Чи загрожує Львову земельна афера з боку Сокільник про яку Садовий б'є на сполох

"Еспресо Захід" ознайомилось із Генпланом Сокільників майбутнього та поспілкувалось зі сторонами конфлікту, аби зрозуміти, чи чекає Львів колапс, та що насправді криється за заявами про найбільшу аферу десятиліття. 

Село Сокільники стануть містом? Садовий оголосив про найбільшу земельну аферу 

На початку цього місяця, а саме 3 квітня, заступник міського голови Львова з містобудування Любомир Зубач у своїй публікації на Facebook, заявив, що село Сокільники, яке є центром відповідної громади, планує розширюватись у своїх межах, де провести масштабну забудову, яка призведе до збільшення свого населення з 8 до 50 тис. за запланованих 20 років.

Як зазначив чиновник, якщо Львівська районна рада погодить відповідне рішення, то це може призвести до повного колапсу на в’їзді у Львів і "те, що ви називаєте ранковими корками на Кульпарківській, здасться всім просто квіточками".

Причиною цього він назвав 5 нових житлових кварталів багатоквартирної забудови, площею на 136,258 га.

"Друзі, і це вже буде не село, а цілий райцентр на межі Львова, інфраструктурні проблеми якого ляжуть на плечі Львова", – йдеться у повідомленні Любомира Зубача.

Незабаром, на пленарному засіданні Львівської міськради 8 квітня, заступник мера повторно звернувся із заявою про можливий колапс.

"Буде надзвичайно складно вибудовувати комфортне життя для мешканців. Ці рішення мають ряд конкретних порушень. Це питання треба винести на рівень Генеральної прокуратури, бо ми вбачаємо тут маніпуляцію та неприємні речі", – додав після цього міський голова.

Також Андрій Садовий доручив Любомиру Зубачу підготувати протокольне доручення, за яким би провели спеціальне засідання Львівської міськради, куди б запросили усі зацікавлені сторони, зокрема Сокільницьку сільраду, будівельні компанії, обласну та районні ради й Львівську ОВА. 

Окрім того, міська рада ініціювала звернення до правоохоронців, Генеральної прокуратури, обласної адміністрації, Верховної та районної рад й Кабінету міністрів. 

Сесійна зала ЛМР, Фото: Львівська міська рада

Читайте також: "Ставлять Львів на межу виживання": Садовий закликав зупинити приєднання землі до Сокільників та звернутись з цим до генпрокурора

Згодом мер поділився цією інформацією вже на своєму ресурсі у Facebook, вказавши на найбільшу земельну аферу за останні десятиліття. 

"Ділки з Державного геокадастру та Сокільницької сільської ради роздерибанили 158 гектарів землі на межі Львова та Сокільників. Вартість цієї оборудки – понад 4 мільярди гривень збитків державі та громаді", – йдеться у зверненні міського голови. 

Також він заявив, що жодних шкіл, дитсадків, лікарень чи соціальних об’єктів у справжніх планах забудови немає та вчергове нагадав, що "весь тягар інфраструктури ляже на нашу громаду". 

Ознайомитись детальніше із реакцією коментаторів на публікацію із позицією міського голови Львова можна у матеріалі за посиланням. 

Детальніше у "справжні плани забудови", а точніше у оновлений Генеральний план села Сокільники, ми зануримось згодом, а зараз перейдемо до позиції селищної ради та їхньої відповіді на заклики залишити цю територію "зеленою зоною сільськогосподарського призначення або парком". 

Несвіжі плани на розширення та можливі інтереси Львівської громади на землю у Сокільниках 

Сільський голова Сокільників Тарас Сулимко не забарився з відповіддю на заяви львівських посадовців. Він вказав, що зміни до Генплану Сокільників, за якими село планують забудовувати, розробляли за усіма вимогами, а обговорення було повністю відкритим. 

Окрім того, Сулимко підкреслив, що проєкт отримав одноголосне схвалення архітектурно-містобудівної ради при Львівській ОВА, а "тридцяти незалежних експертів, які, мабуть, не помітили "порушень" і "шоку", про які пише заступник міського голови Львова та його очільник", – йдеться у повідомленні.  

Також голова спростував інформацію про участь громади у приватизації чи перепродажу земель поблизу Львівського аеропорту, які увійшли до складу Сокільників у 2020 році після ліквідації Пустомитівського району.

Однак зазначимо, що деталізовувати свою позицію у коментарі "Еспресо Захід" Тарас Сулимко відмовився, пояснюючи це веденням переговорів із владою Львова та усіма учасниками конфлікту.

Як розповів у коментарі для "Еспресо Захід" депутат районної ради та член її постійної комісії з питань будівництва, архітектури, ЖКГ, транспорту Ростислав Пшемінський, ще півтора року тому йому було відомо про плани забудовників. 

"Ми робили таку класну ефективну робочу зустріч між цими девелоперами, старостою з села Скнилів і, відповідно, з представниками влади від Сокільників", – зазначив депутат. 

Він пояснив, що також, паралельно з тим, забудовники вирішили освоювати землі й іншого села - Скнилова. І обидва випадки об’єднувала спільна проблема – каналізування зони. 

"На певному етапі там відбувається хаотична забудова. Ті території, які люди скупили собі – це були занедбані дачні кооперативи та землі сільськогосподарського призначення. Тобто немає продуманих інженерних мереж, забудова не узгоджена, кожен вирішує всі питання по своєму", – додав депутат райради. 

До проблемності ділянок ми повернемось згодом. Наразі ж згадаємо іншу важливу деталь – як Тарас Сулимко, так і Ростислав Пшемінський пригадали про плани Львова на ці ділянки. Селищний голова наголосив, що на ці землі свої інтереси проявляв і Львів, адже у Генплані обласного центру було передбачене будівництво великого житлового масиву в цьому районі. 

Чи витримають комунікації та дороги навантаження нового району: позиції сторін

Як вказав у коментарі для "Еспресо Захід" Любомир Зубач, одна з основних проблем, які можуть виникнути внаслідок розширення та розбудови Сокільників – це неспроможність комунікацій витримати тиск ще 5 нових житлових кварталів багатоквартирної забудови.

"Якщо ми говоримо про 50 тис. нових мешканців, то очевидно для того потрібне централізоване водопостачання та водовідведення. Я ж не думаю, що в планах є робити якусь локальну каналізацію, чи очисні споруди. Тому що, як показує практика, це не працює", – пояснив чиновник. 

Зубач підкреслив, що технічної можливості підключення до, наприклад, мереж комунального "Львівводоканалу" просто немає. Ба більше, реалізація дотичних до цього проєктів вимагатиме сотні мільйонів гривень. 

"Це є не просто мільйонні вкладення, це є десятки, а то і сотні мільйонів гривень для того, щоби оновити і очисні споруди, і провести модернізацію мереж. Питання технічної спроможності тут є багатоступеневе. Наприклад, тут ми можемо говорити і про очисні споруди, які ці стоки приймають, але ми можемо говорити й про мережі, які потребують ремонту. А чим більше на них навантаження, тим більше вони проривають. Вийде, що Сокільники забудовуються, проблеми з інженерними мережами будуть проблемою міста Львова" – вказав заступник міського голови.

Водночас як каже Ростислав Пшемінський, забудовники запланували каналізування обох селищних пунктів, як Сокільників, так і Скнилова. Надалі ж там створять і водоочисні споруди.

Ми ж додамо, що за оновленим Генпланом Сокільників передбачається будівництво каналізаційної мережі від всіх житлових будівель, обладнаних внутрішньою каналізацією, громадських будинків та виробничих приміщень. 

Окрім того, вказано і про складність рельєфу для підключення мережі каналізації до міських мереж м. Львова, а відтак передбачають будівництво каналізаційних насосних станцій.

Однак йдеться і про те, що південніше села, нижче до течії потоку, розташовані водозабірні споруди «Малечковичі – Львів» м. Львова і не буде можливості організувати сільські каналізаційні очисні споруди, а відтак каналізування села передбачається в систему каналізації м. Львова. 

Не менш важливою є і те, що за Генпланом в межах формування промислової зони вул. Трускавецької та Стрийської, передбачається будівництво централізованої закритої дощової каналізації. Очищення цього стоку відбуватиметься на очисних спорудах міста Львова. 

Що ж до електроенергії, то для електрифікації села планують будівництво підстанції "Сокільники", яку заживлятимуть двома повітряними лініями на 110 кВ "Яворів-Солонка" та "Південна-Щирець". Також в майбутньому передбачають можливість підсилити вказану підстанцію. 

"Всі люди поїдуть до Львова на роботу, у школи і садки": а що з інфраструктурою майбутньої забудови

Ще однією суттєвою проблемою, за свідченнями Любомира Зубача, стане інфраструктурна проблема, відсутність якої створить надмірний тиск на Львівську громаду. 

"Ну, насправді не треба бути великим експертом, щоб зрозуміти, що коли на околиці Львова сусіднє село, яке завжди було селом, хоче своїм генеральним планом збільшити населення з 8 тис. до 50 — це фактично є глобальна трансформація. Це вже навіть не село, а повноцінне місто, яке має бути забезпечене відповідною інфраструктурою. Людям треба дати роботу, забезпечити освітніми, медичними, соціальними й всіма іншими послугами. Чи така інфраструктура є і планується? Чи є відповідь на це? Я думаю, питання риторичне", – зазначив Зубач. 

Насправді згідно з Генеральним планом, виконання якого розраховане на 5 років, відповідь на ці питання є, як є і план на облаштування інфраструктури. 

І розпочнемо з освіти. Відтак у проєктованих дошкільних закладах планують розмістити 2350 дітей, а у вже наявних – ще 219 дітей. Для цього зводитимуть 11 садочків, а ще одну школу реконструюють під такий.

Водночас загальна ж проєктована місткість закладів загальної середньої освіти в селі становить 4424 учнів: 3972 учнів у майбутніх будівлях та 452 – в чинному ліцеї. Відтак для забезпечення таких показників планують звести 3 нові школи та завершити ремонт старої.

Однак самі ж автори Генерального плану підкреслюють, що цього буде недостатньо, а тому у ньому вказано, що 148 дітей "можуть відвідувати школи міста Львова, зважаючи на його близькість".

Натомість систему охорони здоров’я розвивати не будуть – йдеться лише про незначну кількість аптек. 

Також, коротко підсумовуючи усі інші види інфраструктури, у Сокільниках майбутнього планують створити лише велокрос з трибунами, відпочинкову зону з альтанками та біотуалетами, об’єкти торгівлі, культури, спорту та дозвілля. Також згадали будівництво двох пожежних депо першого та другого типу й розширення існуючого кладовища в центральній частині села.

Всі дороги ведуть до Львова

Практично найгучнішою проблемою, на якій наголошувала львівська міська влада – величезний потік машин, який буде стрімко рухатися до Львова, утворюючи корки на і так закоркованій Стрийській. 

вул. Стрийська, Фото: Варіанти

Власне, про це ж розповів і заступник міського голови з містобудування у коментарі:

"Звичайно, що в першу чергу для Львова проблема полягає в тому, аби на одному з магістральних в'їздів у місто не було транспортного колапсу. А якщо все піде так, як запланували собі з цим Генеральним планом, то цей транспортний колапс буде". 

То що ж вказують у Генплані? Проєктним рішенням передбачалося створення магістральної вулиці, яка б з’єднала дві інші у Львові – Княгині Ольги та Стрийську. Також підкреслюють, що такий транспортний зв’язок має розв'язати проблему сполучення кварталу багатоквартирної житлової забудови, який формується у північно-східній частині села. 

Окрім того, у місті планують прокласти кілька нових доріг та розв’язок.  

За згаданим документом, розрахункова кількість автівок у селі у майбутньому становитиме 24 тис. 950, які мешканці зберігатимуть на присадибних ділянках й на паркмайданчиках багатоповерхової забудови. 

Усі ж, хто не мають авто, або не хотітимуть ним користуватися, прямуватимуть до львівських вокзалів, адже своїх у Генплані села не передбачено. Львів також забезпечуватиме Сокільники громадським транспортом, зокрема через автобусні маршрути та трамвай №5. 

То як Львів і Сокільники пропонують вирішувати "зіткнення" сусідів 

Враховуючи, що від виконання Генплану залежить, чи таки трапиться у Львові колапс, Любомир Зубач зазначив, що рішенням проблеми може бути співпраця між містом та селом. 

"Вважаю, що співпраця між Львовом і Сокільниками вона не просто можлива, вона є дуже потрібна. Тому що історично ми є сусідами і ми маємо спільно працювати і спільно вирішувати проблеми. Але робити це спільно, а не робити кроки не проговорюючи їх із своїм сусіда створюють проблеми", – пояснив чиновник, підкреслюючи, що варіантів співпраці є багато. 

Водночас із цим, ми запитали у заступника міського голови з містобудування, чи не видається така, за його ж словами, хаотична та непродумана забудова схожою до району Під Голоском. Останній вже доволі давно називають "Львівським Шанхаєм". 

Окрім пояснень, що район давно розвивається та модернізується, посадовець вказав, що різниця між цими ситуаціями полягає у тому, що львівський випадок – це місто, де територія за своєю природою урбанізована, а Сокільники – це село.

"На жаль, в тому проєкті, про який ми говоримо, там все зовсім інакше. Там ніхто не думає про соціальну і транспортну інфраструктуру. Там йдеться виключно про заробіток забудовників, причому не львівських", – вказав Любомир Зубач. 

Також вчергове нагадаємо, що очільник Сокільницької селищної ради відмовився надавати коментар щодо ситуації відмовився, однак у своїй публікації наголосив, що відкритий до діалогу, а Андрія Садового закликав на каву. 

Ми ж зазначмо, що розширення меж села Сокільників, що необхідно для нових ЖК, можливе лише за погодження цього Львівської районної ради. 

Як розповів "Еспресо Захід" голова ЛРР Андрій Сулим, у жодної з депутатських комісій, які зобов’язані погодити проєкт рішення перед голосуванням, не виникло зауважень до нього. 

Додамо, що перше голосування не відбулось через перерву у засіданні районної ради. Проте дата його продовження, а відтак і наступної спроби затвердити розширення села – невідома. Голова райради зазначив, що наразі і вони не знають, коли воно відбудеться, однак йдеться точно про період після Великодніх свят. 

Читайте також: Будуй, скільки хочеш: у Сокільницькій громаді під Львовом відсутня ставка податку на нерухомість для власників житла