Коли у житті Леся Курбаса з’явився Львів? Ми знаємо, що народився майбутній митець 25 лютого 1887 р. у місті Самбір, що на Львівщині, у сім`ї галицьких акторів Ванди та Степана. Дитинство хлопець провів у селі Старий Скалат нині Підволочиського району Тернопільської області. Згодом, після закінчення Тернопільської гімназії, Лесь Курбас вступив до Віденського університету на філософський факультет, де навчався півтора семестра, з 1907 р. по 1908 р. Після цього він повертається до рідної Галичини – майбутній режисер стає студентом Львівського університету. Відтепер долі міста і митця пов`язані, передає "Еспресо.Захід".
Пропоную розглядати таку взаємодію з точки зору того, чи місто впливає на людину, чи людина на місто? Доля Курбаса – доля сильної особистості, а тому досліджувати взаємовплив буде особливо цікаво та актуально. Із чого варто розпочати?
Тут варто сказати, що саме жага до навчання привела Леся Курбаса до Львова. Вступив він на філософський факультет Львівського університету. Тут він навчався з 1908 до 1910 рр. У цей же час ми можемо говорити про початок театральної діяльності Леся Курбаса: молодий митець стає актором аматорського гуртка "Сокіл".
З 1912 р. Лесь Курбас – вже режисер Гуцульського театру Гната Хоткевича, а через півроку – актор театру "Руська бесіда" ("театру Стадника") у Львові. Цікаво, що саме у цьому театрі свого часу грали батьки митця. За короткий час він зіграв чимало ролей, які одразу привернули увагу і глядачів, і критиків: Гриць ("Ой, не ходи, Грицю…" М. Старицького), Михайло Гурман ("Украдене щастя" І. Франка), Секретар ("Марія Магдалина" Ф. Геббеля), Іван ("Осіння буря" І. Войновича), Астров ("Дядя Ваня" А. Чехова), Васька Пепел ("На дні" Максима Горького), Корній ("Чорна Пантера і Білий Ведмідь" В. Винниченка), Гетьман Дорошенко ("Сонце Руїни" В. Пачовського).
Так, рецензент львівської газети "Діло" Іван Левицький після перегляду "Сонця Руїни" у Львові наприкінці березня 1913 р. відзначав, що Лесь Курбас "актор талановитий, інтелігентний і думаючий. Його інтерпретація Дорошенка була хвилями дуже переконуюча. Багато шляхетних жестів, пара гарних акцентів – все склалося на артистичну креацію, хоча, може, не у всім скінчену, повну".
Широкого визнання набула гра Леся Курбаса у "Сонці Руїни" постановки режисера Степана Чарнецького. Рецензент чернівецької німецькомовної газети "Czernowitzer Allgemeine Zeitung" Фердинанд Матрас писав: "Цей ще молодий митець, який, як ми чули, лише недавно вступив на сцену після закінчення університету і драматичної школи у Віденській консерваторії, вже сьогодні є виконавцем, якому може позаздрити український театр. Його гнучка висока і струнка постать, його красива голова із шляхетним профілем і його дзвінкий трагічний і пронизливий голос – із привабливим тембром – це риси, які відкривають перед ним майбутнє справжнього актора".
Читайте також: На Львівщині стартував проєкт із популяризації Леся Курбаса
У цей же час ми можемо говорити не тільки про мистецьке зростання Леся Курбаса, а й особистісне, пов’язане із душевними хвилюваннями та здобуттям життєвого досвіду. Так, у Львівському театрі "Руська бесіда" партнеркою актора-початківця була зірка тодішньої галицької сцени Катерина Рубчакова. Дуже часто їм випадало грати кохання: він грав Михайла, а вона - Анну в "Украденому щасті", він - Астрова, вона – Олену у "Дяді Вані". Цей дует можна назвати по-справжньому високомистецьким. Так, почуття, які їм довелось відігравати на сцені, знайшли певне відображення у реальному житті. Адже Лесь Курбас закохався у свою партнерку – заміжню жінку, яка була значно старша за нього та вже мала дітей від іншого чоловіка. Певний час він приховував свої почуття, проти у дорозі на гастролі до Кракова у 1913 р. , куди вони їхали разом, вирішив зізнатися. Але Рубчакова не просто відмовила йому – вона висміяла його почуття. І це настільки вразило і образило молодого актора, що той навіть вирішив звести рахунки із життям. Лесь Курбас вистрілив собі у груди, і куля невеликого калібру застрягла у нижній частині серця митця, залишившись там назавжди.
Читайте також: Львів’янам презентували виставку про Леся Курбаса
Також Львів - це місто, яке сформувало активну громадянську позицію Леся Курбаса і допомогло проявитися його національній свідомості. Тут варто згадати про членство митця у Львівському товаристві "Сокіл", яке відіграло вагому роль у національному відродженні. Основною метою товариства було виховання в українському суспільстві єдності, віри у власні сили, почуття честі. Одним із напрямків діяльності товариства було створення українського театру, де Курбас також залишив свій слід. Дебюту Курбаса на сцені "Сокола" 28 березня 1909 року присвячена меморіальна дошка на будинку "Дністра" біля вулиці Підвальної. До речі, нині ця дошка є єдиною у місті Лева, яка нагадує про його зв'язок із митцем.
У липні 1909 року відбувся з'їзд студентства вищих шкіл Австро-Угорщини і Росії, на якому було утворено Український студентський союз. З'їзд у своїх резолюціях підтримав боротьбу за український університет. Учасники з'їзду здійснили подорож до Карпат, відвідали у Жаб'є директора школи Теофіла Кисілевського, через гору Піп Іван піднялись на Говерлу. Серед них був і Лесь Курбас, і відповідні світлини сьогодні зберігаються у фондах самбірського музею.
Як юридичну особу УСС зареєстрували з осередком у місті Львів. Курбаса обрали в правління й призначили бібліотекарем. Саме тому Леся Курбаса не оминули трагічні події 1 липня 1910 року. Тоді було заарештовано 128 студентів Львівського університету, які вийшли на вулиці Львова із вимогою відкриття окремого українського університету. Серед них був і Лесь Курбас. Через це згодом його відсторонять від занять, і він поїде до Відня закінчувати драматичну школу вільного слухача.
Як можна побачити і підсумувати, Львів для Леся Курбаса - місто важливе і особливе. Якщо Харків - це місто Курбасової зрілості і його розквіту як театрального режисера, то Львів - це молодість митця. Саме це місто зберігає у собі досвід його перших кроків на театральній сцені, саме воно пам'ятає шум перших овацій і ейфорію від першого тріумфу митця. Також Львів пам'ятає сум від трагічного першого кохання майбутнього режисера. І саме це місто створило умови для того, аби Лесь Курбас проявив себе як свідомий українець із активною громадсько-національною позицією.
Тож місто впливає на людину чи людина на місто? Сильна особистість і місто взаємозмінюють і взаємодоповнюють один одного - і історія Леся Курбаса це яскраво доводить.
Аліса Тихоненко (м. Харків)
Підготовано за проєктом "Освітньо-мистецькі студії "#Курбас_всюди", який реалізовується Товариством Надсяння (м. Львів) та ГО "Арт Оборона" (м. Харків) у межах Програми підтримки міжрегіональних культурних обмінів "Змінимо країну разом", що проводить Асоціація органів місцевого самоврядування "ЄВРОРЕГІОН "КАРПАТИ - УКРАЇНА" – Карпатська агенція регіонального розвитку" за підтримки Львівської обласної ради
Стежте за найважливішими новинами Львова, регіону, України та світу разом з "Еспресо.Захід"! Підписуйтесь на нашу facebook-сторінку.