Давні житла слов’янського періоду, печі та коса-горбуша: археологи розповіли про нові знахідки в Сокільниках

Про це повідомили у "Рятівній археологічній службі", передає "Еспресо.Захід".

Вчені досліджують територію Сокільницької сільської ради, на якій мають будувати новий житловий квартал. Археологи вивчають багатошарову пам’ятку Сокільники-1, яку археологи вперше виявили та дослідили ще у 1975 році.

У 1970-х роках археологам вдалось виділити на ній три різночасові поселення: 

• ранньозалізного часу (1 тис. до н.е.),
• зубрицької культури (3-4 ст. н.е.)
• райковецької культури (8-9 ст. н.е.).

"Пам’ятка є багатошаровою, а це означає, що на цій території люди селились впродовж століть. Найцікавішими для нас є об’єкти та артефакти V-VII ст., які ми пов’язуємо з празькою культурою і які дають нам нові свідчення про існування та розвиток слов’янських поселень в околицях Львова", – розповіла наукова співробітниця "Рятівної археологічної служби" Зоя Ільчишин

У 1991 році пам’ятку офіційно внесли у реєстр. У 2022 році науковці РАС розпочали розкопки, щоб дослідити детальніше ділянку, частина якої буде забудована.

Львівські дослідники вивчили близько 2000 м² та виявили там понад 40 об’єктів: давні житла слов’янського часу, господарські споруди та наземні конструкції, від яких залишились сліди стовпових ям.

Серед досліджених об’єктів – три напівземлянки, які були типовими для представників празької культури: вони мали площу 6-20 м²; двосхилий дах, обшитий соломою і очеретом, та кам’яні печі. В одному із таких будинків у Сокільниках вчені знайшли косу-горбушу того часу.

За словами наукового співробітника "Рятівної археологічної служби" Олександра Сілаєва, празька культура – найбільш рання із культур, які чітко пов’язують зі слов’янами. Поселень представників цієї культури в околицях Львова є дуже мало.

"Для археологів особливо цікавим є зв’язок празької з більш ранніми культурами пізньоримського часу. Вважається, що слов’яни становили частину черняхівської культури. А зараз на пам’ятці Сокільники-1 вперше трапляються одночасно матеріали зубрицької культури (пізньоримського часу), празької та райковецької. Тобто маємо майже безперервне проживання від III до IX ст. Це дуже важливо для розуміння етногенезу слов’ян", – пояснив Сілаєв.

Фото: Рятівна археологічна служба