Агродрони для батату. Як боєць воює з окупантами та розвиває власне фермерство

Днями натрапила на повідомлення Українського ветеранського фонду, який проводив конкурс грантів для підтримки учасників бойових дій. Одним з переможців "ВАРТО" став військовий з Львівщини Іван Павліш, він отримав допомогу на придбання агродрона для свого фермерського господарства. Захотілося розповісти непересічну історію бійця, який боровся з окупантами у 2015-му, й зараз знову захищає країну від ворога, а разом з тим успішно розвиває власну справу.

Всі учасники бойових дій мають першочергове пільгове право на приватизацію земельних ділянок. У мене з’явилася можливість отримати 2 га землі та розвивати власну справу. Я порадився зі своїм товаришем, він ширше займається фермерством, має свій земельний банк і багато техніки. Перша моя ідея була посадити горіховий сад, тоді це було популярно

Спілкуємося з Іваном телефоном. Зараз він служить в одній з бригад армійської авіації. Ще до початку війни на Донбасі тоді юний хлопець зі села Луки Самбірського району здобув фах юриста і працював помічником судді. У 2015-му його мобілізували. У зоні проведення антитерористичної операції Іван прослужив 14 місяців. Повернувся додому, відновив роботу в суді, а паралельно вирішив розвивати власне фермерське господарство.

"Всі учасники бойових дій мають першочергове пільгове право на приватизацію земельних ділянок. У мене з’явилася можливість отримати 2 га землі та розвивати власну справу. Я порадився зі своїм товаришем, він ширше займається фермерством, має свій земельний банк і багато техніки. Перша моя ідея була посадити горіховий сад, тоді це було популярно.

Підійшов до того практично, збирав інформацію і паралельно розпочав процедуру приватизації ділянки. Це забрало доволі багато часу, тому що довелося судитися з місцевою владою. І от, в ході судових спорів мені підвернулася можливість взяти в оренду ще додаткових 20 га землі. Це вже був трохи більший земельний банк, відтоді я почав ширше займатися фермерством", — розповідає Іван.

Іван, який буквально напередодні дізнався про можливість вирощування батату в Україні, запропонував свої послуги. Фермер-початківець вирішив засадити невелику ділянку. Перший урожай вийшов немалим — близько 300 кг батату. Вже через два дні все було продано

У 2018 році він вирішив диверсифікувати свою діяльність та посадити батат — так звану солодку картоплю. Пригадує, як зустрівся з менеджерами однієї львівської мережі ресторанів, які шукали фермерів, що можуть запропонувати саме цей вид овочів. Тоді Іван, який буквально напередодні дізнався про можливість вирощування батату в Україні, запропонував свої послуги. Фермер-початківець вирішив засадити невелику ділянку. Перший урожай вийшов немалим — близько 300 кг батату. Вже через два дні все було продано, а люди ще продовжували писати, чи немає у наявності батату. Іван каже, наступного разу засадив більшу площу, солодка картопля мала неймовірний попит у людей. Перспективну справу вирішив розвивати.

Після початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну ветеран бойових дій служить в одній з бригад армійської авіації. Саме тут ближче познайомився з авіацією загалом. Іван жартує, кажучи, що є пілотом безпілотної авіації, який служить в армійській авіації

"На цей рік у мене були грандіозні плани вийти на промисловий рівень вирощування батату, хотів зробити стаціонарний полив ділянок, розробляв брендинг, назву для торгової марки, думав над пакуванням та логістикою. Паралельно збільшував земельний банк. Долучив до фермерської справи інших учасників бойових дій з нашого регіону, маючи юридичний бекграунд, допоміг їм з приватизацією земельних ділянок, частину з них вони передали мені в оренду. Зараз маю в обробітку близько 40 га. Але прийшла війна, 25 лютого я вирішив знову мобілізуватися, тому все довелося призупинити", — розповідає військовий.

У 2015-му Іван Павліш проходив службу у 53-й окремій механізованій бригаді ім. Князя Володимира Мономаха. Після початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну ветеран бойових дій служить в одній з бригад армійської авіації. Саме тут ближче познайомився з авіацією загалом. Іван жартує, кажучи, що є пілотом безпілотної авіації, який служить в армійській авіації. До того, за словами бійця, використання БпЛА у таких масштабах, як їх застосовують українські війська, ще жодного разу у світі не практикували.

На одному з курсів, де навчають керувати бойовими дронами, Іван познайомився з чоловіком, позивний “Карлсон”, який сам складає безпілотники, і просто живе справою. Почувши, що Іван займається фермерством, чоловік розповів йому багато цікавого про використання агродронів.

"Ми поговорили, я почерпнув багато цікавої інформації й просто поїхав з цим додому. Розумів, що купити агродрон, який коштує 20 тисяч євро, для своїх 40 га мені не вигідно, інакше доведеться пів життя працювати, щоб якось відбити ці гроші. Брати в кредит, тим більше у час війни, теж не дуже хороша ідея.

Одного дня я випадково натрапив на інформацію, що Український ветеранський фонд проводить конкурс грантів для ветеранів. Після першої мобілізації я почав цікавитися проєктним менеджментом. Як на мене, для України це дуже класна річ, нам потрібні основи менеджменту, а в армії — в першу чергу. Загалом я зрозумів, що написати грантову заявку буде не складно, але треба було придумати цікаву ідею", - розповідає Іван.

Купити агродрон, який коштує 20 тисяч євро, для своїх 40 га мені не вигідно, інакше доведеться пів життя працювати, щоб якось відбити ці гроші. Брати в кредит, тим більше у час війни, теж не дуже хороша ідея

Він закінчив курс від проєкту "Україна — Норвегія" та отримав диплом Норвезького університету розвитку. Згодом пройшов навчання у Львівській політехніці з управління бізнес-проєктами. Також закінчив спеціальну програму для ветеранів бойових дій у Київській школі економіки. Така база дуже допомагає у роботі з грантовими проєктами, зауважує Іван, тож проблем з правильністю написання проєкту, складанням кошторису, бізнес-плану і т.д. виникнути не мало.

А щодо ідеї Івану пригадалася розмова з “Карлсоном” про агродрони. Чоловік вивчив комерційні пропозиції, і зрозумів, що з допомогою гранту може отримати основу для запуску проєкту, те, що власними силами не так легко зробити.

"Мало купити сам агродрон, він також потребує потужного генератора, який буде заряджати батареї. Грантову заявку писав у вільний від служби час, загалом це зайняло близько двох тижнів. На конкурс було подано близько 70 заявок з різних регіонів країни, фонд профінансує 30 з них. За рейтингом мій проєкт був на третьому місці.

Я також взяв на себе відповідальність співфінансування у розмірі 300 тисяч грн для навчання операторів, закупівлі засобів захисту, страхування дрона, розробка лендінгу сайту та ін. Як правило, можливість співфінансування завжди підсилює заявку, донор бачить, що ви готові також вкластися та продовжувати розвивати проєкт. За умовами заявки, я зобов’язався взяти на роботу двох ветеранів, які мають досвід роботи з безпілотниками. Звісно, агродрон — це не те ж, що і бойовий дрон, та думаю, людям буде нескладно. Це також хороший спосіб повернутися з війни та почати працювати у цивільному житті", — пояснює Іван Павліш.

Він дуже хоче, щоб проєкт успішно запрацював, і люди мали достойну оплату. Також військовий-фермер буде віддавати 5% свого прибутку фонду, який фінансує школу, де навчають на пілотів дронів, і де Іван познайомився з "Карлсоном".

Каже, цьогорічний урожай, з допомогою друзів, вдалося зібрати, і зараз він на елеваторі чекає кращої ціни для продажу. Як буде розвивати власне господарство далі, поки спрогнозувати важко, невідомо, якою буде країна після війни. Та ствердно запевняє, що не збирається відмовлятися від фермерства. Для запуску проєкту в принципі все організовано. Крім того, Іван Павліш виграв ще один грант безпосередньо на розвиток батату, і вже частково підготувався до сезону.

"Якщо вдалося б реалізувати все, що я запланував, і збереглися ціни на ринку агропослуг в Україні, що були раніше, то не виключаю того, що міг би придбати до кінця наступного сезону ще один дрон. Звичайно, не повністю за власні кошти, можливо, я б зміг прокредитуватися чи знайти ще інше додаткове фінансування", — говорить Іван про плани у перспективі.

Якщо вдалося б реалізувати все, що я запланував, і збереглися ціни на ринку агропослуг в Україні, що були раніше, то не виключаю того, що міг би придбати до кінця наступного сезону ще один дрон. Звичайно, не повністю за власні кошти, можливо, я б зміг прокредитуватися чи знайти ще інше додаткове фінансування

Військовий мріє про повернення до нормального життя. Коли у лютому пішов захищати країну, його сину було лише два місяці. І все ж, як ветеран бойових дій, Іван знову встав до лав ЗСУ, бо розумів, що країна у небезпеці. Зараз він воює дронами на полі бою, а після перемоги подібні "літачки" працюватимуть у його фермерському господарстві.