Чому ми досі святкуємо християнські свята за календарем язичника Цезаря

З 2017 року в Україні офіційно двічі відзначають Різдво, 25 грудня та 7 січня. І обидві дати є офіційними державними вихідними. Як так склалося, що ми живемо за одним календарем, християнські свята відзначаємо за іншим, спробував розібратися "Еспресо.Захід" разом з істориком та релігієзнавцем, головою Вченої ради Національного університету "Острозька академія" професором Петром Кралюком.

Чим відрізняється григоріанський календар від юліанського 

Наразі календарів є три: юліанський, григоріанський та новоюліанський. Вперше навести лад з обчисленням часу вирішив Юлій Цезар, "прив’язавши" тривалість року до сонячного календаря. 1 січня 45 року до н.е Цезар запровадив календар, який згодом почали називати юліанським. За календарем Цезаря, який, до слова, був язичником, рік триває 365 і чверть доби – кожного четвертого року додавали ще одну добу. І цим календарем, запровадженим ще до народження Христа, користувалися понад півтора тисячоліття. Однак Земля обертається довкола Сонця на 11 хвилин 14 секунд повільніше, ніж порахували римляни. Через це у XVI ст. юліанський календар відставав від астрономічного вже на 10 днів. 

Аби виправити похибку предків, у 1568 році папа римський Григорій XIII запровадив точніший календар, за яким ми зараз і живемо. Саме григоріанський календар ухвалений у світі як міжнародний стандарт. Різниця між григоріанським і юліанським календарем у тому, що раз на 400 років один високосний рік пропускають. Наприклад, 2100-й не буде високосним. 

Але є ще новоюліанський календар.  Його на початку ХХ ст. розробив сербський астроном Мілутін Міланкович. І саме цей календар у травні 1923 року затвердив Вселенський патріарх Мелетій IV.  І вже з 1924 року на новоюліанський календар перейшли Константинопольський (Вселенський) патріархат і значна частина православних церков. Відтак патріархат, якому підпорядковується Православна церква України, практично 100 років живе за новоюліанським календарем, і в Константинополі святкують Різдво 25 грудня.

"Насправді великої різниці між новоюліанським та григоріанським календарем немає. Зрозуміло, що від ХVI ст. минуло багато часу, більше розвинулася наука, були зроблені точні перерахунки. Тому новоюліанський календар точніший за григоріанський, але різниця там іде на секунди. До 2800 року вони між собою збігаються", – каже Петро Кралюк. 

Чому східна церква тримається за відсталий юліанський календар

Зміна календарів у будь-які часи давалася нелегко. У 1582-му, коли запровадили григоріанський календар, на нього перейшли тільки сім держав: спочатку Італія, Іспанія, Португалія, Річ Посполита, Люксембург і Нідерланди. Найбільшими противниками зміни календаря були купці, бо через зміну дат зривались угоди (на той час різниця була 10 днів). Зокрема, Велика Британія змінила дати лише 1752 року, а Російська народна республіка та Українська народна республіка – лише 1918 року.

Східні патріархи погоджувалися перейти на григоріанський календар, але вони залежали від турецьких султанів. Османська імперія була зацікавлена у конфлікті між католиками та православними. Відповідно, султани натисли на патріархів, і ті відмовилися.

"Є ілюзія, начебто у нас зажди був юліанський календар. Насправді це не зовсім так. Річ Посполита відразу після прийняття Григоріанського календаря перейшла на григоріанський календар. Відповідно ті території України, які належали до Речі Посполитої, також користувались григоріанським календарем у світському житті, – каже Петро Кралюк. – Чому на нього не перейшла церква? Виключно через політичні розбірки. Східні патріархи погоджувалися перейти на григоріанський календар, але вони залежали від турецьких султанів. Османська імперія була зацікавлена у конфлікті між католиками та православними. Відповідно, султани натисли на патріархів, і ті відмовилися. Приблизно така ж ситуація була і з протестантами. У ХVI-ХVI ст. протестанти шукали собі союзників, і таким союзником була для них Османська імперія.  Однак пізніше протестанти таки перейшли на григоріанський календар. В Україні протестанти так само тривалий час святкували за юліанським календарем, аби не відрізнятись від основної маси людей. Тож насправді зміна календаря – це виключно політичне рішення, до церковних догматів воно жодного стосунку не має". 

Фактично, на сьогодні юліанського календаря дотримуються лише Російська православна церква та інші православні церкви, які перебувають у зоні її впливу, як-от Єрусалимська та Грузинська.

"Можливо, українські церковні ієрархи просто бояться негативної реакції з боку частини вірян. Очевидно, якась частина не захоче перейти на новоюліанський чи григоріанський календар, адже це питання традицій, – каже Петро Кралюк. – Мене, щиро кажучи, дивує консервативна позиція греко-католицької церкви у питанні зміни календарів. Бо хто-хто, а вони мали б ініціювати цю справу, адже католицький світ живе за григоріанським календарем від самого початку. І від самого початку,  як тільки постало питання про григоріанський календар, у середовищі греко-католиків були люди, які підтримували перехід. Зокрема, релігійний діяч Касіян Сакович (жив на зламі ХVI-ХVI ст.). При цьому я також здивований тим, що православна церква виявилася більш прогресивною в цьому питанні, дозволивши проводити різдвяні богослужіння 25 грудня там, де є бажання громади".  

Мене, щиро кажучи, дивує консервативна позиція греко-католицької церкви у питанні зміни календарів. Бо хто-хто, а вони мали б ініціювати цю справу, адже католицький світ живе за григоріанським календарем від самого початку. І від самого початку,  як тільки постало питання про григоріанський календар, у середовищі греко-католиків були люди, які підтримували перехід.

Хто вирішив святкувати Різдво 25 грудня

Насправді всі церкви святкують Різдво Христове 25 грудня. Документів, які підтверджували б точну дату народження Ісуса Христа, немає, але в 431 році на Вселенському соборі в Ефесі, у якому взяли участь понад дві сотні єпископів, офіційно розділили святкування Різдва і Богоявлення, встановивши, що Різдво святкують 25 грудня, а Богоявлення – 6 січня. На цьому ж соборі Діву Марію визнали Богородицею. Рішення Ефеського собору визнають усі християнські церкви.

25 грудня обрали не просто так. Насправді християнські свята, як і язичницькі, здебільшого прив'язані до астрологічних явищ. Різдво вирішили святкувати тоді, коли день починає збільшуватись. 22 грудня маємо зимове рівнодення, після цього дні починають збільшуватись. І лише 25 грудня день уже на повну хвилину довший, ніж 22 грудня. 

До речі, якщо українська церква не перейде на григоріанський календар, то уже за 80 років святкуватиме Різдво не 7, а на 8 січня.  Річ у тому, що після 2100 року розрив між юліанським і григоріанським календарем буде уже не 13, а 14 днів. Але за юліанським календарем, за яким ніхто вже не живе, буде все ще 25 грудня. 

Стежте за найважливішими новинами Львова, регіону, України та світу разом з "Еспресо.Захід"! Підписуйтесь на нашу facebook-сторінку, телеграм-канал та твіттер