7 мотиваційних історій про диво батьківства з Унева

А ви чекали б на дитину 19 років? Бо одні з героїв цієї книги - так. Як і інші чоловіки і жінки, які наважилися розповісти свою історію очікування чуда після молитви в Уневі. Не всі з них написали свої імена і прізвища, але всі розповіли свою чесну історію, щоб допомогти іншим безплідним парам знайти надію. Про це повідомляє "Еспресо.Захід".

До нової книги "Прийди до Унева" настоятеля Святоуспенської Унівської лаври Макарія (Дутки), яка дуже скоро побачить світ у видавництві "Свічадо", увійшли історії зцілення жінок, які не могли мати дітей по 10 і навіть 19 років. Це - продовження попередньої книги і нові історії, які в монастирі збирали з допомогою соцмереж.

Фото: фейсбук-сторінка ієрм. Макарія (Дутки)

Ієромонах Макарій (Дутка) почав збирати історії зцілення з легкої руки тодішнього ігумена Унівської лаври владики Венедикта.

"Так сталося, що в монастирі я читаю молитви на зцілення. То владика Венедикт підказавав мені збирати історії від людей, які одужали після молитви. Перша книга з історіями вийшла у "Свічаді" у 2018 році. "Прийди до Унева" - це були свідчення людей, які молилися перед нашою іконою і отримали зцілення від різних хвороб", - каже о. Макарій.

Нові історії стануть доповненням до попередніх. Вони - ще дивовижніші.

"Недавно дізнався, що одного хлопчика Макарієм назвали на мою честь. Я вже кумир тепер! Вже свій фан-клуб маю! А якщо серйозно, то моя участь у диві дуже маленька, взагалі я тут ні при чому. Часом буває, що я дуже неуважний буваю, у мене на голові багато всяких господарських клопотів - то дахи, то бруківка. А тут люди приїхали, просять допомоги… То мушу бігти до них на молитву. І молюся якось так без співпереживання, не так, як би хотів від себе, а за короткий час дізнаюся, що у цих людей уже є дитинка. Направду, Бог дивний у ділах Своїх", - роздумує настоятель.

І ще він просить сказати усім, що це не вихваляння, а історії про довіру до Бога, яка не може залишитися без нагороди.

Фото: видавництво "Свічадо"

Історія 1. "Синочок народився слабкий, але я не полишала молитви"

Моя перша вагітність завершилася викиднем. Удруге я завагітніла аж через 3 роки, але вагітність виявилася позаматкова, довелося видалили одну трубу... Наступна вагітність знову через роки. Сильна кровотеча на початку, наступні 7 місяців — перебування в лікарні і крапельниці... Мій синочок народився передчасно, важив 1 кг 350 г та був дуже слабкий. Два місяці він перебував у лікарні, але я не полишала молитви і ще на початку вагітності приїжджала в Унівську лавру. Там біля чудотворної ікони Богородиці я щиро молилася і вірила, що все буде добре.

Було дуже важко, дитинка була неспокійна, постійно рвала, але Бог мене підтримував та давав сил. Це велика щоденна праця і любов.

Зараз моєму синочкові 10 років, він у п'ятому класі. Ми з ним завжди, як мали змогу, приїжджали до Унівського монастиря.

Дев'ять років ми чекали на Божу ласку, і Бог почув нас! Дякую Богові за все.

Любов

Історія 2. "Спочатку шлюб, а потім дитина"

Ми належали до тих пар, які спочатку хотіли зачати дитину, а після зачаття взяти шлюб. Ми розуміли і знали, що це неправильно і суперечить церковним канонам.

Щоразу, приїжджаючи до Унева, я випрошувала в молитвах до Бога довгоочікуваної дитинки. Але марно. Брав гнів, сором, адже у всіх вже є діти, у декого — двоє, в моїх ровесників донечка у школу вже йде. Але руки не опустилися, і після однієї сповіді я вирішила, що ми з чоловіком візьмемо шлюб. Через три місяці після вінчання ми дізналися, що Унівська Богородиця випросила нам в Бога ласку батьківства!

Тепер, приїжджаючи до святої обителі в Уневі, я дякую за мою донечку й випрошую їй щасливої долі у Бога. І для всіх пар моя порада: зачаття дитини має відбуватися в сім'ї, яка склала шлюбні обітниці в храмі.

Оксана

Історія 3. "Зцілилася і вишила ікону"

Отці з Унівської Лаври не раз мені допомагали. І під час сповіді давали мудрі поради, і молилися за моє здоров'я (я хворіла на псоріаз). А також я не могла завагітніти, тому стала приїжджати до Унева на молитви до о. Макарія.

Невдовзі я завагітніла. На честь Унівської Богородиці, яка випросила у Бога мені ласку материнства, я вишила ікону. Щиро вдячна о. Йосафату, о. Олександру за молитви за оздоровлення моїх внутрішніх недуг... Господь зцілив мене!

Олеся, м. Бурштин

Історія 4. "Мою донечку благословив Блаженніший"

Чекали на народження дитини 3 роки. Під час серпневої прощі зі Львова до Унева 2015 року я просила Пресвяту Богородицю про народження немовляти. В грудні 2016 року в нас народилася довгоочікувана прекрасна донечка! В серпні 2017 року на храмовий празник Успення Пресвятої Богородиці ми відвідали Унівську Лавру, дякуючи Богові за цей дар. Цього дня після архиєрейської Літургії, несподівано для нас, Блаженніший Святослав підійшов до нас і поблагословив нашу донечку.

Надія, м. Львів

Історія 5. "Віру, Надію і Любов вже маємо, тепер - ще й Софію"

Довгих  9 років ми надіялися і чекали. Дуже нелегко в наш час жити з думкою про те, що з тобою щось не так, чи ти не такий, як усі, чи ти просто недостойний ласки батьківства. Попри можливості сучасної медицини, різноманітні дороговартісні обстеження, діагнозу безплідність ні мені, ні чоловікові не встановили. Отож ми вирішили молитися і уповати на Бога всією сім’єю (разом із батьками).

Ми відвідували паломницькі центри і монастирі в Україні. Приїздили зокрема і до Святоуспенської унівської лаври, де отець разом із нами з великою вірою у серці припадав у молитві біля чудотворної ікони Божої Матері. Також отець давав настанови, щоб ми не втрачали віри, надії, любові у наших серцях. Постановляючи собі бути кращими та міцнішими у вірі, знаючи, що вже не самі у своїх проханнях до Бога, ми терпляче чекали. І дочекалися Божого дару — дівчинки-розумниці, яку назвали Софія (бо в нашій родині вже є Віра, Надія і Любов).

Володимир і Ганна

Історія 6. "Ніколи не думала, що так можу відчувати присутність Богородиці"

Ми одружилися 2007 року. Молоді, амбіційні, закохані... Спочатку навіть не задумувалися над майбутнім батьківством... Через два-три роки застановилися, а чому в нас ще немає діток?.. Лікарі казали, що ніби все добре з нами, може, варто зміцнювати імунітет, пролікувати вірус... За ті роки назбирали з чоловіком дві папки паперів з результатами аналізів і висновками лікарів і витратили цілу купу грошей.

Тимчасом ми їздили на молитви перед чудотворними іконами і у відпустові місця, до Унева часто приїжджали. Молилися щиро, всім серцем. Але чуда не було. Завжди з болем чули новини про те, що мати народила і викинула своє немовля (чомусь багато тоді таких новин по телевізору чули), або довідувалися, що хтось уже вкотре зробив аборт. І ти думаєш, чому таке несправедливе життя, чому ті, які вже мають діток, роблять аборти і знову народжують, чи народжують і позбуваються дітей... А ти, що ніколи не робила аборту й дуже хочеш мати діток, повноцінну сім'ю, тобі Бог не дає... І ти вкотре ночами в подушку не те що плачеш, а просто ридаєш... Отець Ярослав з Хоросна, коли ми одружилися, подарував нам іконку Унівської Богородиці. Ми її розмістили на стіні в спальні й кожного вечора з чоловіком молилися. Чесно, ми вже були готові на штучне запліднення, бо охопив розпач.

Ще ходили до отця Ярослава, в нього вдома в каплиці теж є стара іконка Богородиці, теж і ми молились, і отець. Не раз я просто молилася в нашій спальні перед іконою Унівської Богородиці зі сльозами, і це було так щиро, що я ніколи не думала, що так можу, ніби тоді відчувала присутність Богородиці й щиро з нею розмовляла.

І ось одного дня я відчуваю, що щось не те... Перед самим Різдвом я вже точно знаю, що Бог змилосердився над нашою сім’єю і подарував нам доцю Інеску. Вона народилась 1 вересня 2015 року. А 8 лютого 2018 народився синочок Назарчик!

Оксана Білецька

Історія 7. "Надія безнадійних"

Наталя і Богдан побралися у вересні 2000 року. Молода пара дуже хотіла діточок, але завагітніти не вдавалося. Тим часом рідні й знайомі атакували незручними запитаннями: "а що сталося", "а чому?", "а як так"? А ще процес уживання молодої сім’ї ускладнювали відсутність власного житла і проблеми на роботі Богдана. Так, у родині стали частими часті сварки й скандали.

Авторитета лікарка сказала Наталці, що вона ніколи не зможе народити дітей, ні в Україні, ні за кордоном. Наталка молилася до св. Катерини і св. Варвари — покровительок жінок, а Богдан — до св. Юди-Тадея і також до блаж. Йосафати. Проте з часом віра ослабла, і щоразу частіше приходили думки про усиновлення.

На третьому році шлюбу пара за порадою близьких родичів поїхала на літню богословську школу до Святоуспенської Унівської Лаври. Молитви перед чудотворною іконою Унівської Богородиці, спостереження за тихим, смиренним монашим життям, мандрівки на Чернечу гору, глибоке усвідомлення природи Київської Церкви здійснили визначальний вплив на все подальше життя подружжя.

Після цього наприкінці літа Наталка знаходить нову значно кращу роботу…Наступної весни Богдан дізнається, що створена у чернівецькому Успенському катедральному соборі молитовна група декілька місяців молиться перед чудотворною іконою Пресвятої Богородиці "Надія безнадійних" за народження дітей. Богдан приєднується до групи та вносить до молитовних списків декількох бездітних одружених жінок із Наталчиної роботи, і у всіх них пізніше народилися діти!

А через декілька днів після вирішення давньої складної проблеми на роботі у Богдана стає відомо про вагітність Наталки!

Звичайно, що після цього влітку пара знову поїхала на літню богословську школу до Святоуспенської Унівської Лаври. Там протягом декількох днів Наталці постійно безпричинно хотілося плакати. Отці сказали, що, мабуть, її душа за кимось дуже жаліє. Після цього з’явилися сильні болі в животі, які минули після тривалих молитов отців, зокрема, отця Макарія.

На черговому огляді в лікарки з'ясувалося, що Наталка завагітніла двійнею, але через декілька тижнів одне дитинча завмерло. Ситуація була загрозливою і для другої дитинки, і для молодої матері. Проте сталося чудо: тіло, яке завмерло, не почало розкладатися, а кальцинувалося, що дало можливість вижити другій дитинці.

Стежте за найважливішими новинами Львова, регіону, України та світу разом з "Еспресо.Захід"! Підписуйтесь на наш Telegram-канал.