Чи відкриє перспективи "відкрите небо". Угоду з ЄС оцінили в аеропорту "Львів" та авіакомпанії

Позитивно ставиться до цього директорка Міжнародного аеропорту "Львів" Тетяна Романовська. Про це вона розповіла "Еспресо.Захід".

"Це дасть можливість відкрити більше напрямків до Європи", – коротко прокоментувала очільниця львівського летовища, перебуваючи на нараді в Києві.

У такому ж контексті написав про цю подію і міський голова Львова Андрій Садовий:

"Сьогодні гарний день для економіки нашого міста та країни. Україна та Європейський Союз підписали угоду про "відкрите небо". Тепер ми зможемо обходити бюрократію і швидше отримувати слоти та відкривати рейси в ті міста, які нам цікаві і потрібні. З одного боку це спрощення процедур, а з іншого – відповідальність, бо тоді ми відкриваємо рейси на свій страх і ризик. Але відповідальність треба брати, бо від цього залежить наш розвиток і успіх".

Натомість зовсім іншу думку щодо лібералізації ситуації у авіаційному просторі України висловлюють представники вітчизняних авіакомпаній. Зокрема у SkyUp, яка працює на ринку і міжнародних, і внутрішніх перевезень, скептично ставляться до цього нововведень, відзначаючи п'ять основних загроз угоди для України.

Керівник авіакомпанії Дмитро Сєроухов вважає, що економічна складова Угоди про Спільний авіаційний простір (САП) нашкодить авіагалузі країни та не принесе довгострокової вигоди для пасажирів. Документу приписують такі переваги й потенційний ефект, яких там немає. Насправді ж, на його переконання, угода містить ще й загрози для вітчизняного авіаційного бізнесу, від чого програють і країна, і пасажири.

1. Досвід сусідніх країн не допоможе

Основні аргументи на підтримку Угоди про САП базуються на ідеї доступу до ринку ЄС для українських авіаперевізників, а також зниженні цін на квитки для пасажирів. На підтвердження наводять досвід близьких нам сусідніх країн – Грузії та Молдови. Та коли ми чуємо про те, що там після імплементації Угоди про САП помітно збільшилася кількість рейсів, то можемо стверджувати, що в Україні, де Угоду не було ратифіковано, в той самий час тривали аналогічні процеси. Український ринок зростав аж до пандемії. 2019 року лише вітчизняні авіакомпанії, за даними Державіаслужби України, перевезли понад 13,7 млн пасажирів, що на 9,4% більше, ніж 2018-го. У той час, як, до прикладу, у Грузії всі аеропорти прийняли й відправили 5,2 млн пасажирів як іноземними та вітчизняними перевізниками – зростання на 3,5% відносно показників 2018-го.

2. Вільна конкуренція й державна допомога ЄС

Пандемія змінила авіацію: повторення формули про те, що Угода про САП створює єдині правила гри для українських і європейських авіакомпаній, більше не відповідає дійсності.

Торік, після "жорсткої посадки" авіагалузі, Європейський Союз пішов на радикальні кроки й відмовився від власної заборони на державну допомогу. Результатом цього стали багатомільярдні дотації, щоб допомогти бізнесу пережити кризу через пандемію  COVID-19. Майже всі європейські авіакомпанії були профінансовані або з бюджету ЄС, або з бюджетів країн, а інколи – з обох джерел. Причому прямою грошовою допомогою все не закінчується – також мова про податкові пільги та спеціальні умови кредитування.

В українській авіації, попри пропозиції учасників галузі, аналогічних дій не відбулося. Авіакомпанії самостійно вирішували проблеми з лізингом, збереженням штату пілотів, не отримавши від держави ані фінансової підтримки, ані жодних змін у скасуванні ПДВ на внутрішні рейси й акцизу на паливо.

3. Доступ до ринку ЄС закритий

Українцям Угоду про САП транслюють як умову зменшення цін на авіаперевезення й виходу лоукостерів на вітчизняний ринок (в Україні ж уже декілька років працюють найбільші європейські лоукостери WizzAir і Ryanair, а також два українські – SkyUp та Bees. – Ред.).

Насправді угоду про САП побудовано таким чином, що враховано економічні інтереси тільки однієї сторони – ЄС. Фактично європейські авіакомпанії отримають змогу здійснювати перельоти всередині нашої країни. Натомість українські перевізники матимуть право літати лише між Україною та містами ЄС і не зможуть виконувати польоти всередині країн Євросоюзу або між цими країнами, якщо частиною маршруту не буде українське місто. "Ми віддаємо нашим партнерам внутрішні перевезення, щоб отримати те, що вже й так маємо. Адже в Україні наразі вже лібералізовано авіасполучення з 16 країнами ЄС", – зазначає Дмитро Сєроухов.

4. Немає гарантії, що ціни впадуть

Залучення іноземних перевізників на український ринок зовсім не тотожне зменшенню цін для споживачів. Наприклад, на популярному нині стамбульському напрямку вартість квитків знизилася саме через конкуренцію двох українських перевізників, у той час, як турецька авіакомпанія утримує значно вищі ціни.

Натомість в Україні є кілька вітчизняних перевізників, які конкурують між собою. Це вже велика перевага, яку країні не слід втрачати, з огляду на те, що іноземні компанії лише продаватимуть квитки, а не створюватимуть робочі місця чи сплачуватимуть великі податки.

5. Пріоритетом має бути безпека

Угода про САП передбачає чимало вимог щодо стандартизації. Багато з тих норм, що зараз чинні в Україні, мають бути узгоджені з європейськими. Серед них, наприклад, нормативи робочого часу екіпажів, сертифікація, проведення аудитів авіакомпаній, нормативи галузевих заробітних плат. Саме на цьому потрібно зосередити увагу держави. Замість цього створюється ситуація, коли європейським перевізникам до нас можна без обмежень, а нам до них заборонено.

Підсумовуючи, в авіакомпанії зазначають, що підтримують курс уряду на євроінтеграцію, але він має враховувати інтереси українських громадян і вітчизняного бізнесу. Українські авіакомпанії мають отримати ті самі права, що й європейські – лише в цьому випадку можна казати, що угода буде справедливою для обох сторін.

• Нагадаємо, вчора у Києві Україна і ЄС підписали угоду про єдиний авіаційний простір.

Стежте за найважливішими новинами Львова, регіону, України та світу разом з "Еспресо.Захід"! Підписуйтесь на нашу facebook-сторінку.