Історію бійця опублікували на фейсбук-сторінці 128-ї окремої гірсько-штурмової Закарпатської бригади, передає "Еспресо.Захід".
Гліб на позивний Бард – солдат штурмового підрозділу 128 ОГШБр. Боєць родом зі Львова, раніше займався середньовічними історичними реконструкціями і фехтуванням. Вчився в університеті на історичному факультеті. "Був студентом денного відділення, тому спокійно міг учитися й далі, але після першого курсу вирішив піти в ЗСУ. Спочатку на строкову службу, а потім підписав контракт і перевівся в 128 гірсько-штурмову бригаду", - розповідає Гліб.
Позивний Бард отримав, тому що грає на музичних інструментах – електрогітарі, бас-гітарі, дримбі.
"Я пішов у ЗСУ, щоб закрити свій особистий гештальт, хоча не думав тоді, що почнеться повномасштабна війна. А після армії планую повернутися до навчання в університет", - каже боєць.
Перед відправкою на передову всі новачки пройшли дуже хороше навчання в підрозділі 128-ї бригади. "Ми мали чудового наставника, котрий брав участь у обороні й штурмових діях на Херсонщині, Донбасі, Запоріжжі, у нього величезний кредит довіри. Усе, що нас учили, потім стало в нагоді на нулі в реальних бойових умовах. Чи було страшно при першому бойовому виїзді? Ні. Треба просто зрозуміти, де ти знаходишся, зловити момент, а далі все піде автоматично по накатаній. Найстрашніше – це втрата товариша. До будь-чого можна звикнути – побутових незручностей, обстрілів, стрілецьких боїв – тільки не до втрати товаришів, це завжди величезний удар", - каже військовий.
За словами Гліба, у нього було внутрішнє відчуття, що мусить піти в ЗСУ, навіть думки не виникало, що якось може оминути цей шлях. Мама й дівчина не були в захваті від такого рішення Гліба, але все одно підтримали хлопця.