Що відбувається з поліклініками Львова. Розмова головною з медикинею міста Мартою Матюшко

Про це в розмові  "Еспресо.Захід" з начальницею управління охорони здоров’я Львівської міської ради Мартою Матюшко (на фото).

Марта Матюшко. Фото: Facebook Марти Матюшко

Наприкінці минулого року 3-тю міську поліклініку переселили з Озаркевича на Раппопорта. На початку цього року анонсували перетворення 4-ї поліклініки на клініко-діагностичний центр, а 1-шу вирішили приєднати до 6-ї. Яка мета такої масштабної трансформації системи міських поліклінік?

Змін справді багато. Наш основний кейс – це перетворення поліклінік на якісні клініко-діагностичні центри. Це має бути змістовна трансформація, а не просто заміна вивіски. Прагнемо зробити так, щоб наші поліклініки надавали якісні, логістично зручні та доступні послуги. Цей процес ми вже розпочали наприкінці 2024 року. Наразі він найактивніше відбувається у 4-й і 5-й міських поліклініках. Вони вже розпочали капітальні ремонти, я б навіть сказала — реконструкцію. Перші поверхи перетворюють на сучасні рецепції, паралельно ремонтують відділення, змінюють поверховість і розміщення кабінетів. 

Наприклад, якщо лікарі вузької спеціалізації (ортопед, травматолог, хірург) зараз на шостому поверсі, рентген — на другому, а лабораторія — на сьомому, це незручно. Адже пацієнту з травмою до водиться пересуватися між поверхами.

У четвертій поліклініці, наприклад, жіночу консультацію з першого поверху переміщують на сьомий, оскільки на восьмому розмістять Центр здоров’я жінки, де буде мамограф, ультразвуковий апарат та інше необхідне обладнання для обстеження жіночого здоров’я. Тобто жінка, яка приходить на консультацію до гінеколога, підіймається на один поверх вище та проходить увесь необхідний комплекс обстежень.

Візуаліація рецепції у 4-й поліклініці. Фото: ЛМР

Підприємці не зможуть продовжити договори оренди на приміщення поліклінік

Чи буде в оновлених поліклініках достатньо тих же УЗД-апаратів для обстежень за скеруванням сімейного лікаря? Бо часто у приміщенні поліклініки є один кабінет, де можна безплатно зробити УЗД, і декілька приватних.

Колись так було, але на сьогодні, мабуть, уже не залишилося поліклінік, де був би лише один державний УЗД-апарат. Політика управління охорони здоров’я полягає в тому, що в комунальних закладах охорони здоров’я мають бути лише власні (комунальні) послуги. 

Приватні підприємці, які надають такі самі послуги, як і поліклініка, не повинні працювати в приміщеннях комунального медзакладу. Наразі ми обмежені в своїх діях чинними договорами оренди. Але вже всіх орендарів попереджено, що після завершення терміну оренди договори не продовжуватимуть.

У наших комунальних закладах охорони здоров’я мають бути безоплатні послуги. У разі потреби та за бажання пацієнта, звісно, буде можливість отримати ці самі послуги й на платній основі,  але це буде послуга нашого лікаря. Інші юридичні особи можуть надавати свої послуги в інших приміщеннях.

Ми прагнемо, щоб людина, яка приходить до закладу, почувалася комфортно й мала максимальний доступ до медичних послуг. Також маємо можливість розвивати додаткові послуги й зараз активно цим займаємося.

За чий кошт здійснюється трансформація поліклінік у клініко-діагностичні центри?

Ми залучаємо всі можливі джерела фінансування: кошти міського бюджету (оскільки власником приміщень є Львівська міська рада), а також внески самих комунальних підприємств, які мають власні надходження – як від Національної служби здоров’я України за надані послуги, так і від платних послуг. Також залучаємо донорські кошти: заклади подають заявки на різні гранти. Наші поліклініки отримали можливість скористатися державним кредитом за програмою "5–7–9" – це цілком прийнятні відсотки. За ці кошти чотири наші поліклініки (друга, третя, четверта і п’ята) планують оновити обладнання. Ми щойно погоджували з бюджетною комісією вибір банку (одного з п’яти державних банків), у якому поліклініки зможуть отримати цей кредит.

Про які суми кредитів ідеться?

Суми для кожної поліклініки різні – їх було погоджено рішенням міської ради наприкінці минулого року. Наприклад, для 2-ї міської поліклініки максимальна сума кредиту становить 30 млн грн. Третя поліклініка може отримати до 9 млн грн, а четверта й п’ята – по 40 млн грн.

Сума залежить від фінансових можливостей самої установи, тобто від її здатності обслуговувати кредит. Ми аналізували фінансовий стан кожної поліклініки, після чого формували відповідні ліміти. Також самі поліклініки подавали свої пропозиції, вказуючи, яку суму кредиту вони могли б обслуговувати. 

У межах затвердженої суму поліклініка може взяти невеликий кредит (наприклад, 2 чи 5 млн грн). Не обов'язково відразу брати на всю суму. Усі ці кредити – цільові й можуть скеровуватися виключно на закупівлю обладнання. Використовувати ці кредитні кошти на ремонти чи реконструкції не можна.

1-ша поліклініка перебуває у стані ліквідації

На якому етапі зараз перебуває об'єднання 1-ї і 6-ї поліклінік?

Цей процес уже є зареєстрований у державного реєстратора. Перша міська поліклініка перебуває в стані припинення шляхом приєднання до 6-ї. За законодавством не раніше як у двомісячний термін можемо завершити цей процес, тому що маємо пройти певні перевірки. Також цей термін відведений на заявки кредиторів: якщо хтось висуне претензії до 1-ї поліклініки, щоб можна було вирішити ті питання у встановлений законодавством термін. Звичайно, попереджаємо колектив про зміну істотних умов праці. Адже заміна назви юридичної особи також вважається зміною істотних умов праці. 

Будинок на Руській, 20, де була 1-ша поліклініка. Фото: Центр міської історії

Кожен лікар, кожна медсестра, кожен працівник поліклініки буде повідомлений про те, що через два місяці перша поліклініка припинить своє існування і їхнім місцем праці буде 6-та міська поліклініка. При цьому про звільнення чи вивільнення приміщень на сьогодні не йдеться абсолютно. Всі залишаються на своїх місцях, усі працюють. Ми об'єднуємо фінансовий ресурс, об'єднуємо кадровий ресурс для того, щоб, ну, рівномірно і планово надавалася допомога. 

Але якщо буде одна адміністрація, то, очевидно, адміністративного персоналу потрібно буде менше?

Так, але йдеться про скорочення посад, а не звільнення працівників. На сьогодні в 1-й поліклініці вакантні посада головного бухгалтера, посада керівника кадрової служби. У 6-й поліклініці немає гендиректора – обов’язки керівника виконує медичний директор. Можливо, декому доведеться перейти з керівної посади на посаду спеціаліста.

На посаду генерального директора об'єднаної поліклініки буде оголошено конкурс, чи автоматично призначать директорку 1-ї поліклініки? 

На час війни ми конкурсів не проводимо. Моє бачення, що керівник першої міської поліклініки буде очолювати цю об'єднану поліклініку, оскільки вона показує хороші результати своєї роботи.

Чому була ідея приєднати 2-гу і 4-ту поліклініки до Першого ТМО

У порядку денному сесії ЛМР 2 квітня було рішення про приєднання 2-ї та 4-ї поліклінік  до Першого ТМО, але його зняли з розгляду. Чому взагалі виникла ідея приєднання цих поліклінік до ТМО, адже вона спровокувала чутки, що ці поліклініки можуть закрити?

Про закриття чи ліквідацію поліклінік узагалі не йдеться. Четверта поліклініка у найбільш густонаселеному район міста Львова – Сихові. Друга – також достатньо густонаселений район (вулиця Симоненка). Вона обслуговує велику частину Франківського та частину Залізничного району. Навіть подумати не можна, щоб позбавити таку кількість людей амбулаторно-поліклінічних послуг чи послуг первинної медичної допомоги. Йшлося лише про те, щоб фінансово підсилити ці поліклініки, а також підсилити їх менеджментом.  Але наразі питання відтерміноване, тож ми будемо його доопрацьовувати, щоб навести більш вагомі аргументи  для мешканців і працівників поліклінік.

А чи не розглядаєте варіант об’єднань усіх міських поліклінік в окреме медичне об’єднання, на зразок Першого ТМО?

У нас не було такої думки. Але маємо бути готові до законодавчих змін.  Наприклад, торік сімейну медицину вивели зі складу обласних закладів охорони здоров'я. Тобто в медичних центрах, які підпорядковуються Львівській обласній раді, не може бути первинної медичної допомоги.

Цього року така вимога в програмі медичних гарантій уже з'явилася для лікарень, які мають статус кластерних закладів охорони здоров'я, а в нас це є територіальне медичне об'єднання №1. Якщо законодавство не змінять, то з 1 липня первинну медичну допомогу не законтрактують, якщо вона буде в складі кластерної лікарні, якою є територіальне медичне об'єднання номер 1. І це було найбільш вагомим аргументом, що поки не вирішиться це питання, то не логічно приєднувати поліклініки до будь-якого стаціонару.

Якби не почалося широкомасштабне вторгнення Росії в Україну, то з 1 липня 2022 року при жодному закладі охорони здоров'я, який надає спеціалізовану медичну допомогу (а поліклініка теж надає спеціалізовану медичну допомогу в частині вузьких спеціалістів), не мала б бути первинна медична допомога. У такому випадку всі сімейні лікарі б мали від'єднатися від поліклінік. За цією моделлю, яку пропонувала держава, логічно було, що всі вузькі спеціалісти, тобто вся амбулаторно-поліклінічна допомога, мала бути в складі стаціонарних лікарень як клініко-діагностичні центри. А центри первинної медико-санітарної допомоги мали б бути окремо.

Якщо до цієї ідеї повернуться, то ту частину поліклінік, яка надає амбулаторно-поліклінічні послуги, ми зобов'язані будемо приєднати до наших стаціонарних лікарень, хоча, звичайно ж, вони надаватимуть послуги на тих же місцях, що й зараз. Тобто це було б суто юридичне приєднання. Наразі ця норма, яка мала запрацювати з липня 2022 року, зупинена. На сьогодні Національна служба здоров'я і Міністерство охорони здоров'я не мають такої позиції. 

За неверифікованих пацієнтів НСЗУ не платить коштів поліклінікам

Торік у Львівській міській раді заявляли про проблеми з оплатою НСЗУ поліклінічних послуг. Яка ситуація цього року?

На сьогодні підхід НСЗУ трохи змінився. Кошти цей рік закладені приблизно на тому ж рівні, що й у 2024 році, а винятком 1-ї міської поліклініки. І це якраз слугувало основним фактором приєднання її до 6-ї поліклініки. Інакше був ризик  невиплати заробітної плати з другої половини 2025 року.

На відміну від 2024 року, коли НСЗУ могла переглядати умови договорів лише  раз у рік, цього року Національна служба здоров'я України за результатами моніторингу може здійснювати перегляд щоквартально. Тому є ризик, що може бути прийняте рішення в бік зменшення виплат. Але також будемо дуже тішитися,  якщо НСЗУ впродовж року зможе додати якісь кошти.

Які послуги є найвигіднішими для поліклінік? На чому вони заробляють найбільше грошей від НСЗУ? 

Той же дев'ятий пакет є для поліклінік бюджетоутворюючим, якщо не брати первинну медичну допомогу. Але ми зобов'язані надавати весь спектр медичної допомоги, навіть якщо для закладу охорони здоров'я він збитковий.

Наприклад, завжди збитковими були лабораторні обстеження, рентгенодіагностичні обстеження (рентген, флюорограф). Що приносить хороші фінансові результати – це реабілітація. З року в рік ми вдосконалюємося, тариф змінюється. Загалом реабілітаційні послуги прибуткові для установи.

За даними дашборду НСЗУ у Львівській області є 73 тисячі неверифікованих пацієнтів і приблизно 220 тисяч, які потребують верифікації. Наскільки це впливає на оплату послуг поліклінік?

Це суттєво впливає, бо за неверифікованих пацієнтів нам не надходять кошти. Неверифікованим може бути пацієнт, який упродовж трьох років не мав жодного контакту з сімейним лікарем. Наприклад, він за кордоном, або просто лікар з якоїсь причини не фіксував візити в системі.

Триває синхронізація усіх баз даних, зокрема база даних електронної системи охорони здоров'я синхронізується з базою даних податкової інспекції. Якщо виникла помилка, наприклад, у паспортних даних або індивідуальному податковому номері  не збігається одна цифра чи буква, то пацієнт буде позначатися як неверифікований. Тоді медичний працівник повинен перетелефонувати до пацієнта і ще раз звірити всі дані та виправити неточності, якщо вони є.  

Наше прохання до всіх мешканців відгукуватися на такі прохання медиків, бо це вплине потім на якість і доступність послуги, оскільки ми будемо отримувати менше коштів за цього пацієнта і не зможемо надати йому весь спектр допомоги, на який він очікує або який йому належить відповідно до програми медичних гарантій.