Ця така крихка "Архітектура відносин"

Вона завжди інакша – львівська керамістка Ганна Друль. Не через бажання змусити говорити про себе, а через постійний творчий неспокій, який змушує її щось осягати. І передовсім – серцем. Ті осягнення час від часу виливаються у публічні зізнання. Як сталося й цього разу, коли Ганна Друль відкрила у львівській галереї Іconart свою чергову персональну виставку кераміки "Архітектура відносин".

Форми, колір, пропорції, а головне – образи – те, що зупиняє біля її робіт навіть не зовсім чутливих серцем. І причина не у визнанні – членкиня Національної спілки художників України Ганна Друль є лауреатом обласної премії ім. Зиновія Флінти, володаркою гран-прі Всеукраїнського симпозіуму монументальної кераміки в Опішні та першої премії Всеукраїнського симпозіуму художньої кераміки у Слов'янську. Зрештою, людиною, яку в мистецькому середовищі добре знають. Нюанс в іншому – наділена від дитинства природною здатністю спостерігати та вмінням бачити, художниця дає посил – вона справді розуміє чимало з того, що залишається за кадром.

Сьогодні важко відповісти, кому саме належить фраза про те, що мільйони людей бачили, як падають яблука, але тільки Ньютон запитав чому. Та й не в цьому суть. Суть в іншому – Ганні Друль, як свого часу Ньютону, мало тільки побачити – їй важливо зрозуміти, чому так стається.

"Є відносини людини до людини: до ворогів і друзів, матері чи батька до дитини, між коханими; людини до Бога; відносини людини до середовища, людини до простору і часу; до ситуації і обставин, до безвиході; до себе і до вічності, – акцентує художниця в анотації до виставки. – Ці стосунки набирають певного характеру форми, лінії, напрямку, пропорцій та кольору – вони мають свою архітектуру. Форми, які доповнюють одна одну. Ритми, які перегукуються. Лінії, які повторююся, створюючи відповідний орнамент. Співвідношення мас, пропорцій, значення відстані і простору між об'ємами. Домінування одного і списання іншого. З'єднання і відокремлення. Вибір пластики. І, нарешті, колір, який добирається, щоб не затерти, а проявити природу цієї архітектури відносин. Проявити цей дуже складний світ".

А в розмові з журналістом Еспресо.Захід Ганна Друль підсумувала: "Осягати  цей дуже складний світ і себе в ньому насправді дуже важливо. Ми навіть не усвідомлюємо, наскільки. Я теж не надто усвідомлювала, поки не прийшов вимушений карантин і ми цілою країною не засіли в хаті. І ось у час, коли ніхто не шарпав, я раптом відкрила для себе, що мені зі собою не нудно, що надважливо (і не тільки для мене), хто поруч, і що вмію себе приймати. Мені здається, якщо ми навчимося себе приймати, багато що в цьому світі зміниться на краще".

Ярина КОВАЛЬ

Фото Ярини Коваль