Чому в Україні власники квартир в багатоповерхівках не мають мотивації економити енергію? 

Незавершена реформа управління багатоповерхівками, роки вичікування "доброго царя" для зниження тарифів, негативно впливають на стан будинків і на мотивацію власників квартир до започаткування змін власними силами. Адже більшість квартир в багатоповерхівках вже давно приватизовані! Їх власники давно повинні зрозуміти, що за своє житло відповідає власник, як це є в селах, в односімейних будинках.

Головна причина нинішнього незадовільного стану багатоквартирних будинків – відсутність дієвого фінансового інструменту для позитивних перетворень та постійного прямого інформаційного "навчання" власників житла про способи управління багатоповерхівкою і здешевлення витрат на утримання квартирою і будинком. Особливо важливими є вони на фоні наступного росту вартості енергоносіїв, які вже за кілька років можуть стати непідйомними для більшості мешканців.

Вже кілька років проблему суттєвого подорожчання опалення будинків доводиться вирішувати сільському населенню. Як правило, сільські мешканці частково або повністю відмовляються від газу для обігрівання, адже в зимові місяці для цього потрібно понад 300 м3, а часом і 600 м3 та більше.  

Газ для населення вже другий рік є дуже дорогим, буде збільшуватись оплата за електроенергію, практично до вартості для промислових підприємств, а це вдвічі більше ніж зараз, істотно подорожчає оплата за централізоване тепло в багатоповерхівках. І збільшення затрат на енергоресурси може бути значно більшим за 10% сукупного доходу і може поставити велику кількість домогосподарств за межу "енергетичної бідності". 

Вихід один – термомодернізація будинків

Сьогодні централізоване опалення використовується дуже нераціонально. Фактично воно гріє вулицю. Наприклад при плюсовій температурі взимку, що трапляється доволі часто, частина мешканців відчиняють свої кватирки, зате коли по справжньому стає холодно, інша частина мешканців мерзне. Причина у тому, що більшість радянського житла, а це майже ¾ всього житлового фонду України мали низькі стандарти енергоефективності. Тепло "втікало" через двері, вікна, дах та зовнішні стіни, а тому ці будівлі потребують реконструкції та термомодернізації.

Як вважають експерти, власники термомодернізованих багатоквартирних будинків зможуть зменшити свої видатки на тепло принаймні вдвічі. Але для цього потрібні великі гроші. Наприклад, дев’ятиповерхівка потягне на 7-8 млн. грн. Самостійно такі кошти мешканцям не зібрати. Щоб допомогти ОСББ зробити свої будинки енергоефективними, держава та європейські донори запровадили програму "Енергодім".

Складна процедура

Програма "Енергодім", яка прийшла на заміну програмі "Теплі кредити", є результатом співпраці Фонду енергоефективності з Міжнародною фінансовою корпорацією (IFC), Deutsche Gesellschaft für Internationale Zusammenarbeit (GIZ) GmbH та Програмою розвитку ООН (ПРООН), та фінансується із держбюджету України, коштів ЄС та уряду Німеччини. Зокрема, співробітники цих фондів за кілька років провели в Україні сотні семінарів та круглих столів, в яких прийняли участь тисячі людей. Алгоритм дій мешканців прописано до найдрібніших деталей. Але результат незначний.  

Станом на початок цього року подали заявки для участі у програмі "Енергодім" 310 ОСББ. У Фонді енергоефективності для цих проектів зарезервовано близько 1,4 млрд грн. Як зазначив міністр розвитку громад та територій Олексій Чернишов, потенційно отримати таку компенсацію наразі можуть півтори тисячі ОСББ. Проте все гарно і просто виглядає тільки на папері. В житті все інакше.

Для прикладу, за три роки діяльності програми "Енергодім" за кредитами на модернізацію будинків звернулися 750 ОСББ або 2,3% із зареєстрованих. Це дуже мало, враховуючи, що підвищення комунальних тарифів торкнеться всіх без винятку ОСББ. А є ще десятки тисяч багатоповерхівок, у яких не створені ОСББ. 

"Найперше, відлякує сама процедура їх отримання, яка є досить складна для ОСББ, - говорить експерт з енергозбереження, голова правління ОСББ "Роксоляни 57" Василь Прусак. - В попередні роки, коли діяла програма "Теплі кредити", в середньому одне ОСББ використовувало не більше 400-500 тисяч грн. На жаль, мова не йшла про комплексну термомодернізацію будинків".

За словами експерта, третина ОСББ за ці кредити встановлювали індивідуальні теплові пункти (ІТП), що дало можливість регулювати подачу тепла в автоматичному режимі і економити близько 15% тепла. Ще частина ОСББ брали кошти на заміну вікон та дверей, що для енергозбереження практично нічого не дає. Попри те, що Кабінет міністрів виділив за цей час 2,5 млрд. грн. для потреб енергозбереження, було освоєно лише… 180 млн. грн.

ОСББ дуже складно скористатися кредитними грішми, передусім через велику бюрократичну процедуру в їх отриманні. Перш, ніж винести питання тепломодернізації на загальні збори мешканців ОСББ, потрібно підготувати розрахунок по участі у програмі "Енергодім". Складність цієї роботи ще і в тому, що дуже важко знайти досвідчених та відповідальних спеціалістів, котрі могли б допомогти у підготовці рішень для конкретного будинку. 

Але навіть якщо ви отримаєте "добро" на участь у програмі, не поспішайте казати "гоп". Ще до того, як вам дадуть кредит, ОСББ повинно вкласти чималі власні кошти. Наприклад, необхідно провести енергоаудит, який коштуватиме 15-30 тисяч грн. Ще 250-400 тисяч грн займуть проектні роботи, супровід проекту тощо. Загалом за 10 років мешканцям потрібно буде заплатити від 2,5 до 4 млн. грн приватних коштів.

Дорого. Але з гарантуванням зменшення плати за тепло 

Ще одне запитання – ціна кредитних коштів та їх ефективність.  

За словами Василя Прусака, він дуже сумнівається, що за 10 років, відколи діятиме програма, мешканцям вдасться повернути гроші у вигляді оплати за тепло. Для прикладу, щоб утеплити 50-квартирний будинок потрібно витратити не менше 6 млн. грн., з них 50% витрат держава візьме на себе. Але 3 млн. грн – це також багато. І чи буде від цього користь?  

Адже в середньому кожній із 50 квартир, окрім сплати за поточне тепло, упродовж 10 років доведеться щомісяця доплачувати за кредит не менше 1,5 тисячі грн. Це буде додаткова платіжка. Складність кредиту ще й у тім, що збирати ці кошти повинне ОСББ, а не власники квартир. Саме об’єднання співвласників має гарантовано повернути кредит. Інакше штрафні санкції. Чи потрібно говорити, з якими складнощами доведеться зустрітися керівництву ОСББ при збиранні цих коштів?  

Якщо взяти до уваги, що упродовж опалювального сезону буде змога економити до 40% тепла, то за 10 років – термін дії кредиту – річна оплата за тепло для будинку може знизитися з 450 тисяч грн. до 170 тисяч грн. За 10 років економія буде 1,7 млн грн., а витрати на програму можуть бути біля 3 млн грн. 

Дорогі кредити

Україна отримала від західної Європи програму тепломодернізації житлових будинків, яка там дуже добре виправдала себе. Але є одне "але". Мешканці тих країн отримували кредити під 1-3%, у той же час як в Україні доводиться платити за них не менше 14%.

За словами Василя Прусака, в Україні, зокрема в промислових  підприємств також не існує ніяких спонукань, щоб ставати енергоефективними. Більшість з них використовують у виробництві ще старі неефективні технології. Але справа у тому, що самі ці підприємства працюють настільки непрозоро, а конкуренція відбувається не стільки за рахунок ефективності і економності виробництв, скільки за рахунок обходження законів, використання "сірої" заробітної плати тощо. Винятком є невелика група зарубіжних підприємств, які активно використовують всі заходи з енергозбереження, фактично є осередком досвіду з енергозбереження в Україні.

Якщо подивитися на житловий сектор ОСББ, то тут така ж картина. За минулий рік енергоефективними побажали стати лише 715 ОСББ. І це при тому, що в Україні є понад 180 тисяч багатоквартирних будинків та 6,5 млн приватних будинків.

***

Як взяти участь у програмі "Енергодім"?

Покрокова інструкція від "Української енергетики"

1. Спочатку ОСББ на загальних зборах має ухвалити рішення про проведення попереднього енергетичного аудиту будинку.

2. Залучити сертифікованого фахівця. 

3. Після того як енергоаудитор складає енергосертифікат будівлі, він повинен заповнити рекомендаційний звіт (включає опис проекту енергоефективних заходів для будинку та умови виключення). 

4. На загальних зборах ОСББ ухвалює рішення про участь у програмі “Енергодім”, визначає перелік енергоефективних заходів за рекомендаціями енергоаудитора, відповідно обирає пакет "А" чи "Б" та визначає суму проекту. 

5. ОСББ приступає до заповнення заявки на участь у програмі та готує всі супровідні документи. Ця ж заявка є заявкою на відшкодування витрат за попередній енергоаудит. 
   Форму заявки та перелік документів (а також приклади та шаблони) потенційного учасника програми можна знайти на сайті Фонду у спеціальній вкладці – "Програма "Енергодім".
   У процесі заповнення заявки на участь (та й на інших етапах також) ОСББ можуть отримати підтримку від регіональних радників програми IFC (Група Світового банку) з підтримки Фонду енергоефективності в Україні, які супроводжують ОСББ на всіх етапах участі у програмі "Енергодім". Фахівці Фонду також надають консультацію для ОСББ, які готуються стати учасниками (або вже є ними) програми. Для цього можна подати запит через спеціальну форму на сайті Фонду або написати на пошту [email protected].

6. Після збору та заповнення всіх документів ОСББ обирає банк (список банків-партнерів є на сайті Фонду) і відкриває поточний рахунок (якщо не має його) та подає заявку із супровідними документами на участь у програмі "Енергодім" через банк-партнер. Наразі укладено договір із "Укргазбанком", тривають переговори із "Приватбанком", а також "Кредобанком".

7. Далі відбувається перевірка заявки на відповідність умовам програми та ухвалення заявки з боку Фонду.

8. Після завершення перевірки ОСББ буде надіслано лист про приєднання до грантової угоди і буде здійснене часткове відшкодування витрат на енергоаудит.

9. Наступний крок – розробка комплекту технічної документації, кошторису, їх експертиза. Для цього ОСББ також подає заявку через банк-партнер на проектно-кошторисну документацію (ПКД). Цю заявку також перевіряють на відповідність умовам програми, і в разі схвалення частково відшкодовують понесені витрати. 

10. Після цього в будинку здійснюють необхідні будівельні, монтажні та налагоджувальні роботи. Їх перевіряють, тобто верифікують на відповідність програмі Фонду й виплачують ОСББ основну частину гранту. 

Як відшкодовують витрати ОСББ? 

Отже, кошти виплачуються етапами — трьома траншами (за енергоаудит, за ПКД, за проведені заходи) і лише після того, як ОСББ здійснило витрати. На реалізацію усіх цих рішень, наприклад, у пакеті "Б", ОСББ має два роки. Середній строк розгляду заявок — один місяць.

Участь у програмі "Енергодім" можуть брати лише багатоквартирні будинки, де створено ОСББ. Якщо у будинку його ще не створено, то у Фонді енергоефективності радять звернутися до консультантів проекту ЄС/ПРООН "Об’єднання співвласників будинків для впровадження сталих енергоефективних рішень" ("HOUSES"). Тут можна дізнатись, як створити ОСББ, вести бухгалтерію та фінансовий менеджмент, як отримати фінансування для ініціатив щодо покращення стану будинків.

Хто все це фінансує?

Програма "Енергодім" є результатом співпраці співпраці Фонду енергоефективності з Міжнародною фінансовою корпорацією (IFC), Deutsche Gesellschaft für Internationale Zusammenarbeit (GIZ) GmbH та Програмою розвитку ООН (ПРООН), та фінансується із держбюджету України, коштів ЄС та уряду Німеччини.

Щорічно на гранти на заходи з енергоефективності з держбюджету заплановано виділяти 1,6 млрд грн. ЄС та уряд Німеччини виділили 100 млн євро (80 млн євро – від ЄС і 20 млн євро – від Німеччини).

Втім, не  забуваймо, що для участі в програмі ОСББ повинно вкласти чималі власні кошти.

Стежте за найважливішими новинами Львова, регіону, України та світу разом з "Еспресо.Захід"! Підписуйтесь на нашу facebook-сторінку.