комплекс. Тернопіль – це унікальне місто", – зауважив він.
- Нагадаємо, цього літа на Прикарпатті виявили підземелля В'їзної вежі Галицького замку, в якому ніхто не був понад 300 років. Підземелля сягає 5 метрів, а нижче може бути ще один рівень.
- Актуальне
- Важливе