Чи дійсно Ісус Христос народився 25 грудня та як виникли Юліанський і Григоріанський календарі
25 грудня 2023 року Україна вперше офіційно святкує Різдво за Григоріанським (вірніше Новоюліанським) календарем. Однак насправді це лише символічна дата народження Ісуса Христа
"Еспресо.Захід" розповість історію виникнення Юліанського, Григоріанського й Новоюліанського календарів та чому ні 25 грудня, ні 7 січня не є справжньою датою народження Ісуса Христа.
Про що у статті:
- Коли народився Ісус Христос;
- Чому ми святкуємо 25 грудня день народження Христа;
- Яка різниця між Юліанським, Григоріанським та Новоюліанським календарями.
Коли народився Ісус Христос
Фото: соцмережі
Відповідь на це питання намагаються знайти вже не одну сотню років, але чим далі ми від історичного народження, тим менше шансів таки дізнатися точну дату, коли у Вифлиємі Діва Марія народила свого сина, якому суджено було стати найвідомішою людиною у світі та водночас Спасителем всього людства. Адже, по-перше, тоді був інший календар й ставлення до літочислення, а, по-друге, ніхто не записав цього дня. Точної дати немає ні в Євангеліях, ні в будь-яких інших історичних джерелах, тому все це лише інтерпретації на основі різних дотичних даних. Відповідно, коли ми кажемо 2023 рік нашої ери, або від народження Ісуса Христа – це лише приблизна дата, яку офіційно закріпили лише в XVI-XVII століттях після зміни Юліанського календаря на Григоріанський.
Однак, які є версії дати народження Ісуса та як їх інтерпретують ?
- 1 рік до н. е.
Найбільш імовірною, яка відповідає теперішньому літочисленню є дата 1 рік. н. е. Її вираховують наступним чином. Коли Ісус почав проповідувати, у євангеліста Луки написано, що на той час йому було "близько 30 років". Це сталося після того, як його хрестив Іван Хреститель, і, виходячи з Євангелія від Луки, Іван почав хрестити людей лише на "п'ятнадцятому році царювання Тиберія Цезаря" (Луки 3:1-2), що, за оцінками вчених, мало поставити рік приблизно в 28–29 н. е. З огляду на це можна зробити висновок, що Ісус народився не пізніше 1 року до нашої ери.
- Між 6 і 4 роками до н. е.
Чимало дослідників кажуть, що Ісус насправді народився десь між 6 і 4 роками до нашої нашої ери. Ця версія пов’язана з датою смерті царя Ірода, того самого, який наказав вбити всіх немовлят у віці до 2 років, які жили в околицях Вифлиєма. Ця подія (багато хто каже, що це лише легенда) відбулася незадовго до смерті Ірода. Ірод прожив довге життя, близько 70 років з яких 34 – царем Єрусалима. Однак точної дати смерті Ірода також немає, але найімовірніше він помер у 4 році до н. е.
- 2 або 5 рік до н. е.
Більшість вчених вважають розповідь про Вифлеємську зірку лише легендою, мета якої надати більшою значимості народженню Ісуса. Але також робилися спроби інтерпретувати це як астрономічну подію, яка потім могла б допомогти визначити дату народження Ісуса. Перша така спроба була зроблена астрономом Йоганном Кеплером, який інтерпретував цю історію для опису Великого з'єднання планет Юпітера і Сатурна, що сталося влітку 2 року до н. е.
Хоча професор Кембриджського університету Колін Хамфріс вважає, що саме комета на початку 5 року до нашої ери, ймовірно, була "Вифлеємською зіркою", тобто народження Ісуса відбулося приблизно у квітні 5 року до нашої ери.
- Народився не зимою, а весною
Багато питань виникає, коли задуматися, як могли пастухи пасти зимою отару, як це сказано у Біблії про народження Ісуса. Імовірніше, це могло бути ранньою весною. До того ж, деякі дослідники наводять ще такі аргументи, що вагітна Марія не змогла б пішки подолати понад 100 км з Назарету до Вифлеєму взимку, коли погода ускладнює таке пересування.
Чому ми святкуємо 25 грудня день народження Христа
Фото: особистий архів Олександра Півнюка
У перші століття після смерті й воскресінням Ісуса Христа послідовники нової релігії не відзначали Різдва. Тоді ще й Біблія не була написана, а історію про Христа передавали з уст в уста. Першим святом, яке почали відзначати християни була неділя – день Господній. Це відбулося десь між І-ІІ століттями нашої ери. А між ІІ – ІІІ століттями поширилося святкування Воскресіння Ісуса (Пасхи). А от Різдво закріпилося в традиції лише в ІV столітті, оскільки довгий час сперечалися про день народження Ісуса, який достеменно ніхто не знав.
Вперше в збережених історичних джерелах 25 грудня як дата народження Христа вказана Діонісієм Філокалом у Хронографі 354 року, який своєю чергою спирається на джерела 336 року, що написані за рік до смерті Констянтина Великого. У восьмому розділі твору серед списку римських консулів записано: "Христос народився під час консульства С. Augustus та L. Aemilianus Paulus 25 грудня, у п'ятницю, 15 дня нового місяця". Ця дата була святковою для літургійного служіння у Римі, проте відколи вона встановлена перед 336 роком і чому її обрали — невідомо. Рішення про святкування Різдва Христового 25 грудня було прийнято отцями на Ефеському (Третьому Всесвітньому) церковному соборі в 431 році.
То чому 25 грудня? Деякі дослідники кажуть про символізм, адже це день язичницького свята зимового сонцестояння, що відзначається всіма культурами на світі. Слов'яни в день зимового сонцестояння святкували Коляду, германські народи — Йоль, римляни (до III століття) — свято Непереможного сонця.
Хоча астрономічно це 22 грудня, та у 45 році до н. е. Юлій Цезар у своєму юліанському календарі встановив 25 грудня як дату зимового сонцестояння, яка й поширилася на всю Римську імперію.
У 274 році імператор Авреліан запровадив святкувати 25 грудня фестиваль, відомий під назвою Natalis Solis Invicti ("день народження непереможного сонця"). 25 грудня був першим днем після зимового сонцестояння, коли було помітно збільшення світлового дня. До цього в Римі століттями було популярним свято Сатурналії на честь Сатурна, яке асоціювалося із зимовим сонцестоянням. Сатурналії проводилися декілька днів починаючи з 17 грудня. Свято відзначали жертвоприношенням у храмі, а також публічним бенкетом, після якого йшло приватне дарування подарунків, вечірки та карнавальна атмосфера, яка дозволяла на кілька днів панам і прислузі бути на рівних.
Вважається, що християнське свято Різдва 25 грудня було обрано для яскравого контрасту і перемоги Христа над язичництвом. До того ж, після дня сонцестояння дні починають бути довшими, тобто символічна перемога світла над темрявою.
Яка різниця між Юліанським, Григоріанським та Новоюліанським календарями
Фото: ifds.if.ua
Кожен з цих календарів має свої особливості і історичний контекст. Юліанський календар був першим, Григоріанський створений для вдосконалення Юліанського, а Новоюліанський є спробою ще більш точно відобразити астрономічні реалії. Адже астрономічний та календарний час не збігаються.
- Юліанський календар
Запроваджений: Введений Юлієм Цезарем у 45 році до нашої ери.
Тривалість року: 365,25 діб (заокруглено), що призводить до додавання високосного дня кожного четвертого року.
Високосні роки: Додається 1 день що 4 роки.
Додатковий ефект: Занадто довгий сонячний рік, внаслідок чого календар відстає від астрономічного сонячного року.
- Григоріанський календар:
Запроваджений: Введений Папою Григорієм XIII у 1582 році для корекції відхилення Юліанського календаря, до XVI століття виникла різниця в 10 днів.
Тривалість року: 365,2425 діб, що призводить до введення додаткового правила: не високосний рік виникає в кожному столітті, за винятком тих, що діляться на 400.
Високосні роки: Додається 1 день що 4 роки, але високосність не застосовується в столітті, якщо воно не ділиться на 400.
Додатковий ефект: Коригує недоліки Юліанського календаря, зменшуючи відхилення від астрономічного року. Адже за юліанським календарем кожні 400 років додається зайвих 3,1 дня, а за григоріанським календарем за той же час додається 0,1 дня.
- Новоюліанський календар:
Запроваджений: Розроблений сербським астрономом Мілутіном Міланковичем у 1923 році.
Тривалість року: 365,242222 діб, що є ще точнішим значенням сонячного року.
Високосні роки: Додається 1 день що 4 роки, але високосність також вилучається в тих століттях, які не діляться на 900.
Додатковий ефект: Спрямований на ще більше точне відтворення тривалості сонячного року, виправлення відхилень Юліанського та Григоріанського календарів.
На теперішній день майже у всіх країнах світу діє Григоріанський календар, тобто є той самий рік, місяць, а день може різнитися від часового пояса. Григоріанський календар є домінуючим стандартом у цивільному житті, бізнесі та багатьох інших сферах. Хоча цікаво, що його не одразу запровадили у більшості країн. Для прикладу, якщо у Італії, Франції, Іспанії, Польщі це сталося у кінці XVI століття, то у Швеції, Фінляндії й Великій Британії - лише в середині XVIII століття, а в Україні – у 1918 році.
Читайте також: 25 грудня чи 7 січня: Як Українські Церкви проходять календарну реформу
Однак щодо релігійного контексту, тут вже є відмінності.
Юліанський календар досі використовується деякими східними та орієнтальними православними церквами (старокалендарники), а також берберами (корінний народ північної Африки). Православні церкви Ізраїля, Росії, Українська православна церква (Московський патріархат), Молдовська православна церква (Московський патріархат), Білоруська православна церква (Московський патріархат), Сербії, Чорногорії, Польщі (повернулась 15 червня 2014 року), Північної Македонії, Грузії продовжують використовувати юліанський календар, тому вони святкують Різдво 25 грудня за юліанським календарем (а це 7 січня за григоріанським календарем до 2100 року).
З вересня 2023 року Православна церква України та Українська греко-католицька церква прийняли рішення відмовитися від святкування Різдва за Юліанським календарем і перейти на Новоюліанський, що використовують 10 з 16 автокефальних Східних православних церков, також його використовують чотири з двадцяти трьох Східних католицьких церков. При цьому скрізь, крім Православної церкви Фінляндії, дата Великодня обчислюється за юліанським календарем.
Читайте також: Колядки про війну: як події останніх років в Україні змінили різдвяний фольклор
- Актуальне
- Важливе