"Поки є паперові довідки, нам не вистачить жандармів, аби поставити до кожного лікаря", – керівник Буської лікарні 

Про це у розмові з "Еспресо.Захід" розповів директор Буської центральної районної лікарні Микола Колачинський.

Національна служба здоров’я цього року провела моніторинг медичних закладів на Львівщині. Серед лікарень, до яких НСЗУ має зауваження – Буська ЦРЛ. Зокрема, йдеться про низький рівень проведення тромбоемболічної терапії для пацієнтів з інсультами, що за словами голови НСЗУ, скорочує шанси пацієнтів на повне одужання. У чому причина?

Я аналізував наші показники і справді бачу, що у нас цей рівень низький. Електронна система дозволяє нам бачити всі наші помилки і працювати над ними. Заняття з лікарями, які займаються інсультами проводяться постійно. Однак не усі обставини залежать від лікаря. Є так зване "терапевтичне вікно" для тромболізису – це чотири години. Але часто буває так, що пацієнт потрапляє до нас значно пізніше. Скажімо,  десь у селі в людини стався інсульт ввечері, а її знайшли та викликали швидку тільки вранці. А для тромбоемболічної терапії хворий має потрапити до медзакладу упродовж 4 годин.

 Якщо бригада швидкої побачила, що у пацієнта підозра на інсульт, вона відразу попереджає наш заклад. І поки пацієнта привозять, то у нас готове КТ. За 15 хвилин пацієнт уже в відділенні. І якщо ми вкладаємось у ті 4 години, тромболізис проводять. Щоправда, є супутні патології, при яких така терапія не підходить. Зрештою, інсульти теж є різні. Звичайно, найпростіше було б дописати все це в систему, аби відповідати показникам. Але навіщо? Ми не намагаємось, підганяти статистику.

Власне, в НСЗУ заявляють, що чимало лікарень на Львівщині маніпулюють і завищують кількість наданих послуг. У лікарнях вважають, що у службі таким чином просто намагаються скоротити виплати, бо у бюджеті не вистачає коштів. Що ви вважаєте з цього приводу?

Ми усі розуміємо, що живемо у війні і яка ситуація з бюджетом. Загалом вважаю, що те, що НСЗУ відслідковує такі показники через електронну систему – правильно.  Я не є адвокатом НСЗУ, але я прихильник цифровізації.  Я на посаді півтора року. І готував лікарів до роботи з електронною системою, було багато навчать, роз’яснень. Але ми у багатьох випадках як звикли? Якось буде… Хтось вніс, хтось не вніс.

От у п'ятницю збирав завідувачів відділень на тему прийому у стаціонарах. Ми всі прекрасно знаємо, що багато амбулаторного прийому йде у стаціонарах. Відповідно, ці прийоми не потрапляють в електронну базу, аби цей прийом був оплачений НСЗУ. А якби пацієнт пішов до сімейного лікаря, той дав скерування до вузького спеціаліста у поліклініці – тоді така консультація буде оплачена.

 Я питаю пацієнтів: чому ви йдете на консультацію у стаціонар? Нехай вас підпільно пролікували, і давайте чесно - не задаром, – але ж цей випадок не буде внесений у систему. І якщо вам знадобиться офіційний висновок – його не буде. Нам треба якось переконати психологію і пацієнтів, і  лікарів, що все має бути за скеруванням і з внесенням даних в електронну систему.

Тобто пацієнтів ще треба навчити ходити за скеруваннями до сімейних лікарів, аби скоротити кількість "лівих" консультацій?  

Так. У нас поки не сформувалась певна культура поведінки пацієнта. От мені нещодавно телефонує один зі, скажімо так, непростих пацієнтів. Скаржиться, що він уже у Львові стоїть під кабінетом лікаря, телефонує до сімейного, аби той оформив скерування, а той йому каже, що не має часу, бо у нього людина на прийомі. Кажу, добре, а чому ви телефонуєте сімейному лікарю, а не сантехніку, наприклад? Вам сімейний лікар порадив піти саме до того спеціаліста і не дав скерування? Чи ви собі самі придумали, що вам потрібна ця консультація? Якщо ви самі вирішуєте, до якого спеціаліста йти, тоді платіть кошти і проходьте обстеження. 

Сімейний лікар – це не диспетчер. Коли він укладає декларацію з пацієнтом, він має знати, чим той пацієнт хворіє, який у нього вакцинальний статус, чи належить він до групи ризиків. Саме сімейний лікар має своєчасно скерувати на обстеження, які потрібні саме тому пацієнту, а не просто виписувати скерування туди, коли пацієнт хоче. Бо потім я, як директор, спитаю сімейного лікаря, а на якій підставі ти дав скерування на таке-то обстеження? Наприклад, людина з головним болем йде до сімейного лікаря. Той скеровує її до вузькопрофільного спеціаліста – невропатолога чи судинного хірурга. А уже той дивиться, які обстеження у конкретно цьому випадку потрібні. Тоді за усі ці консультації оплачує НСЗУ.  І лікарня має фінансування.

 Якщо пацієнт йде на прийом неофіційно – лікарня не отримує нічого. Таким чином пацієнти роблять собі ведмежу послугу, бо хочуть, аби у місцевих медзакладах були належні умови, а за що це робити, якщо нема фінансування?

Нам усім ще працювати і працювати, аби навести лад у медицині. Це і питання МСЕКів, і ЛКК. Хіба ми не знали, як все відбувається? Я не перший рік у медицині. І нарешті дочекався, що тої системи уже не буде. 

Ви вважаєте, що коли медичні висновки про інвалідність чи про непридатність до військової служби видаватимуть на лише на основі електронних даних,  а не паперових довідок корупцію у цій систему вдасться подолати?

Так. Бо виходить, що людина не хворіла, а потім приходить і починає: я маю права, ви зобов’язані. Якщо ти раніше не хворів, то в електронній системі усі бачитимуть, що ти то купуєш. Лікар уже буде думати, зв’язуватись з цим, чи ні. І якщо лікар буде знати, що над ним висить дамоклів меч, бо в електронній системі усе можна відстежити, він задумається, чи варто.

 З іншого боку, ті пацієнти, які справді мають проблеми зі здоров’ям, але досі лікувались неофіційно, будуть зацікавлені в тому, аби надалі усі їхні прийоми і обстеження вносились в електронну систему. Але тут треба, аби і приватні медичні заклади вносили дані в єдину систему. Загалом, усі медичні заклади, які мають ліценцію, зобов’язані це робити, але поки частина приватників цього не робить. 

Якщо є ми далі лишимось з паперовими довідками, з паперовими документами у медицині, у нас не вистачить жандармів, аби поставити біля кожного лікаря. Тільки повний перехід на єдину електронну систему усіх медзакладів  дозволить навести лад у медицині.

• В НСЗУ провели моніторинг медичних закладів Львівщини. Зокрема повідомили, що у Львівській області у п'яти лікарнях приймали пологи, не маючи договору з НСЗУ, а у трьох з них навіть проводили кесарські розтини ледь не кожній другій породіллі.