"У першому кварталі цього року ми виявили 1573 первинних хворих, і це - на 113 (майже на 7%) менше, ніж в аналогічному періоді минулого року", - розповів "Еспресо.Захід" заступник директора Львівського онкологічного регіонального лікувально-діагностичного центру Орест Тріль.
Проте ці цифри катастрофічними не виглядають…
Перший квартал ніколи не був показовим. Люди активно святкують, тож їм не до обстежень. Зазвичай ті, що мали прийти у першій половині року і не прийшли, приходять у другій.
Які види раку ви виявили менше, ніж торік?
Отримали серйозне зменшення випадків немеланомних, як ми їх називаємо, раків шкіри – прийшло на 78 (- 38%) менше хворих. Пояснюємо це тим, що симптоми цього захворювання не є критичними для людини і уваги на них вона не акцентує. У багатьох країнах рак шкіри взагалі виносять поза межі онкологічної статистики, бо рак шкіри життя зазвичай не забирає. Якщо пацієнт не пролікується сьогодні, може пролікуватися через рік і також буде жити, хіба що косметичний результат буде трохи гірший.
На 29% менше (85 пацієнток) звернулося із раком тіла матки. Падіння виглядає суттєвим, але ми мали великий приріст у минулому році, коли виявили 120 хворих, тож у цьому випадку варто подивитися на динаміку за чотири роки. У 2018-2019 роках це було 96 і 94 хворих відповідно, тож зараз ми виявили ненабагато менше пацієнток, ніж у попередні роки.
Менше прийшло пацієнтів із раком нирки (- 15%), сечового міхура (- 30%) і щитоподібної залози ( - 28%).
Але є види раку, з якими зверталися частіше, ніж минулого року?
Якщо брати меланому, до нас звернулося на 11 хворих більше (+ 44%). Симптоми меланоми є більш тривожними для пацієнтів, тож вони звертається по допомогу швидше. На 7 хворих більше із раком шлунка. На 16 хворих більше із раком простати (+ 18%) і на 8 пацієнток більше із раком шийки матки, проте нас тривожить той факт, що ми виявили мало випадків раку in situ. Якщо рік тому до нас прийшло 34 пацієнтки з доклінічною (неінвазивною, безсимптомною) стадією, то зараз – наполовину менше (лише 17 хворих із раком in situ). Це насправді серйозна проблема. Видно, що цитологічний скринінг не до кінця працює, що COVID-19 це все трохи пригальмував… Скринінг передбачає регулярні візити жінки до гінеколога. Тобто її нічого не турбує, але вона регулярно приходить, здає мазочок на цитологію і тоді у неї можуть виявити рак in situ (на "нульовій" стадії, коли ще нічого не турбує).
Візьмімо іншу скринінгову локалізацію злоякісної пухлини - грудну залозу. Цьогоріч виявили 168 хворих – на 15 більше, ніж у минулому році. Проте тривожить, що з цих 168 хворих 28 – у ІІІ і IV стадії, а це – не зовсім те, що ми шукаємо на скринінгу. Наше завдання – виявляти рак на І стадії.
"Рак легень, підшлункової залози, товстої кишки, шлунку – пухлини з дуже агресивним перебігом. Такі не чекають"…
Скільки виявили випадків раку легень?
132 у цьому році і 130 у минулому. У 2019 – 112, зате у 2018 – 134. Щиро кажучи, я думав, що ми виявимо більше хворих з раком легень на ранніх стадіях, адже через COVID-19 пацієнтам зараз дуже часто проводять КТ. Однак, на жаль, (чи на щастя) цього не трапилося.
Що змушує пацієнтів швидше звернутися по допомогу? Біль?
Швидше звертаються пацієнти з візуальними формами раку. Наприклад, жінки з невеликими розмірами грудей, які намацали у себе пухлину – випадково або при проведенні самодіагностики. Або жінки, в яких є кровотечі чи кровомазання, не пов’язані з менструацією (так проявляється рак тіла чи шийки матки).
Рак будь-якої локалізації небезпечний. Але який – більш небезпечний, ніж інші? Приміром, ви говорили про те, що рак шкіри може ще трохи чекати…
Не чекають пухлини, які характеризуються дуже агресивним перебігом - рак легень, підшлункової залози, товстої кишки, шлунку.
"Якщо папіломавірусна інфекція тривалий час персистує в організмі, точно спровокує цитологічні зміни, які з часом стануть злоякісними. Проте жінка має у запасі 5-10 років, щоб виявити проблему"
До переліку послуг, які держава гарантує пацієнту безоплатно, входить лабораторна й інструментальна діагностика, зокрема шість інструментальних досліджень для ранньої діагностики найпоширеніших серед українців онкозахворювань. Мамографія, бронхоскопія, цистоскопія, гістероскопія, гастроскопія і колоноскопія вважаються пріоритетними послугами, тож їх навіть виділили в окремі пакети. Розкажіть будь ласка, які дослідження й з якого віку варто проходити та де це можна зробити.
Аби пройти такі дослідження безоплатно, потрібне електронне скерування від сімейного або лікуючого лікаря. У ньому не вказується ні назва закладу, ні прізвище лікаря, до якого скеровують пацієнта. Місце, де отримати цю послугу, людина обирає самостійно серед медзакладів, які уклали договір із Національною службою здоров'я України. Якщо такого скерування у пацієнта немає, дослідження буде для нього платним. Оплата здійснюється через касу закладу за тарифами, затвердженими органами місцевого самоврядування.
Почнемо з діагностики онкозахворювань у жінок.
Мамографію рекомендується проходити жінкам віком від 40 років один раз на два роки. Сьогодні золотим стандартом діагностики раку молочної залози вважається цифрова мамографія – традиційна плівкова уже навіть не оплачується державою. В області є багато місць, де якісно виконують це дослідження: у Дрогобичі, Червонограді, Самборі, у Львові на вул. Виговського, 32, у нас, у консультативній поліклініці онкоцентру, на вул. Гашека, 2а та у діагностичному центрі на вул. Пекарській, 69. Загалом на Львівщині працює вісім скринінгових центрів, які обладнані сучасними цифровими мамографами у рамках програми "Онкопревенція".
З метою раннього виявлення раку шийки матки, всім жінкам віком від 18 до 65 років важливо хоча би раз на три роки проходити огляд у гінеколога з проведенням цитології (ПАП-тесту). Якщо попередній результат показав норму, то кожного року проводити такий цитологічний скринінг не потрібно, але раз на три роки, гадаю, кожна жінка може знайти можливість пройти таке дослідження. За спостереженнями гінекологів, жінки сьогодні рідше приходять на профілактичні огляди. Вочевидь, через ризики заразитися коронавірусом. Але зараз не потрібно сидіти у черзі. Гінекологи приймають пацієнток і за попереднім електронним чи телефонним записом. Можна обрати зручний для себе час візиту – на ранкову годину чи по обіді…
Відомо, що рак шийки матки виникає внаслідок тривалого інфікування вірусом папіломи людини. Їх є багато типів і багато, власне, високого канцерогенного ризику. Можливо, варто здати аналіз, щоб переконатися, що небезпечного вірусу в організмі немає і жити далі спокійно?
Дослідження на виявлення і типування папіломавірусної інфекції проводять лише у комерційних лабораторіях, воно є доволі дорогим і також вимагає забору генітального мазка. А цитологічний тест не коштує дорого для держави, яка оплачує цю послугу, є нескладним у виконанні і дуже інформативним.
Справді, якщо така інфекція тривалий час персистує в організмі, точно спровокує цитологічні зміни, які з часом стануть злоякісними. Проте жінка має у запасі 5-10 років, коли інфекція ще не викликає раку, але викликає дисплазію. Спочатку 1 ступеня, потім - 2, далі - 3, згодом - рак in situ (т. зв. "нульову" стадію) і тільки після цього - інвазивний рак. Якщо пролікувати жінку на стадії дисплазії - її можна повністю вилікувати.
Тому алгоритм такий. Гінекологи проводять цитологічний тест і якщо цитологія "аномальна", таку пацієнтку скеровують на аналіз на визначення папіломавірусної інфекції. Якщо папіломавірус присутній, то таку жінку треба оглядати (з проведенням забору мазків) уже не раз на три роки, а щороку. При виявленій дисплазії 1 або 2 ступеня проводиться місцеве лікування і змінена ділянка епітелію повертається до норми. Якщо дисплазія 3 ступеня або вже перейшла у "нульову" стадію раку, до норми вже не повернеться. Треба проводити мале хірургічне втручання – видаляти слизову шийки матки, уражену вірусною інфекцією.
Виявити дисплазію 1 і 2 ступеня можна лише з допомогою скринінгу, оскільки на цьому етапі характерні ознаки захворювання відсутні!
"Трапляється, що колоноскопію проводять "у скороченому вигляді". Заводять колоноскоп у пряму і сигмовидну кишку, проходять 20 сантиметрів і кажуть, що "далі не можуть". Адже тоді не вважається, що ви пройшли обстеження, бо решта 1-1,5 метра кишківника залишаться неоглянутими, а там може бути пухлина"
Як вчасно виявити рак товстої й прямої кишки? Чи завжди потрібно проходити колоноскопію, адже це – доволі некомфортна процедура?
Процедура й справді складна і не дуже приємна для пацієнта. Але зараз є альтернатива – алгоритм, який здобув велику популярність в Європі. Раз на рік пацієнт виконує швидкий тест на виявлення прихованої крові у калі. За 10 хвилин отримує результат. Якщо тест показує, що кров у калі є, обов’язково треба зробити колоноскопію. На Львівщині такі дослідження проводять в онкоцентрі, діагностичному центрі, обласній лікарні на вул. Некрасова, 6, у лікарні швидкої допомоги на вул. Миколайчука, 9, а також у деяких поліклініках м. Львова і центральних районних лікарнях. Важливо, аби це була відеоколоноскопія, з використанням спеціального не-оптоволоконного апарату і щоб ваш кишківник повністю передивилися, а не провели дослідження "у скороченому вигляді", коли колоноскоп заводять у пряму і сигмовидну кишку, проходять 20 сантиметрів і кажуть, що "далі не можуть". Адже тоді не вважається, що ви робили колоноскопію, бо решта 1-1,5 метра кишківника залишаться неоглянутими, а там може бути пухлина.
Згідно з рекомендаціями Міністерства охорони здоров'я, колоноскопію рекомендується проводити чоловікам і жінкам, старшим 50 років - раз на п’ять років. Але й у цьому правилі є винятки. Якщо у родині були випадки раку товстої кишки, то такий скринінг проводять зі 40 років, а якщо це – хворий зі сімейним поліпозом, виразковим колітом або хворобою Крона, то й раніше.
Можливо, існує якийсь швидкий тест на виявлення раку простати?
Є нескладний, неінвазивний, але дуже інформативний тест на виявлення Простат-специфічного антигену. Раз на рік здається кров (це можна зробити у будь-якій лабораторії – і у комерційній, і у державній). Якщо ПСА перевищує вікову норму, потрібно прийти на консультацію до уролога. Зазвичай у таких випадках проводиться МРТ і пальпація простати, що дозволяє визначити, є пухлина у хворого, чи немає. Може бути таке, що пухлини й немає.
"Навіть якщо товщина меланоми – трохи більше 1 мм, вона вже дотикається до кровоносних судин. Ось чому ця пухлина так швидко метастазує"
Як вчасно розпізнати меланому?
Важливо час від часу оглядати перед дзеркалом усі свої шкірні покриви на предмет того, чи є пігментні плями. Особливу увагу слід звернуті на ті, які змінили розмір, колір, в яких змінена поверхня. Дуже тривожний сигнал – поява ерозій (маленьких виразок). Змінені пігментні плями обов’язково необхідно показати досвідченому дерматологу або лікарю-онкологу.
Ви розповідали, що рак шкіри – не такий небезпечний, як меланома. Чому?
Навіть якщо товщина пігментної плямки - трохи більше 1 мм, вона вже дотикається до кровоносних судин (капілярів) і дуже швидко метастазує з током крові. Тож краще переконатися, що це – не меланома. У США зі 100 меланом, які оперуються, 95 – тонші 1 мм. Там уже настільки розвинута онконастороженість, що дерматологи відразу скеровують таких пацієнтів на видалення підозрілих новоутворень. Меланома до 1 мм має дуже хороший прогноз, рідко метастазує і пацієнт має всі шанси вилікуватися.
Чи варто бути онконастороженими пацієнтам з вузловим зобом? Читала, що вірогідність виявлення раку у вузлі, що пальпується, становить у середньому близько 4%. Однак такий ризик є…
Вузловий зоб – це діагноз, при якому потрібно переконатися, що вузли – доброякісні, бо дуже часто буває, що пухлинка невелика, але злоякісна. Важливий не сам розмір вузла, а його характеристики на ультразвуці. Чи має він чіткі контури, кровоплин всередині і т. д. Є типові ознаки, які градуюють його від 1 до 5, де 1 – це абсолютно доброякісний вузлик, який достатньо спостерігати. Чим далі від 1, тим більшою є необхідність у його видаленні і дослідженні. Але хочу зауважити, що Львівська область – одна з тих в Україні, де жителі потерпають від йододефіциту. При нестачі йоду щитоподібна залоза починає розростатися, проте важливо розуміти, що це ще – не рак. Якщо у вас є стійке збільшення щитоподібної залози, то УЗД і лабораторні показники гормонів щитовидної залози – дуже хороший спосіб контролю за її станом.
"Не страшно, що у вас виявили рак. Страшно, якщо його у вас виявили надто пізно". Погоджуєтеся з цим твердженням?
Якщо пацієнт звертається по допомогу на ранніх стадіях, то лікування такого випадку обходиться дешевше і для закладу охорони здоров'я (для держави), і для пацієнта, якщо витрати падають на нього, бо, нагадаю, якщо пацієнт не має електронного скерування, то повинен сам платити за своє лікування.
Не менш важливим є й ефект лікування. Те, що є у І стадії, однозначно можна вилікувати. Те, що є у IV, вилікувати вже практично неможливо…
Стежте за найважливішими новинами Львова, регіону, України та світу разом з "Еспресо.Захід"! Підписуйтесь на наш Telegram-канал.