"Громадянин-підприємець – це найбільший жах для влади", – Ксенія Ляпіна

Цього тижня підприємці з усієї України знову з'їхались на Податковий майдан "Право на працю" до Києва. Зокрема, під стінами Верховної Ради обстоюватимуть свої вимоги майже дві тисячі підприємців з Львівщини. Вимоги ФОПів незмінні вже кілька місяців: скасування обов'язкових РРО для мікробізнесу та так званий "кешбек" за помилки в чеках. Чому дрібний бізнес не може використовувати РРО, навіть якщо це просто безплатний додаток на смартфон, "Еспресо.Захід" розповіла ексголова Державної регуляторної служби Ксенія Ляпіна.

У невеликих магазинах, кафе переважно видають нефіскальні чеки. Яка різниця між нефіскальним і фіскальним чеком, що його так бояться підприємці?

Нефіскальний чек – просто роздруківка вашого рахунку. Фіскальний іде вже з відповідним кодуванням, з ідентифікацією товару і миттєвою передачею інформації на сайт податкової. Фіскальний РРО, чи то у касовий апарат, чи програмне забезпечення, означає, що кожна трансакція в момент її здійснення передається на сайт податкової служби. Споживач отримує чек, де написана назва товару з якимись цифрами і ціна. Що то за циферки, покупця не цікавить, головне аби сума була правильна. І що б там не казав Гетманцев про те, що можна як завгодно ідентифікувати товари, товарний облік мусить бути. Правда полягає в тому, якщо ти хочеш ідентифікувати товар, ти маєш його якимось чином описати і запрограмувати заздалегідь. От до ризикових груп товарів, при торгівлі якими обов'язкове РРО, віднесли "текстиль". Кабінет міністрів видав постанову, де до текстилю відніс увесь одяг, взуття і навіть штучні квіти. До нас звернулася підприємниця, яка торгує домашнім текстилем: від серветок і скатертин до ниток для вишивання. У неї десятки тисяч найменувань, бо є нитки різних видів, кольорів. Ви собі уявляєте обсяг роботи, який вона має проробити, аби все кодувати, а потім щоразу вносити зміни?

Тобто найскладніше буде підприємцям, які мають багато дешевого товару, наприклад, кіоск з канцтоварами?

Це і є мікробізнес. Фурнітура, канцтовари, шкарпетки, недорогий одяг. Це основний товар мікробізнесу. Саме тому мікробізнес кричить, що не може забезпечити роботу РРО. Бо дрібний підприємець сам собі і директор, і бухгалтер, і товарознавець, і вантажник. У мережевих маркетів, які власне й замовили усю цю фіскалізацію, бо хочуть позбутися конкуренції з боку мікробізнесу, є спеціальні відділи, які займаються кодуванням. Там логістика побудована так, що товар спочатку проходить через цей відділ, де його кодують. Це велика менеджерська робота. Якщо підприємець має магазинчик з великим асортиментом, то йому треба було б наймати двох людей додатково: бухгалтера і товарознавця. Депутат зі "слуги народу"  розповів, що його друг має продуктову крамничку десь у Полтавській області. Ця крамниця працює 24 години на добу: о четвертій ранку привозять свіже молоко, о шостій – хліб, впродовж дня також привозять товар. Виходить, щоразу, коли привозять новий товар, треба зачиняти магазин, щоб внести все це. Він порахував, що аби брати на роботу ще одну людину, треба підвищувати ціни на 20-30%. Але це нереально, бо купівельна спроможність і так падає.

На наші акції приїжджали люди, які привозили з собою те, що в Києві, мабуть, й уявити не можуть, – книгу, куди записують борги. Тобто людина не має грошей, просить у магазині борошна чи хліба, і їй дають. А потім, коли отримує зарплату чи пенсію, розраховується. Такі зошити – норма в селах. Як це можна провести через РРО? Можновладці в Києві навіть не уявляють собі, що люди можуть брати в борг продукти.

Гетманцев, який є професором у податковій юриспруденції, розповідає ФОПам, які переважно не мають відповідної освіти, що нічого складного у веденні електронного РРО нема. Хоча, мені здається, якби його посадили за те РРО і змусили попрацювати в реальних умовах, то цей професор наробив би стільки помилок, що ніякої зарплати не вистачить на штрафи.

Ще одна проблема в селах чи віддалених містечках – там не завжди стабільний інтернет. Якщо продавець використовує програмний РРО, а інтернет зник. Що тоді?

Раніше, коли РРО був лише у вигляді класичного касового апарату з еквайрінгом, паралельно була пропечатана, зареєстрована у податковій книга обліку, яка використовується на момент коли РРО або не працює, або немає зв'язку. Потім все з цієї книги вноситься в РРО, коли він запрацював. Як це має бути з програмним РРО, незрозуміло. Можливо, також до смартфону ще книжку треба буде реєструвати. Попередні рекомендації: припиняти роботу, якщо пропав Інтернет. Так пів України зразу можуть припинити роботу, бо Інтернет пропадає щодня.

Часто закидають, що спрощена система оподаткування – це спосіб ухилитись від сплати податків. За вашими оцінками, скільки ФОПів насправді не є підприємцями, а найманими працівниками?

Зловживають будь-якими податками. ПДВ зловживають, коли роблять "скрутки" і повертають неіснуючий ПДВ. Податок на прибуток також зменшують, розмиваючи податкову базу. Спрощеною також зловживають. Оформлення ФОПа замість найму працівника, це, безумовно, зловживання. Але РРО цю проблему взагалі ніяк не вирішує. Переважно таке зловживання відбувається у сфері ІТ. Так от – їм РРО все одно не потрібен, бо вони не здійснюють продажу товарів та послуг громадянам. За моїми оцінками, у загальній кількості ФОПів їх десь 10% від третьої групи. Загалом у нас 280 тисяч на першій групі спрощеної системи, 600 тисяч – на другій групі та 500 тисяч – на третій. Це дані за 2019 рік. Прихильники фіскалізації закидають ФОПам у роздрібній торгівлі, що вони насправді продають більше, ніж декларують. А декларують вони всі до мільйона гривень на рік – саме такий оборот може бути без використання касового апарату. Але цей ліміт був встановлений ще до тотальної інфляції, яка відбулась у 2014 році. Тобто якщо його проіндексувати, виходить до 3-4 мільйонів. Приховування обсягів умовне, бо обсяги на використання спрощенки підняли, а ліміт без РРО – ні. Але з іншого боку, ліміт в один мільйон перевищує лише десь 20-30% підприємців. Друге, що закидають ФОПам, що вони торгують без первинних документів. Це правда. Бо первинні документи – це вже товарний облік. ФОПу все одно, чи він купив 300 бобін ниток на Сьомому кілометрі і ще 200 – у Хмельницькому. Йому важливо, що це 500 бобін ниток. Значна частина "білих і пухнастих" імпортерів звинувачують дрібних підприємців у тому, що якщо вони не ведуть первинних документів, отже, вони торгують контрабандою. Це все дурниці. ФОПи купують усе це всередині країни. У кого вони купують? Та їм все одно. Не підприємці повинні контролювати, як той товар провезли в Україну. Гетманцев сказав сакраментальну фразу: доки тут ФОПи можуть продавати, ми нічого не зробимо з Митною службою. Тобто зробити реформу на Митниці їм зась, бо там у схемах серйозні люди задіяні, тому давайте мільйон дрібних підприємців знищимо.

Народна депутатка Софія Федина заявила, що вся ця ситуація, яка відбувається довкола дрібних підприємців, – це помста влади за Майдан, адже саме підприємці були рушійною силою Революції Гідності.

Безумовно, це помста, але не тільки за Майдан. Майдан – це лише один з проявів незалежності та самодостатності українського громадянина, який став підприємцем. Громадянин-підприємець – це найбільший жах для влади. Бо він хоче сам працювати, нічого у влади не просить, купити його складно. Він сам заробляє і створює один-два робочих місця для інших. Майдану у 2004-му передували підприємницькі акції. Перше, що зустрів "тріумф" Януковича, – це був податковий Майдан у 2010 році. І далі пішло. Кожна влада, яка намагається побудувати тут тоталітаризм, – ненавидить клас незалежних підприємців.

Як гадаєте, чим закінчаться нинішні акції протесту? Чи готова ця влада піти на поступки підприємцям, бо нині й так непроста ситуація в країні, величезна діра у бюджеті, а тут ще й підприємницькі бунти?

Мені здається, що хтось у високих кабінетах просто не має глузду зрозуміти, що відбувається. А хтось працює на країну-агресора і провокує усі ці події. Нам закидають: що ви робите, ви ж дестабілізуєте країну. Це ми дестабілізуємо країну, чи ті, хто нав'язує нам нереалістичні правила? Влада перегинає через коліно мільйон суб'єктів господарювання та всіх, хто з ними пов'язані, а це загалом чотири мільйони людей. До речі, ФОПи активно голосували за Зеленського і чомусь розраховували на його підтримку. Вони обирали синицю в небі, обрали владу, яка не розуміє, що робить. Але окремі люди у цій владі дуже добре розуміють, що роблять, але мають злочинний умисел. Залишається сподіватись, що до підприємців все ж дослухаються.

Стежте за найважливішими новинами України та світу разом з "Еспресо.Захід"! Підписуйтесь на наш Telegram-канал