"Пустіть маму на роботу"

Майже 270 тисяч жінок в Україні змогли б піти на роботу, якби був забезпечений кращий доступ до дитячих садків, а також підвищилась їхня якість. Такими є висновки цьогорічного дослідження Центру економічних стратегій (ЦЕС), яке було опубліковане напередодні.

Зв'язок між дитячими садками, зайнятістю й економікою

Ще 2019 року ЦЕС проводив аналіз причин нерівного залучення до роботи жінок і чоловіків в Україні. Тоді опитування жінок показало, що головною перешкодою для матері в пошуку роботи є необхідність догляду за дітьми дошкільного віку й недоступність альтернативних варіантів догляду (дитячий садок, няня, родичі). Цю проблему серед причин своєї незайнятості назвали 53% безробітних жінок-респондентів. 29% вказали цей фактор як основну причину того, чому вони не можуть працювати. Ця відповідь найчастіше стояла на першому місці серед опитаних жінок. Ще 28% жінок вказували головною причиною власне бажання доглядати за своїми дітьми. Для останньої категорії можливість дистанційної роботи є найкращим варіантом працевлаштування, хоча бажання доглядати за дітьми власними силами може бути сформоване недовірою до дошкільних закладів.

Рівень охоплення освітою дітей дошкільного віку в Україні наближається до позначки між показниками країн з низьким та середнім доходом. У країнах з вищим доходом рівень покриття зазвичай вище завдяки більшим видаткам держави на утримання закладів дошкільної освіти (як-от у скандинавських країнах) та вищому доходу сім’ї, частку якого можна витрачати на оплату виховання чи навчання дитини. В Україні зайнятість жінок перебуває на трохи нижчому рівні порівняно з іншими країнами. Взаємозв’язок між рівнем зайнятості та охопленням дітей дошкільною освітою не є явно вираженим, оскільки на рівень зайнятості впливають багато інших факторів.

Тим не менше, автори цьогорічного дослідження ЦЕС вирахували, що доступність дитячих садків позитивно впливає на економічну активність жінок.

"Якщо в середньому в регіоні охоплення дітей закладами дошкільної освіти збільшити на 10 відсоткових пунктів, то економічна активність жінок в середньому може зрости з 57,5% до 58,9-59,3%, або на 209,5-269,3 тис. жінок. Хоча ми оцінювали рівень економічної активності жінок віком від 15 до 70 (тобто охопили не лише молодих матерів), такий рівень позитивної асоціації є суттєвим. Додаткова зайнятість може принести потенційно від 46,2 до 59,4 млрд грн додаткового ВВП на рік", – зазначають аналітики у своїх висновках.

Найбільші проблеми дитсадків

Під доступністю дошкільної освіти мається на увазі не лише наявність дитячих садків як таких, а й якість послуг, які вони надають. Щоб визначити головні проблеми цієї сфери, у рамках дослідження проводились глибинні інтерв’ю з представниками батьківських організацій в Україні, організацій, що займаються дошкільною освітою, та з представниками органів виконавчої влади.

Як з'ясувалось у результаті опитування, найбільше матерів хвилюють такі проблеми:

· черга до садочка;

· розмір груп;

· якість виховання;

· висока вартість приватних садків;

· низька заробітна плата вихователів;

· завелике навантаження на вихователів;

· низька якість харчування, ремонту;

· зарегульованість процесу відкриття дитячого садка.

Варто зазначити, що в сільських регіонах охоплення дітей дошкільною освітою зазвичай є меншим і становить менш як 50%, хоча останніми роками цей показник поступово збільшується. У містах охоплення є більшим – близько 70%. Причиною може бути не лише відсутність місць у сільських дитсадках, а й той факт, що батьки водять дітей до дитячого садка зазвичай у тому місті, де вони працевлаштовані.

У той же час, за даними Державної служби статистики, садочки наповнюються нерівномірно. У сільській місцевості вони зазвичай недоукомплектовані: на 100 місць в середньому припадає близько 80 дітей, натомість у містах – близько 115.

Переповненість груп та довга черга на запис є одними з найпоширеніших проблем у сфері дошкільної освіти в Україні. Частково проблему з доступом можуть покривати приватні дитячі садки, проте вони зазвичай є дороговартісними та фактично не фінансуються з державного чи місцевого бюджету, констатують автори дослідження.

Львів: надлишок вільних місць, нестача вихователів

Що стосується Львова, то на сьогодні у дитсадках міста є 300 вільних місць, повідомила у коментарі "Еспресо.Захід" начальниця управління освіти департаменту гуманітарної політики Львівської міської ради Зоряна Довганик. Однак, за її словами, вільні місця є переважно в центрі й поблизу центру, тоді як у спальних густозаселених районах ситуація інша. Втім в управлінні освіти запевняють, що працюють над цим.

"На рівні міста ми обмінюємося інформацією з управлінням архітектури та урбаністики, з департаментом житлового господарства стосовно того, де в нас яка кількість дітей в якому мікрорайоні є на черзі, і тоді ми можемо планувати ті ділянки, які в подальшому можуть бути використані під будівництво. Так, наприклад, у Рясному-2 передбачено місце під дитячий садок, в районі Мікльоша також є така ділянка. На цей час на Малоголосківській підрядник завершує проведення ремонтних робіт у садочку і буде передавати його на рівень міста. І тоді ми зможемо забезпечити в тому районі ще приблизно 300 дітей дошкільною освітою. Крім того, ми розуміємо, що є потреба в районі Стрийської – Наукової. Але там уже є передбачена земельна ділянка, щоб можна було будувати садочок", – зазначила Зоряна Довганик.

"Головним завданням управління освіти було відновити ті будівлі, в яких раніше були садочки, але потім певний час вони не використовувалися або були віддані в оренду. На цей час у нас є повністю готова проектно-кошторисна документація для оголошення торгів, будемо будувати садочок у Білогорщі. Що стосується Левандівки, то в цьому році ми відкрили садочок на Олесницького, відкрили дві групи в садочку на Чижевського і ще одну групу відновили у 160-му садочку. На цей час в роботі садочок на вул. Клепарівській, де буде чотири групи. Також будемо відновлювати чотири групи на Грушевського у селищі Рудно. Завершуємо будівельні роботи на Медової Печери, на Виговського, на вул. Дністерській, а також завершуємо ремонтні роботи на вул. Сяйво", – додала вона.

Щодо приватних дитячих садків, то ліцензію на їх відкриття надає департамент освіти і науки Львівської ОДА. З міським управлянням погоджують призначення керівника цього закладу і затвердження статуту. "На цей час ми маємо в нашій мережі 12 таких закладів", – зазначила Зоряна Довганик.

За її словами, у львівських садочках набирають у групи в середньому по 25 дітей. Але насправді тепер, в умовах пандемії, відвідування впало до 50% (тоді як у докарантинні часи садочки відвідувало приблизно 65% від зареєстрованих у них дітей).

Фактор пандемії, схоже, не враховувався у згаданому вище дослідженні, як і ріст безробіття через викликану карантином кризу. А ці фактори, безумовно, також впливають на готовність водити дітей у садки і на можливості матерів знайти роботу.

Але уваги потребує ще одна ключова проблема, яка виникла задовго до нинішньої кризи й із закінченням пандемії, очевидно, нікуди не зникне. Це питання браку кваліфікованих кадрів у дитячих садках, а також низька оплата праці.

"Насамперед бракує вихователів. На сьогодні у місті маємо 36 вільних вакансій. Така проблема є, тому що ті люди, які навчаються в педагогічних вишах, не готові залишатися працювати у Львові з таким рівнем заробітної плати. Адже якщо людині, яка тільки-но закінчила навчальний заклад, треба знімати помешкання, то ця зарплата, яка на сьогодні є, абсолютно недостатня, щоб людина могла почуватися безпечно. Зарплата залежить від кількості годин, від стажу, але в середньому це близько 6-6,5 тис. грн", – додала Зоряна Довганик.

Стежте за найважливішими новинами України та світу разом з "Еспресо.Захід"! Підписуйтесь на наш Telegram-канал