"Жодної вцілілої хати, сама цегла, війна за підвали": військовий розповів, як звільняли Кліщіївку

Під час звільнення Кліщіївки в селищі було важко пересуватися, бо там усе обстріляно. Росіяни не жаліли живої сили, використовували дрони. Крім того, зараз формують штурмові групи, щоб відбити втрачені території

Про це "Еспресо.Захід" розповів Святослав, воїн із Тернопільщини, який воює в одній з бригад, що звільняли Кліщіївку на Донеччині.

"У самій Кліщіївці було важко пересуватись, бо там усе простріляно, – розповідає Святослав. – Ми завдавали їм більше ураження, адже в нас новітнє озброєння, точніше. Але вони теж створювали достатню кількість незручностей. Зараз вони збирають резерви, намагаються відбити звільнені території, дуже сильно контратакують. Вони людей не жаліють, знімають їх з інших напрямків, формують штурмові групи.  Але ці групи не дуже довго живуть".

Росіяни встигли вибудувати лінію оборони й укріпити її 

Святослав воює з 2014 року. Наголошує, що ще не зустрічав таких складних умов за весь час перебування на фронті. 

"Раніше було простіше, бо БПЛА не використовували так часто. Ми навіть уночі не можемо пересуватися, бо вони підіймають безпілотники з тепловізійним баченням і прострілюють, – наголошує Святослав. – Дуже складно діяти в таких умовах.  Плюс, вороги не шкодують снарядів. Бувало, їдемо дорогою, падають снаряди, думаєш:  ага, впали, значить у нас є кілька хвилин, щоб проїхати, поки вони знову не почали обстріл. Ситуація складна. Вони обстрілюють шляхи підвозу і підходу, використовують нічні дрони. Цілодобово ведеться спостереження. FPV-дронами атакують техніку, піднімають гелікоптери, які теж атакують нас на такій відстані, на якій важко вразити їх ПЗРК. Тому навіть саме пересування на позицію складне. У самій Кліщіївці нічого і нікого немає, лише купа цегли. Жодної вцілілої хати, війна за підвали. Все знищено. Так само Андріївка. Вони за ті села врізалися й не хотіли віддавати. Вони собі уявили, що це їхній Сталінград". 

Святослав також брав участь у звільненні Харківщини. Він пояснив, чому зараз контрнаступ складніший і повільніший, аніж був торік. Воїн розповів, що на Харківщині не був прикритий фланг. Всі говорили про Херсон, і росіяни перетягнули туди свої сили. Далі в Херсоні вони теж не мали сили наступати, а втримувати місто не було доцільно. Але за цей час їм вдалося побудувати нову лінію оборони й укріпити її. 

"Вони підтягнули резерви, щоб тримати всю цю лінію. Крім того, за цей час вони мінували, – зазначає Святослав. – Вони теж вчаться. Взяти армію РФ минулого року і зараз – не до порівняння. Хоча в них є багато прогалин, які в нас уже закриті. Може таке бути, що ми знову прорвемо фронт і підемо далі, просто зараз дуже критична точка. Вони затикають усі свої прогалини "живим м'ясом", в коли воно в них закінчиться, тоді в один момент фронт може провалитися. Але над цим треба працювати. Вони встигли побудувати й організувати лінію оборони". 

Утім Святослав наголошує, що звільнення Кліщіївки та й Андріївки стратегічно важливі. Бо росіяни перекидають сюди людей з інших напрямків, у такий спосіб їх ослаблюють. Окрім того, вдається знищувати їхню живу силу та виводити з ладу боєздатні підрозділи. І головне – це плацдарм, щоб просуватися далі.